
- •Предмет і об’єкт соціології.
- •Соціальні відносини,соціальні інститути, соціальні спільноти.
- •Для виникнення та розвитку соціального інституту потрібно:
- •Процес інституціоналізації
- •Трансформація соціальних інститутів в процесі розвитку суспільства.
- •Складові елементи соціального інституту
- •Функції соціальних інститутів
- •2. Сприяння соціалізації індивідів
- •3. Соціальне управління та контроль.
- •Основні риси соціальних організацій:
- •Структура соціології.
- •Функції соціології
- •Соціологічна робота в Україні: напрямки, форми, перспективи
- •Типологія соціологічних досліджень
- •3)За відношенням до об’єкту дослідження:
- •4)За типом замовника та видом оплати:
- •5)За термінами проведення:
- •Етапи проведення соціологічних досліджень
- •Методи збору соціологічної інформації
- •Вже було.
- •Процедура інтерпретації результатів досліджень.
- •Соціальна думка XVIII-XIX ст.
- •Основний зміст соціологічних поглядів о.Конта
- •Історія соціології в Україні
- •Соціологія хх ст..
- •Поняття соціальної структури суспільства
- •Соціальна стратифікація: поняття та види.
- •Розвиток соціально-демографічних процесів у сучасному світі.
- •Соціальна структура особистості
- •Демократичний
- •Конформний
- •Діяльність і поведінка особистості, її потреби і інтереси.
- •Типологія особистості
- •Соціалізація особистості та її етапи і рівні
- •.Девіантна поведінка та її види.
- •Соціологія особистості як наукова галузь, її взаємозв’язки з іншими науками.
- •.Сім’я як соц.. Інститут і основа формування особистості.
- •Типи особистості і форми сімейно-шлюбних відносин.
- •Конфлікт як соціальне явище.
- •Основні функції конфлікту:
- •Умови виникнення конфліктів. Умови(причини) виникнення конфліктів:
- •Соціальні конфлікти в різних суспільних системах.
- •Соціологія конфлікту як галузь соціології, її об’єкт і предмет.
- •Розвиток світової конфліктології у хх ст.(р.Дарендорф, л.Козер та ін.).
- •Виникнення і розвиток економічної соціології (а.Сміт, о.Конт, к.Марк,е.Дюркгейм та ін.).
- •У своєму розвитку економічна соціологія пройшла 5 етапів:
- •V етап – кінець 70-х – кінець 90-х р.Р. Хх ст.
- •Основні наукові напрями економічної соціології.
- •Основні проблеми економічних досліджень
- •Теоретико-метологічні і емпіричні дослідження економічної соціології
- •Взаємозв’язок економічної соціології з соціологією політики.
- •Предмет і об’єкт соціології політики
- •Політична система і політична сфера як об’єкт дослідження.
- •Політичні рухи та політичні партії
- •Форми держави та суспільне життя
- •Аналіз влади, як механізм регулювання суспільних відносин
- •Предмет соціології праці
- •Зміст, умови, характер праці та її значення в життєдіяльності суспільства
- •Процес праці має на меті:
- •За змістом розрізняють такі види праці:
- •Умови праці
- •Заходи нейтралізації «праці з прохолодою»:
- •Теорія людських стосунків е.Мейо
- •Головні елементи теорії людських стосунків:
- •Теорія збагачення праці Херцберга
- •Гігієнічні чинники:
- •Менеджмент як мистецтво управління економікою
- •Напрями соціального управління виробничим колективом:
- •Д ва рівні менеджменту
- •Основні принципи системи управління за ф. Тейлором:
- •Соціологія вільного часу.Вільний час студентської молоді.
- •Предмет і об’єкт соціології культури.
- •Категорії та функції соціології культури.
- •Функції культури:
- •Форми і види культури.
- •Культурна діяльність людини.
- •Цінності і їхня роль в культурному житті суспільства.
- •Взаємозв’язок соціології культури з іншими науками.
- •Вплив суспільства на культуру і культури на розвиток суспільства.
- •Предмет і об’єкт соціології релігії..
- •О.Конт, м.Вебер, е.Дюркгейм про роль релігії в житті суспільства.
- •Засоби і методи збору соціологічної інформації соціології релігії.
- •Взаємозвязок соціології релігії з релігієзнавством.
- •Взаємовідносини релігійних і громадських організацій.
- •Зв’язок релігії з культурою суспільства.
Форми держави та суспільне життя
У працях Н.Смелзера також розглядаються основні форми держави, до яких він відносить:
• тоталітарну державу (така держава прагне повністю підкорити собі громадян, подавляючи і контролюючи всі інші соціальні інститути суспільства, навіть первинні групи, як сім'я або друзі. Американські дослідники С.Фрідріх та З.Бжезинський називають шість основних особливостей тоталітарної держави: панування і широке розповсюдження однієї ідеології, однопартійна система з одноосібною диктатурою і придушенням опозиційних партій; широке застосування терору, контроль над засобами масової інформації, розпорядження зброєю і монополія на її застосування, контроль над економікою з державним економічним плануванням і доведенням завдань до кожного підприємства);
• авторитарну державу ( в якій влада зосереджена в руках монарха або диктатора, які правлять за допомогою сили; такі режими подібні до тоталітарних, але є значно слабшими від них: допускається існування різних політичних партій та інших ідеологій, менше контролюється приватне життя тощо);
• демократичну державу (сучасна демократія зазвичай асоціюється з представницькою демократією, коли народ на певний термін передає владу своїм представникам, що підлягають переобранню; для таких держав характерними є, згідно з Н. Смелзером, віра у високу значимість особи, утвердження рівності і справедливості, важливе значення індивідуалізму загалом; наявність конституційного уряду, законодавства про розподіл і обмеження політичної влади; загальна згода громадян бути керованими обраними ними представниками, періодичність виборів, підзвітність державних чиновників і обмеження терміну їх повноважень і, нарешті, наявність лояльної опозиції з ЇЇ багатопартійною системою і можливістю вільно висловлювати свою думку).
Суть держави проявляється в її функціях, як основних напрямках діяльності. До них належать: регулювання економічного життя, культурно-виховна функція, сприяння розвитку освіти і науково-технічного прогресу, забезпечення обороноздатності країни, співробітництва з іншими державами і народами.
-------------------------------------------------------------------------------
№48.
Аналіз влади, як механізм регулювання суспільних відносин
Право – засіб (інструмент) для вирішення практично значимих завдань суспільства, для задоволення інтересів людей.
Всі юридичні засоби приймають участь у правовому впливі.
Правовий вплив – взятий у єдності та різноманітності весь процес впливу права на суспільні відносини, свідомість, поведінку людей, або сукупність правових явищ, що діють у суспільстві і здійснюють той чи інший вплив на свідомість та поведінку суб’єктів.
Правовий плив це результат впливу на суспільні відносини правосвідомості, правової культури, механізму правового регулювання, правових принципів, процесу правотворчості.
Механізм правового регулювання визначають як здійснюваний усією системою правових засобі вплив на суспільні відносини з метою їх упорядкування.
Механізм адміністративно-правового регулювання – це механізм імперативно-нормативного упорядкування організації і діяльності суб’єктів та об’єктів управління та формування стійкого правового порядку їх функціонування.
Адмін-правовові норми являють собою початкову юридичну базу для АПР, так як в ніх закладена модель необхідної поведінки, що сформульована в їх диспозиції. Від виду норми (заборонна, уповноважуюча, рекомендаційна, зобов’язуюча) залежить поведінка суб’єкта права.
Правовідносини є головним засобом, які дозволяють визначити, хто і як буде виконувати вимоги адм-правовової норми. В них загальна модель поведінки конкретизується стосовно суб’єктів, фіксуються їх суб’єктивні права та юридичні обов’язки.
Акти реалізації прав і обов’язків – це фактична поведінка суб’єктів. Тут дія механізму АПР закінчується, так як забезпечується та фактична, реальна поведінка суб’єктів, той результат, на який була спрямована воля законодавця.
Акти застосування права являють собою владні приписи уповноважених органів чи їх посадових осіб, які забезпечують виникнення правовідносин, впроваджують вимоги адм-правової норми в життя, гарантують здійснення прав та обов’язків.
Мета АПР – упорядкувати певним чином суспільні відносини, сприяти їх розвитку, так як безпосереднім результатом правового регулювання є правомірна поведінка громадян.
Процес реалізації права здійснюється певними адмін-правовими методами. Ми розглядали вже методи АП. За своїм змістом та сутністю поняття метод АП та методи АПР співпадають.
Характеризуючи АПР, ми повинні загадати про способи правового регулювання, які залежать від особливостей адм-правових норм: заборона, дозвіл, зобов’язання, рекомендація.
Тип АПР являє собою загальну спрямованість впливу на суспільні відносини, яка залежить від того, що є основою регулювання – дозвіл чи заборона. Основою загальнодозвільного типу АПР є загальний дозвіл і використовується принцип “дозволено все, крім…”, а значить, суб’єкти мають право вчиняти будь-які дії, що не потрапили в коло заборонених. Основою дозвільного типу є загальна заборона, він будується за принципом “заборонено все, крім…”, а значить, суб’єкти можуть вчиняти тільки ті дії, які дозволені нормами права, причому у більшості випадків ще й потрібно мати компетентне рішення державного органу.
-----------------------------------------------------------------------------
№49.