1.Запровадження і розвиток економічної теорії. Основні напрямки в економічній теорії.

Перша спроба теоретично осмислити і системно викласти економічні проблеми була здійснена великим мислителем стародавніх часів, філософа вчителем і наставником Олександра Македонського – Аристотелем. Він зацікавився двома ключовими проблемами того часу – ефективним використанням майна в рабовласницькій системі і здійснення справедливого обміну. Аристотель багато присвятив уваги економічним проблемам, започаткувавши елементи теорії товарного виробництва і грошей. Що правда економічні погляди Аристотеля і його учасників відображали натуральні системи господарства, а тому вони не могли обґрунтувати теорію ціни і грошей у сучасному розумінні. Однак їх внесок в економічну науку не можна недооцінювати.

Помітний вплив в економічні й теорії залишили меркантелістські концепції, що зародилися в епоху первісного нагромадження капіталу. З меркантилізмом пов’язане виникнення терміну “політична економія”, який увів француз А.Монкретьєн (у 1615 році вийшла його книга “Трактат політичної економії”). Якщо ранні меркантилісти ототожнювали багатство з нагромадженням золота і срібла то пізніші під багатством розуміли надлишок продуктів, що обмінювалися на зовнішньому ринку на гроші. Однак головна увага приділялась сфері обміну.

Вагомий внесок у розвиток економічної теорії зробила школа трудової теорії вартості, яка досліджувала сферу виробництва, перенісши дослідження із сфери обміну. Основні її представники У.Петті, П.Буагільберт, Ф.Кене. Особливо відзначився Кене, головним твором якого є “Економічна таблиця” – це геніальна спроба вперше в історії економічної думки розглянути процес відтворення сукупного продукту нації. Він вважав, що продуктивним класом є землероби, до яких зараховував і землевласників. Ця теорія не охоплювала процесу відтворення суспільного продукту, оскільки вилучала працю, застосовану у промисловості, що свідчить про обмеженість концепції фізіократів.

Цієї обмеженості уник син митного шотландського чиновника Адам Сміт. У своїй знаменитій праці “Багатство народів” (1776) він у перше підвів підсумки розвитку економічної думки і виклав її у новому синтезі на основі трудової теорії. Дехто з прихильників Сміта вважав, що його книга стала економічною біблією капіталістичного світу.

Адам Сміт особливого значення надавав поділу праці та професіоналізму, зробивши її основою при розгляді всіх економічних проблем. Послідовники цих ідей були і в Україні.

Вчення Сміта гуманне, воно зрозуміле кожній людині, узгоджується з її природою і намірами. Він намагався збагнути людину далеко не ідеальну. І сприймав її такою, якою бачив: егоїстичною, такою, що думає насамперед про власну вигоду, а ніяк не про вигоди суспільства. При цьому він зумів зберегти повагу саме до такої людини і зробив дивовижне відкриття – теорію “невидимої руки” (що і є суттю вчення Сміта): коли людина виходить з власної вигоди, це природно або, точніше, неминуче приводить її до того, що вона надає переваги тому заняттю, яке найвигідніше суспільству. Йому була близька ідея “природної гармонії” (рівноваги), що встановлюється в економіці стихійно за відсутності державного регулювання. Сміт в перше визначив двояке завдання політичної економії: аналіз об’єктивної економічної реальності і з’ясування закономірності її розвитку (позитивний аспект) та вироблення рекомендацій для економічної політики фірм і держави (нормативний аспект). Продуктивним у розвитку економічної науки було 19 століття, коли відбулася диференціація економічних поглядів, яка привела до виникнення нових напрямків у економічній теорії. Одним з них був марксистський напрям, представлений К.Марксом і Ф.Енгельсом. головним твором цього напрямку був “Капітал” Маркса, перший том якого вийшов у світ у 1867 році. В основі марксистської доктрини лежала концепція капіталістичної експлуатації, зубожіння мас і утвердження соціалістичного ладу. Марксистська теорія своєю спрощеністю економічних відносин і закономірностей розвитку приваблювала ті соціальні верстви, які сподівались ще за життя позбутися соціальних труднощів і незручностей.