Дайте визначення гомеостазу. Системи підтримки гомеостазу організму людини.
Гомеостаз — відносна динамічна сталість внутрішнього середовища і стійкість фізіологічних функцій організму. Основним механізмом підтримки гомеостазу є саморегуляція.
Саморегуляція—це варіант управління, при якому відхилення фізіологічної функції, чи константи, від рівня, що забезпечує нормальну життєдіяльність, є причиною повернення цієї функції (константи) до початкового рівня.
Найвищої досконалості підтримка сталості (гомеостаз), базованої на нервово-гуморальних фізіологічних механізмах, досягла в людини, особливо їхньої дії на її системи, що забезпечують видалення з організму продуктів метаболізму: серцево-судинна, дихальна і шлунково-кишкова системи, нирки, потові залози.
Розрізняють тверді константи (осмотичний тиск крові, рН), незначне відхилення яких викликає істотні зміни обмінних процесів. Пластичні можуть варіювати в досить великих межах і протягом тривалого часу без істотного порушення функцій (кількість і співвідношення формених елементів крові, швидкість осідання еритроцитів й ін.)
Процеси саморегуляції грунтуються на використанні прямих і зворотних зв'язків.
Прямий зв'язок забезпечує вироблення регулюючих впливів на підставі інформації про відхилення константи. Наприклад, подразнення холодним повітрям терморецепторів шкіри приводить до збільшення процесів теплопродукції.
Зворотні зв'язки полягають у тому, що вихідний сигнал про стан об'єкта регуляції (константи чи функції) передається на вхід системи. Розрізняють позитивні і негативні зворотні зв'язки. Позитивний зворотний зв'язок підсилює керуючий вплив, негативний—послаблює керуючий вплив і сприяє поверненню показника до стаціонарного рівня. Негативні зворотні зв'язки підвищують стійкість біологічної системи.
Основні способи теплообміну на поверхні тіла людини. Формула теплового балансу організму.
Організм людини, як зазначалося, завдяки терморегуляції здатний віддавати надлишкове тепло в навколишнє середовище внаслідок випромінювання, конвекції, випаровування і кондукції.
В
ипромінювання
- це теплообмін внаслідок електромагнітних
коливань між тілами, які розділені
магнітним середовищем. Теплова енергія
перетворюється на поверхні тіла в
коливну, передається на другу (холодну),
де знову перетворюється в теплову. У
виробничих умовах людина сама випромінює
тепло, теплові випромінювання від
нагрітого обладнання, від сонця тощо.
На конвективний теплообмін людини з навколишнім середовищем впливає швидкість руху повітря, а також відносна вологість, оскільки коефіцієнт теплопровідності повітря є функцією барометричного тиску і вологоємкості повітря. Величина конвективного теплообміну значною мірою залежить від швидкості руху повітря. Тепловіддача залежить від інтенсивності випаровування вологи шкірним покривом людини.
Передачу тепла теплопровідністю через одяг людини можна уявити як теплообмін між тілом і середовищем при їх безпосередньому контакті. Якщо врахувати, що теплопровідність відбувається через однорідну стінку в однорідному температурному полі.
К
ондукція—це
теплообмін, котрий відбувається при
безпосередньому дотику людини до гарячих
чи холодних предметів, матеріалів.
Розділу 1 Кількісні характеристики масопереносу в організмі людини.
Теми 1.2 Система кровообігу.
Теми 1.3 Система дихання.
Теми 1.4 Система водно-електролітного гомеостазу та робота нирки.