18 Вагонне господарство

18.1 Для ремонту і технічного обслуговування вагонів, виходячи з вантажопотоків, забезпеченості об’єктами ремонту, трудовими ресурсами на мережі залізниць проектуються:

• вагонні депо, пункти технічного обслуговування вагонів, контрольні пости;

• механізовані пункти технічного обслуговування вагонів із відчепленням, пункти випробування автогальм, пункти технічної передачі, пункти перестановки, вагоно-колісні майстерні;

• залізничні спеціалізовані дільниці і відділення з ремонту деталей вагонів;

• депо і пункти екіпірування, ремонту і технічного обслуговування рефрижераторного рухомого складу;

• промивально-пропарювальні станції і пункти очищення цистерн і вагонів для переве­зення бітуму.

Підприємства вагонного господарства повинні мати необхідний комплекс будівель, споруд, пристроїв, механізмів і устаткувань для виконання робіт, передбачених типовими техно­логічними процесами, вказівками, інструкціями і наказами.

18.2 Депо для ремонту вантажних вагонів необхідно проектувати спеціалізованими на ремонті одного-двох типів вагонів габариту Т з перспективою розширення технічної бази. Програма ремонту обґрунтовується проектом.

Депо для ремонту рефрижераторних вагонів необхідно проектувати на програму депов­ського ремонту, обсяг якої встановлюється замовником.

18.3 Технічне оснащення вагонних депо повинно забезпечувати агрегатно-потоковий метод ремонту вагонів та їх вузлів із застосуванням перспективних засобів механізації, автома­тизації виробничих процесів і засобів діагностики.

Потужність ремонтно-комплектувальних дільниць депо проектується такою, щоб забезпечувати запасними частинами також і приписані до депо пункти технічного обслуговування.

Проектування у вагонному депо дільниці ремонту з переформуванням колісних пар передбачається тільки за результатами техніко-економічного обґрунтування.

18.4 Пункти технічного обслуговування вагонів, призначені для забезпечення навантажу­вальних районів справним рухомим складом, повинні розміщуватися на станціях масового навантаження, розвантаження або в районах концентрації порожніх вагонів.

Проекти пунктів технічного обслуговування вагонів і промивально-пропарювальних станцій повинні розроблятися індивідуально з урахуванням особливостей роботи кожного навантажувального району і визначенням їхньої потужності замовником.

Проекти пунктів технічного обслуговування вагонів повинні передбачати можливість застосування сучасних машин і пристроїв для промивання, очищення і ремонту вагонів, вико­ристання засобів механізації й автоматизації, АСУ, а також містити проектні рішення, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища. У таких пунктах необхідно проектувати криті цехи.

18.5 Пункти технічного обслуговування розміщуються на сортувальних, дільничних і пасажирських станціях, в районах масового навантаження і розвантаження з метою забезпечення безвідмовного прямування вагонів у поїздах по гарантійних дільницях не менше 500 км для навантажених і 1000 км для порожніх маршрутів. Оснащення пунктів технічного обслуговування здійснюється відповідно до діючих технологічних процесів роботи. Розташування і розміри спеціальних приміщень повинні встановлюватися проектом і забезпечувати вимоги наукової організації праці при використанні технологічного устаткування.

Колійний розвиток станцій з пунктами технічного обслуговування повинний забезпечу­вати можливість організації спеціалізованих колій для ремонту вагонів із застосуванням за­собів автоматизації і механізації, самохідних ремонтних установок на коліях безвідчіпного ремонту і вагоноремонтних машин на коліях технічного обслуговування з відчепленням. На підходах до таких станцій необхідно розташовувати пристрої безконтактного виявлення несправностей вагонів. Для обігріву і захисту від сонця, короткочасного відпочинку оглядачів і слюсарів-ремонтників вагонів передбачаються спеціальні приміщення, розташування і розміри яких встановлюються проектом.

18.6 Контрольні пункти автогальм проектуються при вагонних депо, а у разі відповідного обґрунтування – на сортувальних станціях, станціях з локомотивними депо й у пунктах технічного обслуговування вагонів.

Компресорні, як правило, слід проектувати об’єднаними для обслуговування всіх спожи­вачів станції.

18.7 Проектування пристроїв паливо-мастильного господарства для обслуговування рефрижераторного рухомого складу і пасажирських вагонів здійснюється за спеціальним завданням.

18.8 Промивально-пропарювальні станції і пункти для промивання, пропарювання, очищення і технічного обслуговування цистерн перед наливом необхідно передбачати на станціях, розташованих у районах переробки нафти, а також у районах стійкої перевалки нафтопродуктів на залізничний транспорт.

У пунктах перевалки нафтопродуктів на залізничний рухомий склад, де обсяги наливу можуть скорочуватися внаслідок подальшого продовження трубопроводів, слід передбачати розташовування промивально-пропарювальних поїздів. Промивально-пропарювальні станції і пункти проектуються в комплексі з об’єктами технічного обслуговування і ремонту цистерн. При цьому об’єкти для технічного обслуговування цистерн поряд із ремонтними коліями повинні мати не менше однієї колії для приймання составів порожніх цистерн, що прибувають.

18.9 Пристрої вагонного господарства для під’їзних колій промислових підприємств проектуються відповідно до вимог СНиП 2.05.07.