- •1.1Теорії періодизації історії Укр та істор схема Грушевського
- •2.1. Розкрийте зміст трип кул-ри та її місце в іст Укр
- •3.1 Проаналізуйте теорії походження Київської Русі в історіографії.
- •3.2. Внутр. Та зовн фактори у розвитку давньоруської держ
- •3.3. Процес виникнення та існування Галицько – Волинського князівства, як спадкоємця державних і соціально – культурних традицій Київської Русі.
- •4.1. Процес розвитку укр. Земель у складі Речі Посполитої
- •4.2. Процес становлення та розвитку вкл. Знач Кревської та Любл унії для укр. Земель
- •4.3 Процес Інкорпорації Росії. Розкрийте боротьбу Москов і Литов князівств за давньоруську спадщину
- •4.4 Державно – політичний, економічний, культурний і релігійний вплив українських земель на Литву.
- •5.1. Проаналізуйте причини виникнення та розвитку козацтва, місце і роль Запорізької Січі, як центр консолідації Українських національних сил.
- •5.2 Причини і наслідки Нац-визвол війти укр. Народу в сер 17 ст, місце і роль Переясл ради та її оцінки
- •5.3. Період Гетьманщини 18 ст та процес остаточної ліквідації укр. Гетьм держ.
- •6.1. Станов та розвиток уКр політ руху в складі Рос імп та його основні течії
- •6.2 Держ-правовий і політ статус а стан Укр у складі Рос імп (19-поч20ст)
- •6.3 Український політичний рух та його основні течії
- •6.4 Процес утвор єдиного нац.-господарського комплексу (2пол 19-поч 20 ст)
- •7.1 Процес трансформації револ. Процісів військове протиборство за владу в Укр(1917-1918)
- •7.2 В чому пол. Істор значення Брест миру та місце і роль Гетьманату та Директорії в Укр Революції (1917-1920)
- •8.1. Політика воєнного комунізму та неп в уКр
- •8.2.Прискорена індустріалізація та її наслідки для уКр
- •8.3. Проблема тоталітаризму як політ режиму в Укр його сутність та механізм реалізації
- •8.4.Проблема урср у складі «договірної федерації». Входження України до складу срср
- •8.5. Розкрити проблему політ репресій 20-30р. 20 ст в Укр
- •9.1. Уроки 2св війни та труднощі відбудови народ гос-ва(1945-1953)
- •9.2. Проблема укр. Пит. У політиці ін. Держ напередодні 2 св війни. Початок та хід війни(до 1939)
- •10.1. Становлення та розвиток дисидентського руху
- •10.2 Перебудова Горбачова. Спроби реформування сус-ва на засадах демократії та гласності
- •10.3. Застійні тенденції в економічному та соціально-політичному житті України. Діяльність п.Ю. Шелеста та в.В. Щербицького
- •10.4.Зміст економ та політ реформ 50-60р 20ст їх суперечливий і непослідовний характер
- •11.1.Процес боротьби укр. За незалежність. . Яке історичне значення Декларації про державний суверенітет та Акту проголошення незалежності України?
1.1Теорії періодизації історії Укр та істор схема Грушевського
Щодо періодизації історії України (тобто поділу її на окремі періоди), то серед істориків немає єдиної точки зору. Найчастіше зустрічаються три підходи до періодизації вітчизняної історії: I - хронологічний (первісна епоха), стародавній світ, середньовіччя, новий і новітній час; II - за соціально-економічними і політичними ознаками: первісне суспільство, капіталістичне суспільство, соціалістичне (радянське) суспільство і суспільство з перехідною економікою в період незалежності України; III - за періодами становлення і розвитку української державності: стародавня доба, княжа доба, литовсько-руська (польсько-литовська) доба, козаччина і Гетьманська держава, боротьба за українське національне відродження (XIX – поч. ХХ ст.), українська національно-демократична революція (1917-190 рр.), радянська Україна і незалежна Українська держава. Переважна більшість учених поділяють історію України саме за третім принципом, якого дотримувався і Михайло Грушевський.
Уперше наукову концепцію, схему української історії була обгрунтувана саме ним у 1904 р. у праці “Звичайна схема “русской” історії і справа раціонального укладу історії східного слов’янства”. В основі цієї схеми є:
· автохтонність,безперервність українського етносу, народу, нації( згідно з якою етнічну основу українців складало населення пізнього палеоліту, яке проживало на території України, а росіяни і білоруси мали свою окрему етнічну основу і територію проживання);
· Київська Русь – витвір корінного русько-українського етносу, ніякої “общерусской” народності не було.( Тобто спочатку була заснована Київська Русь в центрі з Києвом місцевим населенням(етносом) ,тобто словянами ( українцями ) операючись на їхню культуру ,віру ,традиції . І аж ніяк воно не має відношення до території Московського князівства з якого і бере початок історія росіян. Тобто на період заснування Київської Русі не існувало ніякої «общерусской народності».
· Русь і Україна – тотожні поняття, вже з ХІІ ст. вони визначали нинішні українські землі; ( Оскільки площа Київської Русі складали близько 800 тис. км. кв. з них 2/3 – це етнічні території українців . Тобто території заселяли не угри , не фіни , а українці! Виходячи з цього ми можемо сміливо говорити , що Україна і Русь – це абсолютно єдині , тотожні поняття , адже Русини — більш давня назва українців, все ще поширена на Західній Україні.
· Київський період перейшов не у Володимиро-Московський, а в Галицько-Волинський, литовсько-руський, козацько-гетьманський. Власне, московська держава і її історія починаються тільки з середини ХІІ ст. і не перетинаються з українською до середини ХVІІ ст.
Використавши схему Михайла Грушевського, можемо виділити такі основні етапи нашого державотворення:
1. Княжа доба русько-української історії (др. половина І-го тисячоліття – кінець ХV ст.).
2.Козацько-гетьманська держава, боротьба за її утвердження та збереження (кінець ХV ст. – кінець ХVІІІ ст.).
3. Боротьба проти імперій, творення новітньої Української держави (ХІХ – початок ХХ ст.).
4. УРСР у складі радянської тоталітарної системи та відродження незалежної України (1921– поч. ХХ1 ст.).
Отже,вивчаючи, осмислюючи історію України, необхідно враховувати геополітичні фактори, її життєвий простір, даний Богом і природою. Геополітика – політична концепція, яка вбачає у політиці держави засадничу роль географічних факторів: просторове розташування країни; розмір території; наявність чи відсутність природних ресурсів; клімат; кількість населення тощо.