
- •1, 52 Критеріями виділення економічних районів є
- •5Автомобілебудування України та його проблеми.
- •12 Виділіть невичерпні водні ресурси
- •17 Випуск шовкових тканин зосереджено у містах
- •22 Водні ресурси України
- •25 Газова промисловість України та її проблеми
- •27 Галузі спеціалізації визначають:
- •32 Для нафтодобувної галузі характерні такі проблеми та перспективи…
- •37 До основних структурних ланок лісовиробничого комплексу відносяться…
- •39До принципів економічного районування відносяться ...
- •4.На території економічного району повинен бути сформований достатньо потужний народногосподарський комплекс,
- •45 Екологічні проблеми електроенергетики пролягають...
- •50 Кольорова металургія України та її проблеми
- •53 Легка промисловість України, її соціальне значення, галузева структура і принципи розміщення основних галузей.
- •54 Макро- мезо- макрорайони це -
- •56 Машинобудівний комплекс України
- •59 Міжгалузевим комплексом називається
- •61 Мінерально- сировинні ресурси України
- •65. Морський та річковий транспорт
- •68.Назвіть галузі основної хімії України
- •76. Нафтова і нафтопереробна промисловість та її проблеми
- •78. Національний склад населення України та його територіальні особливості
- •80. Нетрадиційні джерела енергії та перспективи їх використання
- •83. Основна районотворча роль належить галузям:
- •84. Основними проблемами розвитку будівельного комплексу України на сьогоднішній день є…
- •85.86.87. Основними районоутворюючими факторами та сутністю економічного районування є...
- •88. Основними статтями імпорту України є…
- •89. Основні районоутворюючі фактори(10 балів).
- •90. Основні форми зовнішніх економічних зв’язків України…
- •91. Паливні ресурси України та їх економічна оцінка
- •94. Підприємства чорної металургії з повним технологічним циклом пов’язані з:
- •97. Принцип збереження екологічної рівноваги означає:
- •98. Принципами виділення економічних районів є…
- •99. Принципи розміщення продуктивних сил
- •105 Проблеми та перспективи розвитку Донецького вугільного басейну ( 10 балів)
- •113 Рекреаційні ресурси України
- •120. Розміщення населення України. Міське, сільське населення.
- •121. Розміщення продуктивних сил як галузь економічної науки
- •122. Роль і місце паливно-енергетичного комплексу в народному господарстві України
- •123. Сировинна база хімічної промисловості
- •Сільське господарство та його структура
- •133. Структура природних ресурсів України
- •134. Сучасні форми організації агропромислового виробництва
- •146. Фактори розміщення продуктивних сил
- •148. Характеристика Донецького економічного району
- •149. Характеристика Подільського економічного району
- •150. Характеристика Придніпровського економічного району
- •151. Характеристика Столичного економічного району
- •155. Харчова промисловість України та принципи її розміщення
- •156. Хімічна промисловість та її місце в хімічному комплексі України
- •159. Чисельність , склад, розміщення населення України
- •Що входить до складу науково-технічних розробок:
- •Що входить до сфери діяльності гірничохімічної промисловості:
- •Як визначається технологічна оцінка природних ресурсів:
- •168.Як методи організації процесів регіонального економічного діагнозу використовують:
- •169.Яка з рис харак.Для земельних ресурсів.
- •176. Яка частка деревообробки у стр-рі лісової, деревообробної та целюлозно-паперової пром-сті, % :
- •208 Які транзитні газопроводи проходять через Україну?
- •209. Які фактори визначають розміщення технополісів:
- •210 Які якісні градації впливають на економічне зростання регіону?
- •213 Японська модель організованого ринку праці передбачає
53 Легка промисловість України, її соціальне значення, галузева структура і принципи розміщення основних галузей.
Серед галузей промисловості, які забезпечують виробництво товарів народного споживання, провідне місце займає легка промисловість, її виробничий потенціал включає 25 підгалузей, більш як 600 підприємств та організацій.
Легка промисловість України охоплює текстильну, трикотажну, швейну, шкіряну, взуттєву, хутрову та інші галузі, підприємства яких у розміщенні орієнтуються переважно на споживача, наявність трудових ресурсів та сировини.
Провідною галуззю легкої промисловості є текстильна промисловість, яка представлена бавовняними, вовняними та лляними виробництвами. В структурі бавовняної промисловості виділяють прядильне, ткацьке, крутильно-ниткове і фарбувальнообробне виробництво. Найбільш потужні бавовняні підприємства знаходяться у Херсоні і Тернополі (бавовняні комбінати), Донецьку (бавовнянопрядильний комбінат), Нікополі (прядильно-нитковий комбінат), а також у Києві, Харкові, Чернівцях, Івано-Франківську, Львові, Полтаві, Коломиї, Коростишеві та Родомишлі. У 1998 р. бавовняна промисловість України забезпечувала 62,5% загального виробництва тканин.
Вовняна промисловість представлена первинною обробкою вовни, виготовленням пряжі, тканин та виробів. Підприємства галузі розташовані у Чернігові, Харкові, Києві, Донецьку, Кривому Розі, Одесі, Луганську, Сумах, Черкасах, Богуславі, містах Чернівецької та Закарпатської областей.
Лляна промисловість України розвивається на власній сировині. Підприємства — основні виробники лляної продукції зосереджені у Рівненській, Житомирській, Чернігівській та Львівській областях; в Одесі знаходиться підприємство конопле-джутової промисловості, в Харкові — канатний завод. Лляні тканини становлять близько 11,3% загального виробництва тканин в Україні. Продукція цієї галузі повністю задовольняє потреби України, а певна частина — експортується.
Шовкова промисловість України, що значною мірою пов'язана з виробництвом хімічних волокон і виробляє близько 8,8% тканин, зосереджена у Києві, Черкасах, Луганську, Лисичанську.
Трикотажна промисловість України випускає досить різноманітний асортимент продукції, однак за 1991—1998 рр. обсяги виробництва продукції цієї галузі скоротилися більш ніж у 50 разів (з 351 млн. шт. виробів у 1990 р. до 6,5 млн. шт. виробів у 1998 р.). Підприємства цієї галузі розміщені у Києві, Львові, Харкові, Одесі, Сімферополі, Миколаєві, Донецьку, Івано-Франківську, Луганську, Чернівцях, Дніпропетровську, Хмельницькому та інших містах.
Швейна промисловість зорієнтована переважно на споживача продукції, тому підприємства цієї галузі розміщені у великих населених пунктах. Найбільш потужні підприємства зосереджені у Києві, Львові, Харкові, Одесі, Луганську.
Шкіряно-взуттєва промисловість представлена підприємствами, що виготовляють одяг, галантерейні вироби, взуття та іншу продукцію, використовуючи як природну, так і синтетичну сировину. За останні роки у взуттєвій промисловості України спостерігається істотне скорочення обсягів виробництва: якщо у 1990 р. випускалось 196 млн. пар взуття, то у 1998 р. — лише 8,9 млн. пар. Взуттєві фабрики діють у Києві, Харкові, Луганську, Львові, Одесі, Запоріжжі, Кривому Розі, Хмельницьку та інших містах.
Хутрове виробництво представлено підприємствами, які переробляють натуральну сировину, виготовляють штучне хутро та випускають різноманітні вироби з них. Хутрові підприємства працюють у Харкові, Львові, Одесі, Балті, Краснограді, Жмеринці, Тисмениці.
Виробництво галантерейних виробів зосереджене в Києві, Харкові, Львові, майже в усіх обласних центрах та інших містах України. . їх продукція дуже розмаїта - господарські сумки, портфелі, валізи, хустки, стрічки, шарфи, краватки, металеві вироби тощо. Останніми роками мережа малих підприємств, що виробляють галантерейні вироби, значно розширилась.
Поліграфічна промисловість виготовляє різні види друкованої продукції - книги, журнали, газети, зошити, географічні карти, етикетки, квитки, бланки тощо. Найбільші поліграфічні підприємства в Києві, Харкові, Вінниці, Дніпропетровську, Донецьку. Запоріжжі, Львові, Одесі, Рівному, Тернополі, Сімферополі, Чернівцях та ін.
Фарфоро-фаянсова промисловість є важливою підгалуззю виробництва товарів народного споживання, що виготовляє фарфорові, фаянсові та інші вироби з тонкої кераміки, а також господарського і художнього фарфору, фаянсу, напівфарфору й майоліки.
В Україні відчувається дефіцит багатьох товарів народного споживання. Відсутність реальної конкуренції спричиняє завищення цін на товари, спонукає продавати низькоякісну продукцію. Нині зростання дефіциту товарів поєднується з гострим дефіцитом державного бюджету. Потреба в радикальному реформуванні економіки є очевидною. Слід рішуче згортати економічно неефективні для суспільства види діяльності. Доцільно переорієнтовувати підприємства на випуск продукції, потрібної споживачеві, збільшувати капітальні вкладення у виробництво нових, технічно складних товарів тривалого користування, формувати розвинену мережу обслуговування, нарощувати виробництво садових будиночків, розширювати продаж будівельних матеріалів, засобів механізації, що реально впливатиме на рівень життя населення України.