37. Психологічний профіль,особливості діяльності і реакція соціального оточення під час синдрому сімейної ізоляції.

Сімейна ізоляція – це синдром,який полягає у неможливості адаптації дитини у групі через акцентуацію дитини на системі відносин у родині,яка характерна для дітей більш раннього віку.

Передумови сімейної ізоляції:1)підвищена сензитивність.2)астенія в результаті перенесених захворювань.3)дитячий аутизм.4)конституційна ослабленість НС. Однак,синдром може виникати в результаті неправильного виховання,коли сім’я є ізольованою одиницею. Іноді синдром розвивається у дітей,що виховувались дідусями та бабусями чий стиль життя відрізняється від інших сімей,де виховуються діти в результаті великої вікової різниці.

Психологічний профіль: 1) психологічна залежність.2)низький рівень самостійності.3)інфантильність.

Реакція соц. оточення на інфантильність і несамостійність дитини представлена гіперопікою з боку дорослих,яка підкреслює його психологічні особливості.

38)Прогноз і корекція сімейної ізоляції.

Прогноз:проблеми соціалізації викликані цим синдромом не призводять до девіантної поведінки. Вони залишаються на рівні труднощів знаходження місця в групі,невміння справитись зі складними життєвими ситуаціями.

Корекційний підхід:1)знизити рівень опіки в родині.2)підвищити рівень самостійності дитини.3)навчити дитину спілкуватися в невеликій групі(1-2 особи).4)включити у спілкування з найдорослішими в групі дітьми.5)налагодити контакти з наймолодшими дітьми,де дитина була старшою.

39.Передумови хронічної неуспішності.

1)невідповідність методів навчання з можливостями дитини.2)підвищені очікування батьків.3)підвищена тривожність формується через невдачу в навчанні під впливом сімейних факторів.

40. Психологічний профіль,особливості діяльності ,реакція соціального оточення під час синдрому хронічної неуспішності.

Хронічна неуспішність – це синдром,який характеризується неспівпаданням між очікуваннями дорослих і досягненнями дитини. Ризик виникнення зьявляється тоді,коли з дитиною починаються систематичні заняття результати яких не влаштовують батьків чи педагога. Зазвичай це період підготовчої групи дит.садка.

Психологічний профіль:1)підвищена тривожність. 2)дезорієнтація дій.3)низька результативність-дитина вважає себе поганим учнем.

41.Прогноз та корекція хронічної неуспішності(х.Р.)

Х.н. характеризується неспівпаданням очікуванням дорослих і досягненням дитини.Ризик виникнення починається тоді, коли з дитиною починають систематичні заняття,результати яких не влаштовують батьків або педагога.Зазвичай підготовча група д/с.Особливість синдрому:підвищення

Тривожності,дезорганізація дій,низька результативність,дитина уявляє себе поганим учнем.Наслідки тривожності це: непродуктивна витрата часу,відмова від виконання завдань,нестійка увага(увага фіксується на дрібницях,з виду випускається головне).

Передумови неуспішності

-невідповідність методів навчання можливостям дитини

-підвищена очікуваність батьків

-підвищена тривожність формується через невдачі навчання під впливом сімейних факторів.

Корекція хронічної неуспішності

1.забезпечити дитину відчуттям успіху

2.під час оцінки діяльності керуватися наступними принципами

-не спів ставляти середній результат учнів з еталогом

-результат дитини порівнювати тільки з результатом дитини

-якщо в дитини не виходить треба сказати завтра буде краще. Налаштовувати на позитив

-знайти сферу у якій дитина буде успішною

-дозувати навантаження в дитини

-не винити дитину за її неуспішність

-перериви під час занять,які заповнюють активними рухами.