2.11 Імпорт з єс і експорт в єс

При імпорті товарів до країни-учасниці ЄС з-за меж ЄС ПДВ, як це і випливає з загальних принципів, стягується з імпортера національними податковими органами за ставкою, яка застосовується до аналогічних товарів у цій країні. ПДВ, зазвичай, сплачується безпосередньо при імпорті, при цьому імпортер отримує свідоцтво про сплату ПДВ (Import VAT Certificate), що є підставою для подальшого податкового відрахування або відшкодування з бюджету. Цілком логічним є те, що для отримання відшкодування повинні бути дотримані певні умови: імпортер повинен бути зареєстрований як платник ПДВ, а товар імпортується для здійснення господарської діяльності.

При експорті товарів з країни-учасниці ЄС за межі ЄС поставка оподатковується за нульовою ставкою (як і належить при експорті). При цьому експортер зобов'язаний протягом певного терміну зібрати (і зберігати у себе) документальні докази експорту товару за межі ЄС. Якщо у встановлений законом термін докази не зібрані, нульову ставку застосовувати не можна.

Такими доказами є:

1. Митна декларація зі штампом митниці;

2. Транспортна накладна або аналогічний документ;

3. Супутня документація (листування, контракти, рахунки, розписки тощо).

Термін “нульова ставка ПДВ” (на відміну від терміна “звільнення від ПДВ”) означає, що продавець (в даному випадку експортер) не тільки не повинен додавати ПДВ до ціни товару, що продається, а й має право на відшкодування податку, сплаченого при придбанні (виробництві) експортованого товару.

2.12 Пдв при торгівлі між країнами єс

У 1993 р. митні кордони між країнами-учасницями ЄС були скасовані. До цього торгові операції між цими країнами розглядалися як імпорт і експорт, нарівні з операціями з іншими країнами світу. Відповідно, вони і обкладалися ПДВ на загальних умовах. Ліквідація митних бар'єрів призвела до змін у законодавстві, так як обкладання ввезених товарів ПДВ при їх митному оформленні, як це робилося раніше, стало неможливим. Був розроблений та запроваджений новий механізм оподаткування ПДВ подібних операцій, які більше не вважалися імпортом та експортом, а визначалися як “придбання” (acquisition) та “реалізація” (supply) і пов'язане з цим “переміщення” (removal) товару.

Як і при експортно-імпортних операціях, оподаткування ПДВ переміщуваного товару відповідно з цією системою відбувається, за загальним правилом, за місцем призначення товару, а в країні походження його реалізація обкладається за нульовою ставкою. Для отримання продавцем права на нульову ставку необхідне виконання наступних умов.

-          продавець повинен отримати номер реєстрації на ПДВ покупця в країні його місцезнаходження і вказати цей номер на рахунку-фактурі (VAT Invoice).

-          товар дійсно вивозиться з країни продавця в іншу країну ЄС.

-          продавець отримує (і зберігає у себе) документальне підтвердження вивезення товару з країни. Це може бути будь-яка транспортна документація, розписка в отриманні товару покупцем та ін Годиться, наприклад, і квиток на поїзд, якщо товар був доставлений кур'єром в багажі.

Продавець веде перелік всіх таких продажів в країни ЄС (включаючи в нього реєстраційний номер покупця), який потім здається в податкові органи і використовується для контролю і статистики. Крім того, продажі в країни ЄС виділяються окремим рядком у звіті по ПДВ, так само як і придбання в інших країнах ЄС.

Що стосується покупця, то, так само як і при імпорті товару, він зобов'язаний відзвітувати по ПДВ на суму своїх придбань. Однак при виконанні звичайних умов (аналогічних застосовуваним у внутрішніх операціях) він має право на податкові відрахування, причому вирахування робиться в тій же самій податковій декларації. Це означає, що сума податку фактично не виплачується, а залишається у вигляді бухгалтерської проводки, що служить лише для статистичних цілей.