
- •Задачі медичної мікробіології, етапи розвитку. Вдосконалення методів лабораторної діагностики інфекційних хвороб
- •Відкриття Пастера та їх роль в розвитку медичної науки
- •3.Роботи Коха та їх вплив на прогрес мікробіології
- •4.Мечніков і його внесок у вчення про несприятливість до інфекційних хвороб
- •5. Ерліх, борде як основоположники вчення про гуморальний імунітет
- •6. Дослідження Івановського – важливий етап становлення вірусології
- •7. Українська мікробіологічна школа. Праці Заболотного, Дроботько, Дяченко, Пяткіна та ін.
- •3.1 Типи і механізми живлення бактерій. Поживні середовища, які використовують в мікробіології, вимоги до них, класифікація.
- •3.2 Дихання бактерій. Аеробний та анаеробний типи дихання. Ферменти та структури клітини, що беруть участь в процесі дихання. Методи вирощування анаеробних бактерій.
- •2.2 Морфологія та будова бактерій. Роль окремих структур для життєдіяльності бактерій та у патогенезі інфекційних захворювань. Методи їх виявлення
- •2.4 Морфологія і класифікація мікроскопічних грибів, патогенних для людини. Методи їх вивчення
- •2.3 Морфологія і класифікація найпростіших, патогенних для людини. Методи їх вивчення
- •3.3Ферменти бактерій, їх роль в обміні речовин. Ферменти патогенності. Використання для диференціації бактерій.
- •3,4Ріст і розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження культури бактерій у стаціонарних умовах.
- •3.5Бактеріологічний метод дослідження. Принципи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації
- •3.6Систематика та номенклатура мікроорганізмів. Принципи класифікації. Поняття про вид, різновидність, біотип, штам, клон.
- •4.1Матеріальні основи спадковості мікроорганізмів. Генотип і фенотип бактерій. Спадкова мінливість
- •4.2Мутації та їх різновидності. Мутагени фізичні, хімічні, біологічні
- •4.3Генетичні рекомбінації: трансформація, трансдукція, кон’югація. Плазміди (f,Col,Ent)
- •4.4 Роль мутацій і рекомбінацій у виникненні атипових і лікарсько-стійких форм бактерій.
- •4.5. Генна інженерія
- •5.1 Вплив фізичних чинників на мікроорганізми
- •5.6. Хіміотерапевтичні протимікробні засоби. Їх класифікація за хімічною структурою. Хіміотерапевтичний індекс.
- •6.1.Інфекція та інфекційний процес. Фактори,які обумовлюють виникнення інфекційної хвороби. Поняття патогенезу інфекційної хвороби.
- •6.2.Патогенність та вірулентність мікробів,кількісне визначення вірулентності:ld50,dlm.
- •6.3.Фактори патогенності мікробів та їх виявлення.
- •6.5. Роль макроорганізму, зовнішнього середовища та соціальних умов у розвитку інфекційних захворювань.
- •8.2 Антигенна структура бактеріальної клітини.Протективні антигени.
- •8.5 Місце утворення та динаміка продукції антитіл. Клонально-селекційна та імуногенетична теорії імуногенезу.
- •8.6 Механізм імунної відповіді організму. Фази імунної відповіді. Імунологічна пам'ять,ім.. Толерантність.
- •9.1 Противірусний імунітет. Мех-м і особливості противірусного захисту.
- •9.2 Трансплантаційний імунітет та шляхи його подолання. Імунодепресанти.
- •8.3Специфічність антигенів,іх різновидності (мікробні, гістосумісності,груп крові,ембріоспецифічні,пухлинні, ауто антигени).Практичне використання.
- •9.5 I Реакція аглютинації та її практичне значення. Реакція непрямої гемаглютинації.
- •9.3 IV Протипухлинний імунітет, його особливості
- •9.9 V Реакції імунної сироватки при вірусних захворюваннях (нейтралізації, зв’язування комплементу)
- •9.8 VII Опсоніни та їх роль в імунітеті. Реакція фагоцитозу. Опсонофагоцитарний індекс.
- •9.10.Реакції з міченими антитілами або антигенами. Реакції імунофлюоресценції,імуноферментного та радіоімунного аналізів. Практичне використання.
- •9.11.Гіперчутливість негайного та уповільненого типів. Практичне використання алергічних проб в діагностиці інфек. Хвороб.
- •9.13.Живі вакцини, принципи одержання. Практичне використання та оцінка ефективності.
- •9.14.Корпускулярні вбиті вакцини . Принципи одержання .Практичне використання та оцінка ефективності.
- •9.15)Хімічні вакцини, принципи одержання. Практичне використання та оцінка ефективності.
- •9.17)Вакцинотерапія, показання. Види лікувальних вакцин, принципи виготовлення.
8.2 Антигенна структура бактеріальної клітини.Протективні антигени.
Бактерії-складний комплекс антигенів,до якого входять високомолекулярні сполуки білкової природи,біол. активні специфічні полісахариди та ін. хім. сполуки.До складу спец бакт полісахаридів входять амінопохідні цукрі,залишки моносахаридів,спиртів.
Антигенна будова мікроорганізмів:
• O-Ag (соматичні) – ліпополі-(оліго)сахаридні комплекси Грам(-) бактерій, термостійкі,витримують нагрівання до 80-100С.
• H-Ag (джгутикові) – білки, термолабільні,руйнуються при t 56-80С.
• K-Ag (капсульні) – полісахариди, поліпептиди; термостабільні або термолабільні.
• Vi-Ag (поверхневі соматичні) – полімер N-ацетилгалактоз-аміноуронової кислоти
• Протективні Ag – поверхневі білки, які синтезуються тільки в організмі хазяїна
• Екзоферменти – білки
• Екзотоксини – білки.
8.2 Антигенна структура бактерій визначається за допомогою серологічних реакцій:
• Корпускулярні антигени (О-Аг, К-Аг, Н-Аг) виявляються за допомогою реакції аглютинації
К-Аг також можна визначити за реакцією набухання капсули (свелінг-реакція)
• Розчинні антигени визначають за допомогою реакції преципітації або реакції нейтралізації in vivo.
Протективні антигени спричиняють вироблення специфічних антитіл,що знешкоджують одну з патогенних ф-ій збудника. Їх виявлено в ексудаті карбункула при сибірці.Добувають при культивуванні бацил сибірки на тканинах тварин і спец синтез живльних серед.Протективні антигени належать до атоксичних термолабільних протеїнів,вони мають виражені захисні властивості і можуть бути викор для імунізації проти деяких інф захов,зокрема сибірки і чуми.
8.4 Імуноглобуліни, фіз.-хім.властивості. Класи імуноглобулінів, їх захисні функції. Повні та неповні антитіла, аутоантитіла.
Антитіла – це глікопротеїдна фракція гамма-білків сироватки крові, наділена специфічною здатністю взаємодіяти з антигенними речовинами, що індукують їх синтез.
З точки зору інфекційної імунології – це захисні специфічні білки, продукти гуморальної імунної відповіді
Продуцентами антитіл є плазматичні клітини, що утворюються внаслідок гуморальної імунної відповіді на антиген
Функції антитіл:
• блокують розвиток патологічного процесу
• активують всі системи специфічного захисту і елімінують збудника.
Валентність – кількість паратопів антитіл, що взаємодіють з епітопом антигену
Ig з 2 і більше валентностями називають повними
Ig з 1 валентністю називають неповними (блокуючими)
Класи імуноглобулінів:
• Ig розрізняються за:1)молекулярною масою2) кількістю мономерів3) валентністю 4) функціями5) кількісним вмістом в сироватці крові6) періодом напіврозпаду.
Виділяють 5 класів Ig:
• Ig G(проходять через плаценту,містяться в грудному молоці,приймають участь в реакціях лізису, нейтралізації, опсонізації, аглютинації, преципітації антигену).
• Ig M (не проходять через плаценту,містяться в грудному молоці,
приймають участь в реакціях лізису, нейтралізації, опсонізації, преципітації, аглютинації антигену)
• Ig A( містяться в грудному молоці, слині, сльозах, секреті слизових оболонок,не проходять через плацентарний бар’єр,приймають участь в реакції нейтралізації токсину)
• Ig E(зв’язуються Fc-фрагментом з рецепторами тучних клітин, еозинофілів та клітин шкіри,викликають викид БАР типу гістаміну,запускають реакції гіперчутливості,синтезуються при глистних інвазіях)
• Ig D(не проходять через плацентарний бар’єр,синтезуються при аутоімунних процесах, імунодефіцитах, під час вагітності,регулюють функцію В-лімфоцитів
Аутоантитіла — антитіла, здатні взаємодіяти аутоантигенами, тобто з антигенами власного організму. Можуть утворюватися спонтанно або унаслідок перенесених інфекцій.