- •Предмет і об’єкт соціології.
- •Соціальні відносини,соціальні інститути, соціальні спільноти.
- •Для виникнення та розвитку соціального інституту потрібно:
- •Процес інституціоналізації
- •Трансформація соціальних інститутів в процесі розвитку суспільства.
- •Складові елементи соціального інституту
- •Функції соціальних інститутів
- •2. Сприяння соціалізації індивідів
- •3. Соціальне управління та контроль.
- •Основні риси соціальних організацій:
- •Структура соціології.
- •Функції соціології
- •Соціологічна робота в Україні: напрямки, форми, перспективи
- •Типологія соціологічних досліджень
- •3)За відношенням до об’єкту дослідження:
- •4)За типом замовника та видом оплати:
- •5)За термінами проведення:
- •Етапи проведення соціологічних досліджень
- •Методи збору соціологічної інформації
- •Вже було.
- •Процедура інтерпретації результатів досліджень.
- •Соціальна думка XVIII-XIX ст.
- •Основний зміст соціологічних поглядів о.Конта
- •Історія соціології в Україні
- •Соціологія хх ст..
- •Поняття соціальної структури суспільства
- •Соціальна стратифікація: поняття та види.
- •Розвиток соціально-демографічних процесів у сучасному світі.
- •Соціальна структура особистості
- •Демократичний
- •Конформний
- •Діяльність і поведінка особистості, її потреби і інтереси.
- •Типологія особистості
- •Соціалізація особистості та її етапи і рівні
- •.Девіантна поведінка та її види.
- •Соціологія особистості як наукова галузь, її взаємозв’язки з іншими науками.
- •.Сім’я як соц.. Інститут і основа формування особистості.
- •Типи особистості і форми сімейно-шлюбних відносин.
- •Конфлікт як соціальне явище.
- •Основні функції конфлікту:
- •Умови виникнення конфліктів. Умови(причини) виникнення конфліктів:
- •Соціальні конфлікти в різних суспільних системах.
- •Соціологія конфлікту як галузь соціології, її об’єкт і предмет.
- •Розвиток світової конфліктології у хх ст.(р.Дарендорф, л.Козер та ін.).
- •Виникнення і розвиток економічної соціології (а.Сміт, о.Конт, к.Марк,е.Дюркгейм та ін.).
- •У своєму розвитку економічна соціологія пройшла 5 етапів:
- •V етап – кінець 70-х – кінець 90-х р.Р. Хх ст.
- •Основні наукові напрями економічної соціології.
- •Основні проблеми економічних досліджень
- •Теоретико-метологічні і емпіричні дослідження економічної соціології
- •Взаємозв’язок економічної соціології з соціологією політики.
- •Предмет і об’єкт соціології політики
- •Політична система і політична сфера як об’єкт дослідження.
- •Політичні рухи та політичні партії
- •Форми держави та суспільне життя
- •Аналіз влади, як механізм регулювання суспільних відносин
- •Предмет соціології праці
- •Зміст, умови, характер праці та її значення в життєдіяльності суспільства
- •Процес праці має на меті:
- •За змістом розрізняють такі види праці:
- •Умови праці
- •Заходи нейтралізації «праці з прохолодою»:
- •Теорія людських стосунків е.Мейо
- •Головні елементи теорії людських стосунків:
- •Теорія збагачення праці Херцберга
- •Гігієнічні чинники:
- •Менеджмент як мистецтво управління економікою
- •Напрями соціального управління виробничим колективом:
- •Д ва рівні менеджменту
- •Основні принципи системи управління за ф. Тейлором:
- •Соціологія вільного часу.Вільний час студентської молоді.
- •Предмет і об’єкт соціології культури.
- •Категорії та функції соціології культури.
- •Функції культури:
- •Форми і види культури.
- •Культурна діяльність людини.
- •Цінності і їхня роль в культурному житті суспільства.
- •Взаємозв’язок соціології культури з іншими науками.
- •Вплив суспільства на культуру і культури на розвиток суспільства.
- •Предмет і об’єкт соціології релігії..
- •О.Конт, м.Вебер, е.Дюркгейм про роль релігії в житті суспільства.
- •Засоби і методи збору соціологічної інформації соціології релігії.
- •Взаємозвязок соціології релігії з релігієзнавством.
- •Взаємовідносини релігійних і громадських організацій.
- •Зв’язок релігії з культурою суспільства.
Складові елементи соціального інституту
своя мета, коло питань, що охоплюються його діяльністю;
певне коло функцій, передбачених для розв’язання цих проблем;
система соціальних ролей;
наявність засобів і установ, за допомогою яких досягаються цілі інституту(символічні, матеріальні або ідеальні; наприклад церква має матеріальні установи – храми та їх обладнання, символи – хрест, ікони, ідеальні предмети-віра і те, що впливає на поведінку людей).
наявність певних санкцій як стосовно осіб, що виконують інституціалізовані функції, так і стосовно осіб, що є об’єктом цих санкцій.
Соціальні інститути є символами порядку і організованості в суспільстві. Люди завжди прагнуть інституалізувати свої відносини, які пов’язані з актуальними потребами (інститут черги, інститут шлюбу і т.д.).
Функції соціальних інститутів
1. Впорядкування діяльності різних людей шляхом зведення їх до передбаченої соціальної ролі;
2. Сприяння соціалізації індивідів
3. Соціальне управління та контроль.
Якщо соціальний інститут, приносить суспільству шкоду, ці дії називають дисфункцією. Функцій та дисфункції є відносними. Ситуація дисфункції виникає тоді, коли змінюються соціальні потреби, і ці зміни не знаходять відображення у структурі і функції соціального інституту. Ці явища можливі як у формальній сфері, так і в характері змісту діяльності соціальних інститутів. Зовнішні явища – брак підготованих кадрів. Внутрішні – неясність мети дії, невизначеність функцій, падіння соціального престижу та авторитету даного соціального інституту, якщо інститути втрачають якість і деперсоналізуються, відбувається дисфункція. Функції бувають латентні та явні.
Явні функції – очевидні, всі їх усвідомлюють, а латентні – не заявлені, приховані від ока. Латентна функція може приносити користь. Одна і та ж сама функція може бути явною або латентною для різних членів суспільства.
Соціальна організація – елемент соціальної структури суспільства; вид діяльності якої-небудь групи; сутність внутрішньої упорядкованості, узгодженості функціонування елементів системи.
Основні риси соціальних організацій:
утворення для реалізації певних цілей, прагнуть якомога швидше і ефективніше досягти цих цілей;
члени організації розподіляються по ієрархічній драбині відповідно до статусів і ролей;
на основі поділу праці виникає її спеціалізація за функціональною ознакою;
управляючі підсистеми формують свої механізми і засоби регулювання і контролю за діяльністю різних елементів організації.
----------------------------------------------------------------------------------
№4.
Структура соціології.
. Структура соціологічного знання
1 рівень – загальна соціологічна теорія;
2 рівень – спеціальні соціологічні теорії (соціологія середнього рівня);
3 рівень – конкретно-соціологічні (емпіричні ) дослідження.
Загальна соціологічна теорія включає до себе багатоманітні концепції, що розробляються з метою роз’яснення та інтерпретації загальних аспектів соціального розвитку суспільства. Протягом історичного розвитку суспільства було вироблено багато різноманітних концепцій, що пояснювали специфіку закономірності розвитку людського суспільства. Ці концепції відбивали, з одного боку, вже досягнутий рівень соціальних наук, з іншого боку – специфіку підходу тих чи інших вчених до пояснення тих чи інших явищ. Спеціальні соціологічні теорії – це області соціологічного знання, котрі мають своїм предметом дослідження відносно самостійні і специфічні підсистеми суспільного цілого (етносоціологія, соціологія молоді, міста тощо), відносини і окремі сфери життєдіяльності (соціологія праці, побуту, соціальна психологія тощо), інститути (соціологія громадської думки, соціологія сім’ї, освіти тощо), процеси (соціологія організації, конфліктологія тощо) – тобто галузеві знання. Конкретно-соціологічні (емпіричні) дослідження являють собою методи та технології збору соціальної інформації – встановлення та узагальнення соціальних фактів посередництвом прямої або непрямої реєстрації подій, характерних для вивчення соціальних явищ та процесів.
----------------------------------------------------------------------------------------
№5