3. Арабо-мусульманська філософія.

Тексти - Коран та Сутри. Головна мірка релігійного закону - розум. Першими, хто відходив від традиційного ісламу були мутазиліти, які виступали проти догмату про приреченість і прагнули обґрунтувати релігійні догмати з точки зору розуму. Підкреслюючи важливість точних наук і природознавства, Аль-Кінді критикував Коран і поклав початок використанню філософії Арістотеля для створення власних філософських систем. Арабський мислитель Ібн-Рушд (Авероїс) був послідовником філософії Арістотеля. Протиставляв релігії 2 основні ідеї, які мали матеріалістичний зміст (про вічність і несовторенність матерії; про смертність індивідуальної душі). Авероїс заперечував творення світу Богом, він є лише рушієм і не втручається у земні справи. 2 різновиди розуму: діяльний людський розум носить космічний характер і є вічним; матеріальний розум (душа людини) має індивідуальні властивості. Вимагав звільнити науку від диктату богослів’я, виступав за необхідність робити наукові висновки. Наукові та філософські дослідження мають ґрунтуватися на розумі.

Сігер Брабанський визнавав єдиного Бога, який проявляється як загальний розум безконечного ланцюга подій. Діяльність інтелекту можлива у зв’язку із тілом. Вчення про вічність розуму було спрямоване проти християнської ідеї створення людини Богом як вважають науковці. Був відлучений від церкви.

Отже, епоха Середньовіччя характеризується різними напрямами, такими як схоластика, апологетика, патристика, гностицизм, містика. Кожен із цих напрямів характеризував особливості пізнання людської душі та Бога. З одного боку епоху Середньовіччя критикували за релігійний догматизм навіть у сферах пізнання, але з іншого боку, у цій епосі є досить значимі думки відносно особливостей пізнання та граней людської душі. Проте науковці вважають, що в епоху Середньовіччя люди не були поміркованими, а були досить догматичними та вимогливими по відношенню до протиставлення душі та тіла.

С / р. Свобода волі за Августином та Томою Аквінським. -мусульманська філософія.

Список рекомендованих джерел:

1. Аврелий Августин. Исповедь / Аврелий Августин. – СПб. : Изд. Дом «Азбука-классика», 2008. – 392 с.

2. Григорий Нисский. Об устроении человека / Григорий Нисский. – СПб. : АХІОМА, 200. – 220 с.

3. Дионисий Аеропагит. Корпус соченений.

4. Кохановский В., Яковлев В. История философии [Эл. ресурс] / В. Кохановский, В. Яковлев.

Режим доступа : http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Kohan/11.php