
- •Курс лекцій
- •Курс лекцій
- •6.090803 «Електронні системи»,
- •Передмова
- •1. Елементи фізики напівпровідників та електронно-діркових переходів
- •1.1 Загальні відомості про напівпровідники
- •Власна електропровідність напівпровідників
- •1.1.2 Електронна провідність напівпровідників
- •Діркова провідність напівпровідників
- •1.1.4 Рекомбінація носіїв заряду та тривалість їх життя
- •1.1.5 Види струмів у напівпровідниках
- •1.2 Електонно - дірковий перехід та фізичні процеси в ньому
- •1.2.4 Теоретична вольт-амперна характеристика
- •1.2.5 Параметри p-n-переходу
- •Реальна вах р-n-переходу
- •1.3 Різновиди електричних переходів та контактів
- •1.3.1 Гетеропереходи
- •1.3.2 Та переходи
- •1.3.4 Контакти металу з напівпровідниками
- •1.3.5 Омічні контакти
- •2. Напівпровідникові діоди
- •2.1 Класифікація та система позначень діодів
- •2.2 Випрямні діоди
- •2.3 Напівпровідникові стабілітрони
- •2.4 Універсальні діоди
- •2.5 Імпульсні діоди та перехідні процеси в них
- •2.6. Тунельні та обернені діоди
- •2.7 Варикапи
- •2.8 Діоди Шотткі
- •3. Біполярні транзистори
- •3.1 Будова та принцип дії біполярних транзисторів
- •3.1.1 Загальні відомості про біполярні транзистори
- •3.1.2 Способи вмикання й режими роботи біполярних транзисторів
- •3.1.3 Принцип дії біполярного транзистора в активному режимі
- •3.1.4 Вплив конструкції та режиму роботи транзистора на h21б.
- •3.1.5. Схема включення транзистора зі спільним емітером та спільним колектором
- •3.1.6 Модель Еберса-Молла
- •3.2. Статичні характеристики і параметри біполярних транзисторів
- •3.2.1 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільною базою
- •3.2.2 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільним емітером
- •3.2.3 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільним коллектором
- •3.2.4 Вплив температури на статичні характеристики транзисторів
- •3.2.5 Граничні режими транзистора
- •3.2.6 Диференційні параметри біполярного транзистора
- •3.2.7 Фізичні параметри та еквівалентні схеми біполярних транзисторів
- •3.3 Робота біполярного транзистора у динамічному режимі
- •3.3.1 Принцип дії підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
- •3.3.2 Способи забезпечення режиму спокою транзисторного каскаду
- •3.3.3 Динамічні характеристики біполярного транзистора та їх використання
- •3.3.4 Частотні властивості біполярних транзисторів
- •3.3.5 Робота біполярного транзистора у ключовому режимі
- •3.4 Деякі різновиди біполярних транзисторів
- •3.4.1 Одноперехідний транзистор
- •3.4.2 Високочастотні малопотужні транзистори
- •3.4.3 Потужні транзистори
- •3.5 Біполярні транзистори з ізольованим затвором (бтіз)
- •4. Польові транзистори
- •4.1. Польові транзистори з керуючим p-n-переходом
- •4.2 Польові транзистори з ізольованим затвором (мдн - транзистори)
- •4.2.1 Ефект поля
- •4.3 Залежність характеристик і параметрів польових транзисторів від температури.
- •4.4 Динамічний режим роботи польових транзисторів
- •4.4.1 Каскад на польовому транзисторі: розрахунок у статиці і динаміці
- •4.4.2 Частотні властивості польових транзисторів
- •4.5 Потужні польові транзистори
- •4.6 Польові прилади з зарядовим зв’язком
- •5. Тиристори
- •5.1 Будова, принцип дії та режими роботи тиристора
- •5.1.1 Загальні відомості
- •5.1.2 Диністорний режим
- •5.1.3 Триністорний режим
- •5.1.4 Симістори
- •5.2 Способи комутації тиристорів
- •5.2.1 Включення тиристорів
- •5.2.2 Вимкнення тиристорів
- •6. Оптоелектронні напівпровідникові прилади
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Випромінювальні діоди
- •6.3 Напівпровідникові фотоприймачі
- •6.3.1 Фоторезистори
- •6.3.2 Фотодіоди
- •6.3.3 Фотоприймачі з внутрішнім підсиленням
- •6.4 Оптрони та їх застосування
- •7. Основи мікроелектроніки
- •7.1 Основні поняття і визначення
- •7.2 Гібридні інтегральні схеми
- •7.3 Напівпровідникові інтегральні схеми
- •7.3.1 Технологія
- •7.3.2 Технологія виготовлення інтегральних мдн структур.
- •7.3.3 Біполярні транзистори.
- •7.3.4 Мон (мдн) транзистори.
- •7.3.6 Резистори.
- •7.3.7 Конденсатори.
- •7.4 Інтегральні схеми з інжекційним живленням.
- •7.5 Схемотехнічні особливості мікроелектроніки – вступ у мікросхемотехніку.
- •Позначення основних величин
- •Список скорочень
- •Список літератури
- •Передмова 3
- •1. Елементи фізики напівпровідників та електронно-діркових переходів 5
- •2. Напівпровідникові діоди 44
- •3. Біполярні транзистори 71
- •4. Польові транзистори 172
- •5. Тиристори 211
- •6. Оптоелектронні напівпровідникові прилади 225
- •7. Основи мікроелектроніки 241
- •Позначення основних величин 269
- •Список скорочень 274
- •Список літератури 275
2.6. Тунельні та обернені діоди
Тунельними називаються діоди, які мають на прямій вітці своєї ВАХ ділянку з негативним диференційним опором унаслідок тунельного ефекту.
Тунельний
ефект полягає у тунельному проникненні
електрона через р-n-перехід,
тобто такому проникненні, коли електрон
з ВЗ однієї області прямо потрапляє до
ЗП іншої області. Це стає можливим, якщо
товщина переходу дуже мала (менша 150 Å)
і якщо енергетичним рівням, заповненим
електронами в одній області, відповідають
такі ж вільні дозволені енергетичні
рівні в сусідній області. Ці умови
здійснюються в р-n-переходах
з НП, які мають високу концентрацію
домішок
(
).
Товщина р-n-переходів
у цьому випадку має порядок
см,
що зумовлює високу напруженість
електричного поля переходу і забезпечує
ймовірність тунельного ефекту. В таких
НП атоми домішок внаслідок малої
відстані взаємодіють між собою, і їх
рівні розщеплюються в зони, які прилягають
у НП р-типу
до ВЗ, а в НП n-типу
до ЗП. Такі напівпровідники називають
виродженими, оскільки в них рівні Фермі
розташовані в ЗП n-області
і в ВЗ р-області.
Вигляд ВАХ тунельного діода можна пояснити за допомогою енергетичних діаграм (рис. 2.9). На діаграмах рівні ВЗ та ЗП напівпровідників, що заповнені електронами, заштриховані.
При
зовнішній напрузі
(рис. 2.9,а) рівень Фермі всієї системи
однаковий (
).
Напроти зайнятих електронами рівнів
р-області
розміщуються зайняті рівні n-області.
Тунельний перехід електронів неможливий,
струм дорівнює нулю.
Під
дією прямої напруги
рівні Фермі зміщуються на величину
(рис. 2.9,б), і напроти частини енергетичних
рівнів, зайнятих електронами в n-області
(подвійне штриховка), опиняться вільні
рівні в р-області.
Внаслідок цього відбувається тунельний
перехід електронів з n-області
до р-області
й протікає прямий тунельний струм,
величина якого пропорційна до площі
перекриття вільних енергетичних рівнів
ВЗ р-області
й заповнених енергетичних рівнів ЗП
n-області.
Тунельний струм зростатиме доти, поки
перекриття не стане
максимальним
(рис. 2.9,в). Подальше зростання прямої
напруги зменшує площу перекриття
відповідних рівнів, і тунельний струм
зменшується (рис. 2.9,г). При певній прямій
напрузі зайняті електронами енергетичні
рівні ЗП n-області
стануть напроти енергетичних рівнів
ЗЗ р-області.
Тунельний перехід електронів у цьому
випадку стане неможливим і тунельний
струм припиниться. В той самий час при
прямих напругах у діоді відбувається,
як правило, інжекція носіїв, що зумовлює
протікання через нього дифузійного
струму (рис. 2.9,д,е), який при напрузі
стає
більшим, ніж тунельний струм.
Рис. 2.9 – ВАХ тунельного діода та її утворення
Якщо діод включити у зворотному напрямі, то рівні Фермі зміщуються так, як показано на рис. 2.9,ж, і з’являється можливість тунельного переходу електронів із заповнених рівнів ВЗ р-області на вільні рівні ЗП n-області. Це приводить до протікання через діод великого зворотного тунельного струму.
Р-n-переходи тунельних діодів одержують здебільшого способом сплавлення з германію, арсеніду галію та антимоніду галію. Оскільки для виготовлення таких діодів використовують вироджені НП, які за характером провідності наближаються до металів, то робоча температура приладів досягає 400 С.
Недоліком тунельних діодів є мала потужність із причини низьких робочих напруг (десяті частки вольта) і малих площ переходу.
За своїм призначенням тунельні діоди поділяються на підсилювальні (третій елемент позначення – 1), генераторні (2) та перемикальні (3).
Приклади позначення тунельних діодів:
АИ201Г – діод тунельний генераторний, широкого вжитку, з арсеніду галію, номер розробки 01, група Г.
ЗИ306Е – діод тунельний перемикальний, спеціального вжитку, з арсеніду галію, номер розробки 06, група Е.
Тунельні діоди дозволяють будувати підсилювачі, генератори, змішувачі у діапазоні хвиль аж до міліметрових. На тунельних діодах створюють і різноманітні імпульсні пристрої: тригери, мультивібратори з дуже малим часом переключення.
Частковим випадком тунельних діодів є обернені діоди, у яких внаслідок тунельного ефекту провідність при зворотних напругах значно більша, ніж при прямих. Р-n-переходи обернених діодів створюються напівпровідниками, що мають дещо меншу концентрацію домішок, і тому їх рівні Фермі збігаються з краями ЗП і ВЗ (рис. 2.10,а). При включенні таких діодів у зворотному напрямі тунельні електрони з ВЗ р-області переходять на вільні рівні ЗП n-області, і через р-n-перехід тече великий зворотний струм. При прямому включенні діодів перекриття зон не здійснюється, тунельний ефект не відбувається, і прямий струм визначається лише дифузійним струмом. ВАХ оберненого діода показана на рисунку 2.10,б. Саме її форма дала назву даним діодам.
Третій елемент їх позначення – цифра 4. Мала інерційність унаслідок тунельного ефекту і велика крутизна характеристики зумовлюють використання обернених діодів у детекторах і змішувачах діапазону надвисоких частот.
Рис. 2.10 – Енергетична діаграма (а)
та ВАХ (б) оберненого діода