- •Характеристика індивідуалізації навчання.
- •Індивідуальні особливості дітей дошкільного віку
- •3. Характеристика індивідуальних особливостей дитини в залежності від темпераменту. Дитина сангвінік
- •Діти флегматики
- •Діти холерика
- •Діти меланхоліки
- •Умови здійснення індивідуального підходу
- •Поняття диференціації навчання і виховання дошкільнят
- •6. Поділ дітей на групи при диференціації.
- •7.Варіанти організації життєдіяльності дітей у старшій групі.
- •8)Прийоми диференціації навчання в днз
- •11. Характеристика розвивального середовища в дошкільному закладі
- •12. Основні вимоги до організації розвивального середовища у дошкільному закладі
- •13. Види розвивальних приміщень у дошкільному закладі
- •14. Диференціація завдань під час виконання трудової діяльності.
- •15. Вимоги до обладнання ігрових куточків
- •17. Поліфункціональне використання окремих приміщень в днз
- •18. Здійснення індивідуального підходу у режимних процесах
- •19.Реалізація індивідуального підходу у фізкультурно-оздоровчій роботі з дітьми
- •20. Диференційована система загартування для дітей
- •21. Індивідуальний підхід до дітей на заняттях з образотворчого мистецтва
- •22. Мовленнєвий розвиток
- •23. Логіко-математичний розвиток
- •24. Формування трудових навичок
- •25. Статеві інтелектуально-психологічні особливості дітей дошкільного віку
- •26. Зміст диференційованого виховання:
- •27. Принципи організаціі роботи зі статевого виховання:
- •31. Загальна характеристика порушень поведінки і діяльності у дошкільнят
- •32. Характеристика соціальної дезорієнтації
- •33. Корекційна робота з соціальною дезорієнтацією
- •34.Поняття негативного самопред’явлення та його передумови
- •35. Психологічний профіль, особливості діяльності, реакція соціального оточення під час негативного самопред’явлення.
- •36.Прогноз і корекція негатив.Самопред.
- •37. Психологічний профіль,особливості діяльності і реакція соціального оточення під час синдрому сімейної ізоляції.
- •38)Прогноз і корекція сімейної ізоляції.
- •39.Передумови хронічної неуспішності.
- •40. Психологічний профіль,особливості діяльності ,реакція соціального оточення під час синдрому хронічної неуспішності.
- •41.Прогноз та корекція хронічної неуспішності(х.Р.)
- •42.Психологічн. Профіль, особливості діяльності, р-ція соц оточення під час синдрому уходу від діяльності(у.Д.)
- •43.Прогноз та корекція уходу від діяльності
- •44.Передумови вербалізму.
- •45.Психолгічний профіль, особливості діяльності.Реакція соціального оточення під час синдрому вербалізму.
- •46. Прогноз та корекція вербалізму.
- •47. Загальна класифікація причин поведінкових порушень.
- •49. Етапи допомоги при зпр.
- •50. Класифікація зпр.
- •51.Організаційні форми допомоги дітям дошкільного віку з зпр
- •52.Корекційна направленість навчання і виховання дітей з зпр
- •53.Поняття і ознаки обдарованості
- •54.Особливості індивідуального виховання обдарованих дітей.
- •55.Діагностика обдарованої особистості.
- •56 З історії розвитку індивідуального підходу.
- •57 Адаптація,фази.
- •58 Групи дітей за характером адаптації:
Характеристика індивідуалізації навчання.
Індивідуалізація навчання – це доведення до вимог єдиного стандарту знань та умінь різних за фізіологічними, психологічними, фізичними та іншими можливостями вихованців за чітко визначений часовий проміжок.
Індивідуальність учня визначається і характеризується психологічною структурою його особистості природними задатками, умовами життя і виховання дитини, а саме індивідуальні особливості нервової системи, темперамент, інтереси, здібності, особливості мислення, уяви, пам’яті , емоцій ,вольових дій.
Індивідуальні відмінності – це психологічні риси, що відрізняють одну людину від іншої. Врахування індивідуальних особливостей – це застосування прийомів, методів і форм педагогічного впливу до індивідуальних особливостей учнів з метою забезпечення запрограмованого рівня розвитку особистості. Глибоке знання інд особливостей необхідне для вирішення 2х завдань:
Індивідуалізація – це підтримання одиничного, особливого, своєрідного потенціалу особистості.
Соціалізація – це адаптація у соціальному середовищі і самореалізації в ньому.
Індивідуалізація передбачає:
Індивідуально – орієнтовану допомогу дітям усвідомленні власних потреб, цілей та інтересів навчання.
Створення умов для реалізації здібностей і можливостей.
Підтримка учнів у само втіленні.
Підтримка учня в рефлексії
Індивідуальні особливості дітей дошкільного віку
Вони поділяються на :
Фізичні індивідуальні особливості
Конституція організму;
Фізіологічні процеси (гуморальні , ендокринні, нервові)
Психічні індивідуальні особливості (виявлення в різній швидкості реакцій, порогів чутливості, у властивостях уваги, пам’яті, спостережливості, кмітливості , в інтересах )
Природжені біологічні особливості на визначення фатально індивідуальних якостей особистості. Індивідуальні особливості слід відрізняти від вікових , які настають з дозріванням , або старінням організму.
3. Характеристика індивідуальних особливостей дитини в залежності від темпераменту. Дитина сангвінік
Характерний сильний , урівноважений тип нервової системи , енергійні , активні, життєрадісні. Швидко переключаються з однієї діяльності на іншу , швидко пробуджуються від сну. Сангвінікам притаманне голосне, швидке, чітке, емоційно – виразне мовлення. Адаптація до дит садка безболісна. Вони активно відгукуються на комунікативні звертання оточуючих, рано налагоджують нові контакти, схильні до частої зміни вузького кола спілкування. Дітям властива швидка активна реакція на новизну. Вони працелюбні, витримані, швидко формується здатність навчатись. Легко виробляються нові уміння і навички, легко переносять нетривалі навантаження, одноманітність. Підвищують схильність до відволікання. Почуття у цих дітей швидко виникають і активно проявляються. Загально – емоційний тонус їх частіше мажорний. Діти рідко вередують, не схильні до афективних реакцій. На ситуації реагують активно, виразно, але не виходять із себе. Як правило не втрачають здатності бачити і чути іншого , навіть у конфліктній ситуації. Розмірений ритм життя, але більш швидкий ніж у дорослих, бо не можуть зосереджуватися довго на одному предметі. Здійснювати виховний вплив найпростіше на основі довірливих дружніх стосунків.