
- •1.Держава: поняття та ознаки.
- •2.Характеристика форм державного правління.
- •3.Характеристика форм державного устрою та політичного режиму.
- •4.Характеристика основних теорій походження держави.
- •5.Поняття та основні ознаки права.
- •6.Право як особливий вид соціальних норм.
- •7.Поняття та ознаки, що характеризують норму права. Структура правової норми.
- •8.Поняття джерела права та їх система.
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права.
- •11.Систематизація законодавства: поняття, значення, форми.
- •12.Поняття галузі права та правового інституту.
- •13.Система права та система законодавства, їх співвідношення.
- •16.Характеристика стадій процесу застосування права.
- •14.Поняття і форми реалізації права.
- •26.Припинення та розірвання шлюбу.
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації.
- •18.Поняття і структура правовідносин.
- •17.Тлумачення правових норм: поняття, види та способи.
- •19.Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •20.Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •21.Правопорушення:поняття, ознаки та види.
- •22.Склад правопорушення: поняття та зміст його елементів.
- •24.Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •23.Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •25.Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •27.Майнові права і обов’язки подружжя.
- •28.Немайнові права та обовязки подружжя
- •29.Особисті права і обов’язки батьків і дітей.
- •30.Майнові права і обов’язки батьків і дітей.
- •31.Поняття, предмет та метод цивільного права україни.
- •32.Обєкти цивільно-правових відносин.
- •33.Субєкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •34.Фізичні особи, як суб’єкти цивільного права України.
- •35.Визнання особи безвісно відсутньою: підстави, порядок та наслідки.
- •36.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •37.Поняття та ознаки юридичної особи.
- •38.Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •39.Підстави порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •40.Правочин: поняття, ознаки та види.
- •41. Умови дійсності цивільних правочинів.
- •42.Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсного правочину.
- •43.Види недійсних правочинів.
- •44.Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •45.Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.
- •46.Зобовязання: поняття, структура та види.
- •47.Процес (порядок) укладання договору.
- •48.Загальні умови виконання цивільних зобовязень.
- •49.Способи забезпечення виконання зобовязень.
- •50.Поняття та способи припинення цивільних зобовязень.
- •51.Поняття, підстави то умови цивільно-правової відповідальності.
- •52.Збитки:поняття та їх структура.
- •53.Види цивільно-правової відповідальності.
- •54.Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •55.Поняття, умови та види трудовоо договору.
- •56.Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийняті на роботу.
- •57.Види зміни умов трудового договору.
- •58.Загальні підстави припинення трудового договору.
- •59.Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •60.Загальні підстави припинення трудового договору.
- •60. Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •61.Робочий час: поняття і види.
- •62.Режим та облік робочого часу.
- •63.Поняття і види часу відпочинку.
- •64.Відпустки:поняття та види.
- •65.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисциплінарних стягнень. Порядок їх застосування.
- •66.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •67.Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.
- •68.Поняття трудових спорів, види, та порядок ї вирішення.
- •69.Поняття державного управління та його ознаки
- •70.Форми і методи управлінської діяльності
- •71.Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •72.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •73.Органи, що розглядають справи про адміністративні порушення.
- •74.Поняття, структура та джерела кримінального права України.
- •75.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •76.Склад злочину та зміст його елементів.
- •77.Покарання: поняття, його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •78.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.
- •79.Стадії вчинення умисного злочину.
- •80.Поняття та види співучасті у злочині.
1.Держава: поняття та ознаки.
ДЕРЖАВА –суверенна, політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціально неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і припусу, здатна здопомогою права робити свої веління загальнообов’язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами.
ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ:
– всезагальність. Компетенція держави поширюється на всіх суб’єктів правовідносин (людей, організації тощо), які знаходяться на її території. Цей вплив поширюється і на громадян інших держав, які знаходяться на її території, і їхнім обов’язком є підпорядковуватися законам цієї держави;
– суверенітет. Це означає, що держава володіє верховенством, повнотою, самостійністю і формальною незалежністю влади від будь-якого іншого суб’єкта суспільного життя чи елемента політичної системи:
а) верховенство — державна влада є вищою владою у суспільстві;
б) повнота (неподільність) — державна влада охоплює всі сфери суспільно-політичних відносин;
в) самостійність — державна влада не залежить від волі будь-яких інших організацій, окремих осіб чи держав.
– територіальність. Територія є матеріальною базою існування держави. Влада держави поширюється на певну територію, означену її кордонами, при цьому, на даній території може існувати тільки одна держава;
– офіційний статус. Держава є єдиним представником всього населення, яке проживає на певній території;
– універсальність. Діяльність держави охоплює всі сфери суспільно-політичного життя, які вимагають державно-правового регулювання, і тільки держава може приймати загальнообов’язкові норми, які їх регулюють;
– централізованість. Всі державні органи побудовані за ієрархічною системою, тобто органи на місцях підпорядковуються органам у центрі, які, у свою чергу, підпорядковуються вищим органам державної влади і управління;
- структуралізація. Державна влада має певну структуру відповідно до тих завдань, які
вона покликана виконувати. Це включає і поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову, і наявність інших органів (військо, поліція тощо), які виконують її завдання.
2.Характеристика форм державного правління.
ФОРМИ ДЕРЖАВИ:
1.Монархія – це така форма правління, за якої верховна влада здійснюється одноособово і, як правило, переходить у спадщину.---Абсолютна (необмежена) монархія – форма правління, за якої верховна державна влада за законом цілком належить одній особі.---- Конституційна (обмежена) монархія – це така форма правління, за якої влада монарха значно обмежена представницьким органом.
2.Республіка – це така форма правління, за якої верховна влада здійснюється органами, обраними населенням на певний строк.------ Парламентська республіка – різновид сучасної форми державного правління, за якої верховна роль в організації державного життя належить парламенту. (ФРН, Австрію, Швейцарію)------- Президентська республіка – один з різновидів сучасної форми державного правління, за якої повноваження глави держави і глави уряду поєднуються у руках президента.( США, Російська Федерація.).----- Змішаною республікою є держава, у якій поєднуються риси президентської та парламентської республіки.( президентсько-парламентську республіку (наприклад – Франція, Україна до реформи 2006 року), в іншому разі наявна парламентсько-президентська модель (Україна).)
3. Унітарна держава – це єдине, цілісне державне утворення, адміністративно-територіальні одиниці якого підкоряються центральним органам влади і не володіють ознаками суверенітету.
4. Федерація – це добровільне об’єднання відносно самостійних державних утворень в одну союзну державу.
Форма територіального устрою - національно-територіальна та адміністративно-територіальна організація державної влади. Територія держави поділяється на окремі національно-політичні чи адміністративні одиниці, які характеризуються співвідношенням частин держави та її органів із державою в цілому та між собою (наприклад. Автономна Республіка Крим, Київська область. Залізничний район та ін. ).