90. Основні форми зовнішніх економічних зв’язків України…

Форми зовнішніх економічних зв'язків України — різ­номанітні: зовнішня торгівля, міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва, експорт та імпорт капіталів і робочої сили, надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, мар­кетингових, експортне- чи імпортно-поссредницьких, юридич­них), міжнародне спільне підприємництво, сумісне будів­ництво підприємств, науково-технічне співробітництво, ва­лютні та фінансово-кредитні відносини, інтуризм, проведен­ня на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукці­онів тощо.

В сучасних умовах міжнародне співробітництво України відбувається в таких основних формах:

• науково-технічне співробітництво;

• взаємовигідна міжнародна торгівля(зовнішня торгівля);

• надання кредитів і позик, в тому числі і безвідплатних;

• створення спільних підприємств;

• спеціалізація і кооперування виробництва;

• торгівля технологіями, або спеціалізація на виробництві комплектуючого обладнання;

• спільна участь зацікавлених країн у розробці багатих природних ресурсів;

• іноземні інвестиції як найважливіша форма стимулювання розвитку економіки країни;

• міжнародний туризм;

• культурні зв’язки між країнами світу.

91. Паливні ресурси України та їх економічна оцінка

Економічна оцінка прир. ресурсів включає врахування багатьох чинників, які обумовлюють просторові відмінності і значення прир. ресурсів для життєдіяльності людини. При екон. Оцінці використовуються наступні критерії: розміри родовища, які визначаються його запасами; якість корисних копалин, їх склад і властивості, умови експлуатації; господарське значення; річний обсяг видобутку.

У цілому запаси пал. Ресурсів в Україні характеризуються різким переважанням у їх структурі твердих видів палива: кам’яного вугілля, горючих сланців і торфу та дефіцитом рідких та газоподібних вуглеводнів. Відсутність достатньої кількості нафти і прир. газу створює значні труднощі для розвитку економіки.

Кам’яне вугілля видобувають у Донбасі та Львівсько – Волинському басейні. В Донбасі зосереджується 98% кам’яного вугілля України: 25% коксується; 30% антрацити; 30% довгополуменеве. Глибина залягання 500-750м., товщина шарів – 0,5-2м.

Найбільші поклади бурого вугілля – у Дніпровському басейні(2,4млрд.т.; глибина залягання -5-140м; відкритий видобуток)

Найбільші запаси нафти і газу – у Дніпровсько-Донецькій, Карпатській, Причорноморсько – Азовській нафтогазоносних провінціях. Уже понад 100р.ведеться видобуток нафти(Борислав) і 80р. – прир. газу в Передкарпатті. Це призвело до сильної вичерпаності родовищ. Майже 80% видобутку нафтогазоносної сировини країни в даний час припадає на Східну Україну.

Як ресурси низькосортного палива або сировини для виробництва нафтопродуктів можуть розглядатися величезні запаси менілітових горючих сланців, розташовані у Карпатах, а також горючі сланці Болтинського родовища на межі Черкаської і Кіровоградської обл..

В Україні відомо понад 2500 родовищ торфу, що зосереджені переважно в Поліссі. Цей ресурс є сировиною для паливної промисловості.

92. Паливно – енергетичний баланс - це система показників, яка відображає кількісну рівність між прибутком і витратою енергії та характеризує структуру виробництва і використання енергії в економі-ці, співвідношення між потребою в паливі у межах відповідної територіальної чи виробничої одиниці (країни, району, галузі, підприємства тощо) за певний період..

93. Питома вага Східного нафтогазоносного регіону в загальному видобутку нафти в Україні сягає: близько 80%