8.2.Прискорена індустріалізація та її наслідки для уКр

У грудні 1927 року 15 з’їзд ВКП(б) ухвалив генеральну лінію на прискорену індустріалізацію народного гос-ва .

Причини індустр:

1.економічні: технологіч та економіч відсталість СРСР від розвинутих країн

2.політичні: лідери комуністичної партії вважали, що партія повинна спиратися не на дрібнобуржуаз селянські маси, а на робітничий клас, чисельність якого має зрости завдяки збіль к-ті заводів і фабрик

3.стратегічні: посилення обороноздатності СРСР, для захисту соціалістичної вітчизни необхідноа високо розвинуто промисл. (особлива добувна, важка, обробна)

Індустр відбувалася протягм 3 перших п’ятирічок:

1. 1928-1932

2. 1933-1937

3. 1938-1942 (перервана війною)

У квітні 1929 року виголошується курс на форсовану індустр. Ставилося завдання довести темпи щорічного зрост промисл продукції до 32%

У 1935 році зародився стахановський рух - соціалістичне змагання за дострокове виконання завдань п’ятирічки (у ніч на 31 серпня 1935р вибійник шахти «Центральна -Ірміне» в Кадіївці Олексій Стаханов перевищив виробничу норму у 14.5 разу)

Наслідки індустр:

Позитивні:укр. випередила за рівнем розвитку індустрії кілька зх. Європ країн; вона посіла 2 місце в Європі (після Німеч) за виплавкою чавуну, 3 місце за виробн. Сталі (після Нім й Англії), 4 місце за видобутком вугілля.

Модернізація промисл сприяла посиленню процесу урбанізації. Наслідком швидкої урбанізації стала певна українізація міст.

Негативні:

1.фактична ліквідація ринкових відносин

2.переваження вир-ва засобів важкої промисл над легкою

3.посилювалися і розширювалися традиційно індустр р-ни – Донбас, Придніпров’я

4.централізація економ життя призвела до формув командно-адмін сис-ми

5.зниження життєвого рівня народу

8.3. Проблема тоталітаризму як політ режиму в Укр його сутність та механізм реалізації

Тоталітарний політичний режим характеризується всеохопним репресивним примушуванням громадян до виконання владної волі, здійснюється цілковитий державний контроль за діяльністю окремих громадян, їх об´єднань, соціальних груп . Суспільне життя ґрунтується на адмініструванні, примушуванні й заборонах, на бюрократичній системі управління.

Тоталітарному політичному режимові притаманні:

1.надцентралізована структура влади

2.монопольний політичний контроль над економікою та іншими сферами суспільства,

3.влада належить масовій політичній партії, що організована недемократично.

4.політизація, регламентація і санкціонування всієї життєдіяльності суспільства.

5.терористичний поліційний контроль за поведінкою громадян;

6вимога до громадян активно виявляти відданість режимові і підтримку його;

7ліквідація конституційних прав і свобод особи (особистості);

8репресії як засіб державної політики.

Складовою ознакою тоталітарного сталінського режиму був масовий терор. Щоправда, його вже в перші роки радянської влади започаткував Ленін. Організований ним першим червоний терор 1918—1920 pp., як і сталінські масові репресії кінця 20—30-х pp., мали на меті знищення справжніх і потенційних противників більшовицького режиму, створення атмосфери страху та абсолютної покори. Зазнавали переслідувань саме ті, хто очолював боротьбу за комуністичні ідеали.

Початок організованому цькуванню фахівців з дореволюційними дипломами, створенню боротьби із "шкідництвом" поклала Шахтинська справа 1928 р. На судовому процесі було засуджено групу інженерів Донбасу за сфабрикованим ДПУ звинуваченням у шкідництві. Після цієї "справи" почалося багаторічне цілеспрямоване переслідування так званих буржуазних спеціалістів, яке призвело врешті-решт до майже цілковитого знищення цього нечисленного прошарку освічених людей.

У липні 1929 р. почалися арешти провідних українських науковців та інших представників інтелігенції, звинувачених у належності до таємної націоналістичної організації — Спілки визволення України (СВУ). На лаві підсудних опинилися 45 діячів української культури.

Започатковане Леніним у 1918—1920 pp. і продовжене далі Сталіним у 20—30-х pp. тотальне нищення кращих сил української інтелігенції тривало фактично до самої смерті "вождя народів", тобто до 1953 р. Усе це стало причиною остаточного утвердження більшовицького тоталітаризму в Україні, яку зробили фактично безправною провінцією. Учені Чехословаччини зробили підрахунки загиблих у роки тоталітаризму. Усього від тоталітарних режимів, що панували в країнах світу, загинуло 110 млн. чоловік, з них жертвами більшовизму стали 68 млн., фашизму — 20 млн.чоловік.

Висновок.Нас переконували, що в СРСР уже в 70-х роках побудували розвинутий соціалізм, і радянське суспільство вступило в період будівництва комунізму. Але те, що вже побудували, з 1985 р. почали перебудовувати. Та так і не перебудували. У 1991 р. Радянський Союз розпався.

Звичайно, боляче визнавати, що ціною величезного ентузіазму, важких мук і страждань радянські люди, будучи обманутими, будували не те, що могло зробити їх сьогодні щасливими, вільними, цивілізованими і, нарешті, просто ситими. Не зробивши з цього належних висновків та уроків, важко обирати дорогу на майбутнє.