22 Електропостачання нетягових споживачів

22.1 Електричною енергією забезпечуються всі залізничні станції, роз’їзди, обгінні пун­кти, пасажирські зупинні пункти та лінійно-колійні споживачі на перегонах.

22.2 Схема електропостачання повинна передбачати ступінь забезпечення надійності, прийнятої по відношенню до споживачів електроенергії особливої групи I категорії. Перелік споживачів І категорії, та категорія інших споживачів електроенергії залізничного транспорту установлюється відповідно до діючих вимог Державної адміністрації залізничного транс­порту України (до обов’язкових споживачів I категорії належать пристрої автоматики і теле­механики на залізничному транспорті, будинки зв’язку, пожежні депо та системи проти­пожежного захисту).

22.3 Схема зовнішнього електропостачання пристроїв нової залізничної лінії, а також ділянок додаткових головних колій розроблюється, як правило, спеціалізованими інститутами, узгоджується і затведжується у встановленому порядку.

22.4 Проекти знижувальних трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і ліній електропередачі напругою 35 кВ і вище, призначених для постачання електроенергією залізничних вузлів і великих станцій, розробляються на основі затвердженої схеми електро­постачання даного району з урахуванням перспективи зростання навантажень.

22.5 При проектуванні і будівництві трансформаторних підстанцій передбачається вико­ристання, у першу чергу, місцевих будівельних матеріалів і блокових конструкцій. Трансформаторні підстанції проектуються з урахуванням монтажу в них комплектних камер внут­рішньої установки.

22.6 На ділянках залізниць з електричною тягою електропостачання проміжних станцій, залізничних роз’їздів і лінійних споживачів, а також резервне живлення пристроїв СЦБ, як правило, передбачується від ліній поздовжнього електропостачання, які підвішуються на опорах контактної мережі. Поздовжні лінії проектуються: при електрифікації на змінному струмі напругою 25 кВ, як правило, за системою ДПР (два проводи – рейка); при елек­трифікації на постійному струмі – напругою 10 кВ.

22.7 На ділянках залізничних ліній з автономною тягою й автоблокуванням проектуються дві одноланцюгові лінії електропостачання. Одна із зазначених ліній призначається для основного живлення пристроїв СЦБ, зв’язку і телемеханіки, а друга – для резервного живлення пристроїв СЦБ, зв’язку і телемеханіки, електропостачання малих станцій, лінійно-колійних будівель та інших залізничних споживачів. При наявності існуючої лінії поздо­вжнього електропостачання, яка може бути використана для резервного живлення пристроїв СЦБ, допускається передбачати одну одноланцюгову лінію електропостачання, з доведенням існуючої лінії поздовжнього електропостачання до діючих норм.

На примиканнях і тупикових ділянках малодіяльних ліній, обладнаних колійним автоб­локуванням, може бути допущене однобічне (консольне) живлення основної і резервної ліній електропостачання.

Лінії, призначені для основного живлення пристроїв СЦБ, повинні бути повітряними (ПЛ), як правило, напругою 10 кВ (при відповідному обґрунтуванні – 35 кВ), частотою 50 Гц, трифазними з ізольованою нейтраллю, мати двобічне живлення від тягових чи трансформаторних підстанцій і підключатися до шин через ізолюючі трансформатори. Застосування кабельних вставок допускається у виняткових випадках при відповідному обґрунтуванні.

22.8 При проектуванні ліній електропостачання основного і резервного живлення при­строїв СЦБ повинні розраховуватися при однобічному живленні на втрату напруги в кінці лінії, що забезпечує нормовані рівні напруги (втрати напруги в лінії не повинні перевищувати 5 % від номінальної напруги) для всіх споживачів, підключених до ПЛ. Втрати напруги в живильних лініях до 1000 В постів ЕЦ, ДЦ, ГАЦ, вузлів зв’язку, підсилювальних пунктів, що не обслуговуються (НУПів), радіорелейних станцій (РРС) не повинні перевищувати 5 %.

В усіх випадках при цьому мають бути витримані рівні напруги змінного струму:

• на вхідних затискачах у кабельних ящиках 230 В з відхиленням мінус 10% плюс 5%;

• на шинах ввідних панелей 380 В з відхиленням мінус 10% плюс 5%.

22.9 Лінії основного і резервного живлення пристроїв СЦБ повинні бути секціоновані роз’єднувачами або вимикачами. На дільницях з автономною тягою секційні роз’єднувачі (вимикачі) передбачають поблизу приміщення чергового по станції. На електрифікованих ділянках секційні роз’єднувачі встановлюються поблизу тягових підстанцій і постів секціонування, а на станціях, де немає підстанцій і постів секціонування, – в горловинах.

22.10 Довжина плеча живлення автоблокування на ділянках з електричною тягою прий­мається рівної відстані між тяговими підстанціями, а на ділянках з автономною тягою, як правило, не повинна перевищувати 50 км.

22.11 У проектах електропостачання пристроїв СЦБ і зв’язку розрахунки струмів короткого замикання і вибір захистів слід виконувати з урахуванням забезпечення селективності від джерел живлення до споживачів включно.

22.12 При проектуванні електропостачання нетягових споживачів, у разі необхідності, передбачаються заходи для компенсації реактивної потужності. Пристрої компенсації встановлюються на трансформаторних підстанціях і безпосередньо в цехах депо, заводів та ін.

22.13 Підвішувати сигнальні проводи СЦБ на опорах ПЛ СЦБ не рекомендується.

22.14 На ПЛ СЦБ і поздовжнього електропостачання в усіх районах по ожеледі, крім І і ІІ, необхідно передбачати плавлення ожеледі і профілактичне підігрівання проводів. На ділянках з автономною тягою плавлення ожеледі передбачається при наявності технічній можли­вості забезпечення енергосистемами електричної потужності для цієї мети.

22.15 На ПЛ СЦБ і поздовжнього електропостачання слід застосовувати багатодротові проводи марки АС. Лінії поздовжнього електропостачання проектуються з урахуванням електрообігрівання стрілочних переводів у випадку його доцільності для конкретного кліматичного району.

22.16 На неелектрифікованих залізничних лініях, розташованих у кам’янистих ґрунтах і заболочених місцях, лінії поздовжнього електропостачання проектуються на опорах контак­тної мережі, які установлюються в межах габаритів опор контактної мережі відповідно до п. 21.32 із забезпеченням заходів щодо їх стійкості і захисту від корозії з урахуванням можливості в подальшому підвішування на них контактної мережі, якщо електрифікація дільниці передбачається в термін не більше 10 років.

22.17 Для управління електричними приводами роз’єднувачів і вимикачів передбачається телемеханізація. Дистанційне управління цими роз’єднувачами і вимикачами здійснюється завдяки прокладанню самостійних кабелів до чергового по пункту, що контролюється (черговий по станції, черговий на тяговій підстанції тощо).

22.18 На щиті енергодиспетчера повинна забезпечуватись ретрансляція схеми диспет­черського контролю: знаходження поїздів, вхідних та вихідних світлофорів, наявність основ­ного та резервного живлення пристроїв СЦБ, зв’язку та телемеханіки.

22.19 Для обслуговування і ремонту пристроїв електропостачання нетягових споживачів при їх проектуванні будуються нові або реконструюються існуючі виробничі бази технічного обслуговування.