Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді політекономія.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
439.66 Кб
Скачать

2.4.Поясніть сутність способу виробництва та суспільно – економічні формації.

Суспільно-економічне поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва передбачає попереднє з'ясування суспільно-економічної сутності засобів виробництва, типів (приватна, колективна, державна та ін.) і форм власності на речові й особисті фактори виробництва. Кожний тип власності може розвиватися в конкретних формах. Власність на робочу силу може бути зосереджена в руках рабовласника (раб не є юридично вільною особою, не може розпоряджатися своєю робочою силою, продавати її), безпосереднього працівника (він може бути найманим працівником, дрібним товаровиробником і не найманим працівником на підприємстві, що належить трудовому колективу), поєднувати якості юридично вільної людини з особистою залежністю (за феодального способу виробництва). Засоби виробництва можуть набувати форм капіталу, народних фондів, суспільної власності тощо. Суспільно-економічний спосіб поєднання речових і особистих факторів виробництва є одним із найважливіших критеріїв розмежування різних економічних систем. На відміну від такого поєднання розрізняють соціально-економічне поєднання особистих і речових факторів виробництва в межах суспільного способу виробництва. Існує також їх техніко-економічне поєднання — безпосереднє використання робітником певних засобів і предметів праці незалежно від того, кому вони належать (водій керує автомобілем, токар на верстаті виготовляє певні деталі тощо). У такому разі узагальнююче поняття "спосіб виробництва" позначає спосіб використання засобів виробництва і виготовлення матеріальних благ. Головним у процесі такого поєднання є раціональна організація робочого місця, високоефективна праця, економія сировини, електроенергії тощо.

Суспільний спосіб виробництва — суспільно-економічна форма поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва і діалектична єдність продуктивних сил і відносин економічної власності.

Суспільно-економічна формація — історичний тип суспільства, в якому сутнісно визначеній економічній системі відповідають соціальні, політичні, правові, культурні, національні та інші відносини.

Зміна суспільно-економічної формації є закономірним процесом поступального розвитку цивілізації.

Принципово новий суспільний спосіб виробництва виникає на основі технологічного способу виробництва, успадкованого від попереднього суспільного способу виробництва. Водночас один тип технологічного способу виробництва може бути основою кількох суспільних способів виробництва. Так, технологічний спосіб виробництва, що базувався на ручній праці, був основою всіх докапіталістичних формацій. Крім того, у межах одного суспільного способу виробництва можуть розвиватися певною мірою всі технологічні способи виробництва. Так, сучасний капіталізм за переважання автоматизованого виробництва у різних комбінаціях поєднує всі відомі людству технологічні способи виробництва. Кардинальні зміни, яких зазнав технологічний спосіб виробництва за капіталізму, виявляються у формі технологічних, наукових, науково-технічних революцій. Джерелом його розвитку є властиві технологічному способу суперечності (в межах продуктивних сил, техніко-економічних відносин і суперечності цих сторін між собою), джерелом розвитку суспільного способу виробництва — потреби та інтереси людини, комплекс властивих йому суперечностей, основною з яких є та, що конкретизує суперечності між продуктивними силами і виробничими відносинами.