
- •Дати коротку змістовну відповідь на запитання
- •Пояснити, з якою метою банк відкриває поточні рахунки своїм клієнтам. Яку інформацію повинен надати клієнт банку для відкриття поточного рахунку?
- •Пояснити, з якою метою банк відкриває вкладні (депозитні) рахунки своїм клієнтам. Які фактори впливають на рівень відсоткової ставки за вкладами та депозитами?
- •Пояснити, з якою метою проводиться ідентифікація клієнтів банку. Охарактеризувати дії уповноваженого працівника банку, який проводить ідентифікацію клієнта при відкритті рахунку.
- •Охарактеризувати види та призначення рахунків, які банк може відкривати нерезидентам.
- •Пояснити, в яких випадках видається грошова чекова книжка. Описати порядок її видачі клієнту банку.
- •Пояснити особливості видачі банками готівки на заробітну плату. Охарактеризувати дії економіста операційного відділу при здійсненні цієї операції.
- •Пояснити, як організована операційна каса банку та вказати джерела її поповнення. Який порядок забезпечення банків готівкою?
- •Охарактеризувати систему безготівкових розрахунків в Україні. Які переваги мають безготівкові розрахунки у порівнянні з готівковими?
- •Пояснити особливості здійснення розрахунків за допомогою платіжних вимог-доручень.
- •Пояснити, в яких випадках клієнту видається розрахункова чекова книжка. Описати порядок її видачі клієнту банку. Чим забезпечується гарантована оплата чеків?
- •Пояснити особливості здійснення розрахунків за допомогою розрахункових чеків. Які дії має вчинити банк, якщо чеки в чековій книжці закінчились, а залишився вільний ліміт коштів?
- •17. Пояснити особливості здійснення розрахунків за допомогою акредитивів. В які строки постачальник зобов’язаний надати розрахункові документи до банку при використанні зазначеного виду розрахунків?
- •22. Пояснити, з якою метою та у який спосіб здійснюється інвестиційна діяльність банку
- •25. Охарактеризувати ризики, що супроводжують інвестиційну діяльність банку, вказати методи управління ними.
- •26. Охарактеризувати основні види розрахунків за зовнішньоекономічними операціями та пояснити особливості їх здійснення
- •27. Пояснити, з якою метою банки надають нетрадиційні банківські послуги. В чому полягають особливості їх надання українськими банками?
- •28. Пояснити особливості здійснення банками лізингових операцій. Охарактеризувати фактори, що впливають на розмір лізингових платежів.
- •29. Пояснити особливості здійснення банками факторингових операцій. Назвати основні умови факторингового договору.
- •30. Пояснити, яким чином банк може підвищити ефективність своєї діяльності.
Пояснити особливості здійснення розрахунків за допомогою розрахункових чеків. Які дії має вчинити банк, якщо чеки в чековій книжці закінчились, а залишився вільний ліміт коштів?
Розрахункові чеки використовуються в безготівкових розрахунках підприємств та фізичних осіб з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи, надані послуги).
Чеки використовуються лише для безготівкових перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок отримувача коштів і не підлягають сплаті готівкою. Для гарантованої оплати чеків чекодавець бронює кошти на окремому аналітичному рахунку "Розрахунки чеками" відповідних балансових рахунків у банку-емітенті. Для цього разом із заявою про видачу чекової книжки чекодавець подає до банку-емітента платіжне доручення для перерахування коштів на аналітичний рахунок "Розрахунки чеками" .Невикористані чеки після закінчення строку дії чекової книжки або використання ліміту підлягають поверненню до банку-емітента, який їх погашає. За бажанням клієнта банк може продовжити строк дії чекової книжки або клієнт може поповнити її ліміт у разі його використання. Для поповнення ліміту чекодавець подає до банку платіжне доручення разом з відповідною чековою книжкою. У реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу" робиться напис "Поповнення ліміту за чековою книжкою, номери невикористаних чеків з N ____ до N ____" . У разі припинення клієнтом подальших розрахунків чеками до закінчення строку дії чекової книжки та наявності за нею невикористаного ліміту чекодавець подає чекову книжку до банку разом з платіжним дорученням для зарахування невикористаного залишку ліміту на той рахунок, з якого бронювалися кошти. Якщо після повного використання чеків із чекової книжки її ліміт буде невикористаним, то чекодавцю може надаватися нова чекова книжка на суму невикористаного ліміту. Строк дії нової чекової книжки встановлюється з дня її видачі. Чекодавець подає до банку-емітента заяву про отримання нової чекової книжки разом з використаною чековою книжкою та корінцями використаних чеків. Відповідальний виконавець банку, перевіривши за корінцями використаних чеків залишок невикористаного ліміту, робить у реєстраційній картці в графі "Примітка" у рядку, у якому був зроблений запис щодо видачі цієї книжки, напис "Залишок ліміту перевірений", після чого повертає чекодавцю чекову книжку з корінцями.
16. Пояснити особливості здійснення розрахунків за допомогою платіжних вимог. Охарактеризувати дії економіста операційного відділу в разі отримання платіжної вимоги на примусового списання коштів з рахунку платника.
Платіжна вимога — розрахунковий документ, за яким кошти списуються з рахунку без згоди його власника; це наказ одержувача коштів (постачальника) про переведення йому коштів з рахунку платника. Суми недоїмки до бюджету за податками, податковим кредитом, штрафи, нараховані державними податковими адміністраціями України, стягують у безспірному порядку інкасовими дорученнями (розпорядженнями). У платіжній вимозі має бути зазначене призначення платежу та відповідна стаття законодавчого акта, якою передбачене право безспірного стягнення та безакцептного списання коштів. Розрахунки платіжними вимогами здійснюються за такою схемою:
1 — одержувач коштів виписує і передає в установу банку, що його обслуговує, платіжну вимогу до платника та реєстр платіжних вимог; 2 — банк одержувача пересилає платіжну вимогу та реєстр банку платника; 3 — банк платника видає платнику платіжну вимогу та повідомляє про платіж; 4 — на основі перевіреної платіжної вимоги установа банку списує зазначену суму з рахунку платника; 5 — з банку платника надходять документи про перерахування коштів у банк одержувача; 6 — банк одержувача зараховує зазначену суму на рахунок одержувача коштів
У разі надходження до банку платіжних вимог на примусове списання коштів з цих рахунків вони передаються для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України, якщо це передбачено договором між банком та органом Державної казначейської служби України, або повертаються стягувачу без виконання.
Банк, що обслуговує стягувача, приймає платіжні вимоги протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника - протягом 30 календарних днів з дати їх складання.
Якщо платник і стягувач обслуговуються в різних банках, то банк, що обслуговує стягувача, надсилає банку платника не менше ніж два примірники платіжної вимоги на примусове списання коштів. Крім того, стягувачу повертається не менше ніж один примірник платіжної вимоги та реєстру платіжних вимог. Один примірник реєстру платіжних вимог залишається в банку, що обслуговує стягувача.
Якщо стягувач сам надсилає до банку платника платіжну вимогу на примусове списання коштів, то банк, що обслуговує стягувача, повертає стягувачу всі примірники платіжної вимоги та не менше ніж один примірник реєстру. Примірник реєстру платіжних вимог із написом про одержання примірників платіжної вимоги, засвідчений підписом стягувача, залишається в банку, що обслуговує стягувача.
Банк платника приймає до виконання платіжну вимогу стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника і не має права повертати її в разі неподання стягувачем реєстру платіжних вимог.
У разі недостатності коштів на рахунку платника банк виконує платіжну вимогу в межах залишку коштів. Часткову оплату платіжної вимоги банк оформляє меморіальним ордером.
Банк не пізніше ніж наступного робочого дня повідомляє платника про надходження платіжної вимоги на примусове списання коштів з його рахунку, якщо умова про таке повідомлення передбачена договоромбанківського рахунку цього платника (у порядку, передбаченому договором).