.Девіантна поведінка та її види.

Девіантна поведінка – це поведінка,що відхиляється від прийнятих в суспільстві ціннісно-нормативних стандартів,яка може проявлятися у різних формах.Девіація може мати позитивні і негативні наслідки.

Види девіантної поведінки

1.Конформізм-повне прийняття цілей суспільства і спосіб їх досягнення.

2. Інноваційна-визнання цілей суспільства, але намагання реалізувати їх нетрадиційними засобами.(рекет,крадіжка).

3. Ритуалізм - невизнання суспільних цілей і цінностей,але дотримування прийнятих «правил гри»,дія у відповідності суспільних уявлень про припустимі засоби досягнення цілей.

4. Ескейпізм-відхід,втеча людини від соціальної дійсності,невизнання цілей і засобів їх досягнення у суспільстві.(бродяжництво,наркоманія)

Бунт,заколот – відкидання суспільних цінностей, цілей та засобів реалізації, активна протидія,прагнення замінити їх новими( тероризм)

№28.

Соціологія особистості як наукова галузь, її взаємозв’язки з іншими науками.

Соц.особистості-галузь соціології,яка вивчає особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин крізь призму суспільно-історичного прогресу,ціннісних суспільних систем, взаємозв’язків особи і соц..спільнот.

соціологія посідає загальне місце серед суспільних і гуманітарних наук. її значення для інших наук полягає в тому, що вона продукує науково обґрунтовану теорію про суспільство та його структури, озброює розумінням законів і закономірностей взаємодії його різноманітних структур. У системі суспільних наук соціологія найтісніше взаємодіє з історією. Об'єктом і предметом досліджень історії і соціології є суспільство, закономірності його розвитку та функціонування у конкретних часових вимірах. Багато спільного між соціологією та філософією. Але соціологія має справу не лише з абстрактними законами та категоріями, а й з конкретними фактами дійсності. Соціологія працює і на межі з економічною наукою, предметом якої є вивчення закономірностей і форм функціонування й розвитку відносин, що складаються в процесі виробництва, обміну й розподілу матеріальних благ. Отже, соціологія функціонує у тісній взаємодії з комплексом соціально-гуманітарних наук, генеруючи ідеї, теорії про людину, її місце і роль у системі соціальних зв'язків тощо.

№29

.Сім’я як соц.. Інститут і основа формування особистості.

Сім’я,як соц..інститут характеризується сукупністю соціальних норм,санкцій та зразків поведінки. Вона забезпечує соціалізацію людини, самореалізацію особистості, захист від проблем, сприяє формуванню особистості з усталеною поведінкою. Сім'я є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження і передання культурних цінностей від покоління до покоління. уховно-моральне виховання передбачає формування у дітей високої духовності та моральної чистоти. собливу увагу приділяють вихованню у дітей любові до батьків, рідних, рідної мови, культури свого народу; поваги до людей; піклування про молодших і старших. Ефективність виховання дітей у сім'ї залежить від створення в ній належних умов.

Включаючись у ціннісно-нормативну систему суспільства, сім'я виступає як соціальний інститут, своєрідний ціннісно-нормативний комплекс, за допомогою якого регулюється й контролюється поведінка членів сім'ї,

визначаються їхні соціальні ролі та статуси.Контроль може бути формальним і неформальним, здійснюватися як стосовно відносин подружжя (між чоловіком і дружиною), так і стосовно батьківства. Зміст діяльності сім'ї розкривається в її функціях.Ф-ції:репродуктивна,виховна,економічно-побутова, духовно-емоційна, дозвільна,сексуальна.

№30.