28. Пояснити особливості здійснення банками лізингових операцій. Охарактеризувати фактори, що впливають на розмір лізингових платежів.

Лізингові операції банку прирівнюються до кредитних з усіма правами та нормами державного регулювання, які випливають із цього. Проте від кредиту лізинг відрізняється тим, що після закінчення його терміну та виплати всієї обумовленої суми договору об’єкт лізингу залишається власністю лізингодавця (якщо договором не передбачено викуп об’єкта лізингу за залишковою вартістю або передання у власність лізингоотримувача). При кредиті банк залишає за собою право власності на об’єкт як заставу позики. Лізинг - це довгострокова здача в оренду з правом викупу основних засобів, куплених орендодавцями з метою їх виробничого використання. Лізингові операції можуть бути двох видів: оперативний лізинг та фінансовий лізинг. Оперативний лізинг передбачає лізингові контракти, що укладаються на короткий та середній терміни (як правило, менше амортизаційного періоду), згідно з якими орендатору надається право у будь-який час скасувати договір. Це виникає, коли орендатори об’єкта лізингу швидко міняються. Зазвичай лізингова компанія бере на себе технічне обслуговування об’єкта лізингу - плановий ремонт, страхування тощо. Після закінчення терміну дії договору лізингу предмет договору може бути повернений власникові або знову зданий в оренду. Фінансовий лізинг - характеризується тривалим терміном контракту (від п’яти до десяти років) та амортизацією всієї або більшої частини обладнання. Фактично фінансовий лізинг є формою довгострокового кредитування купівлі. Після закінчення терміну дії орендатор може повернути об’єкт оренди, подовжити або укласти нову угоду, а також купити об’єкт за залишковою вартістю.

На велиину лізингових платежів впливають такі фактори:

• вартість та стан предмета лізингу на момент укладення угоди;

• термін договору;

• спосіб, форма і періодичність виплат;

• залишкова вартість майна;

• величина складових елементів лізингового платежу:амортизаційні відрахування, величина комісійних виплат, плата за кредитні ресурси, вартість додаткових послуг, податки та відрахування, страхові витрати лізингодавця, індекс інфляції.

Традиційно в структурі активних операцій банку частка лізингових операцій незначна. Це пов’язано з недостатньо розвиненим ринком цих послуг в Україні та їх високою ризикованістю.

29. Пояснити особливості здійснення банками факторингових операцій. Назвати основні умови факторингового договору.

Основна мета факторингового обслуговування — інкасування дебіторських рахунків своїх клієнтів і одержання належних їм платежів. Основні види факторингових операцій: факторинг з фінансуванням і без фінансування; відкритий і закритий (конфіденційний) факторинг; без права регресу і з правом регресу; внутрішній і міжнародний та ін. У факторингових операціях банку діють три сторони: факторингова компанія (або факторинговий відділ банку); клієнт (кредитор, постачальник товару); підприємство (фірма), споживач товару. Основна мета факторингового обслуговування - інкасування дебіторських рахунків своїх клієнтів і одержання належних платежів. У світовій практиці існують наступні види факторингових операцій банків: факторинг з фінансуванням і без фінансування; відкритий і закритий (конфіденційний) факторинг; без права регресу і з правом регресу; внутрішній і міжнародний тощо. Правовою основою взаємовідносин фактора-посередника з клієнтом є договір, в якому зазначаються: реквізити платіжних вимог з переуступки; частки суми платежів постачальнику від суми переуступлених платіжних вимог; порядок здійснення операції; ліміти на операції; розмір комісійної винагороди; умови розірвання договору; відповідальність сторін у разі невиконання зобов'язань; вид факторингу (відкритий або конфіденційний); наявність або відсутність права регресу; відомості про покупців, вимоги до яких передаються; розмір оплати за проведення операцій; види послуг, що додатково надаються постачальнику; граничні терміни платежів; заходи, які вживатимуться для стягнення платежу з несумлінного платника; термін дії договору. У договорі фіксуються обов'язки сторін. З боку фактора-посередника — це своєчасна оплата переуступлених йому боргових зобов'язань, своєчасна інформація клієнта про стан розрахунків з платниками або можливості появи труднощів з певними платниками. Постачальник, своєю чергою, зобов'язаний надавати банку всю документацію про постачання товарів (наданні послуг), разом із документами, які підтверджують, що клієнт прийняв товари (послуги); надання банку відомостей про несприятливі зміни, що сталися з платниками, які можуть змінити рівень ризику факторингових операцій банку; участь разом з банком у розгляді справ в арбітражі. Оскільки факторингові операції мають ризиковий характер, факторингова компанія повинна ретельно вивчити фінансовий стан потенційного клієнта. Факторингові операції не проводяться щодо боргових зобов'язань філій (відділень) підприємств, боргових зобов'язань фізичних осіб або вимог до бюджетних організацій.