
- •17Порівняйте адміністративно-політичний устрій і становище соціальних станів Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України в другій половині XVII ст.
- •16 4.2. Проаналізуйте зміст українсько-російського договору 1654р., розкрийте його історичне значення.
- •8Визначте особливості політичного становища українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревськоїунії.
- •9 12.1.Порівняйте становище різних верств населення українських земель XV—XVI ст.
- •11 13.1.Схарактеризуйте князя Василя-Костянтина Острозького як історичну особистість. Визначте місце Острозької академії в розвиткові української культури.
- •10 14.1.Розкрийте сутність та наслідки Люблінської унії для українських земель.
- •14 Схарактеризуйте значення Запорізької Січі в історії українського народу. Розкрийте причини ліквідації Гетьманщини та Запорізької Січі.
- •23 Схарактеризуйте подібності і відмінності суспільно-політичного і визвольного руху в українських землях РосІйськоїта Австро-Угорської Імперій.
14 Схарактеризуйте значення Запорізької Січі в історії українського народу. Розкрийте причини ліквідації Гетьманщини та Запорізької Січі.
Запорізька Січ відіграла велику роль в історії України XVI—XVIII ст. Вона стала оплотом волелюбності українців, звідси розповсюджувалися хвилі народних повстань проти шляхетської Польщі, ненависного кріпосництва
Запорізька Січ була політичним центром українського народу й посідала ключове місце в суспільно-політичному житті країни. Саме тому українців стали називати -нацією козаків», а саму Січ за демократичні порядки — «козацькою республікою».
.Козацтво захищало рідну землю від гатаро-турецьких набігів
У військовій справі запорізькі козаки досягли рівня кращих європейських армій XVII—XVIII ст., вважалися кращими піхотинцями, успішно штурмували турецько-та гарські фортеці. Запорізька Січ стала місцем діяльності багатьох видатних Російський царат, занепокоєний -вольницею» Запорізької Січі й Гетьманщини, із другої половини XVIII ст. проводив політику обмеження козацьких порядків в Україні.
Останнім гетьманом України був обраний К. Розумов-ський, період правління якого назвали «золотою осінню української автономії».
Катерина II після приходу до влади прийняла рішення остаточно знищити автономію Гетьманщини й у листопаді 1764 р. видала указ про ліквідацію гетьманської влади.
Причинами цього стали:
1) успішне завершення російсько-турецьких воєн;
2) перенесення кордону Російської імперії на південь до Чорного моря;
3) утрата військового значення Запорізької Січі в боротьбі з турками й татарами;
4) участь козаків у повстаннях проти Речі Посполитої і Російської імперії (гайдамацький рух, селянська війна під проводом О. Пугачова, селянські повстання проти феодального гноблення);
5) в абсолютистській централізованій державі, якою була Росія, була неприпустимою наявність демократичних порядків і республіканської форми правління, які існували на Січі;
6) зміцнення в Росії феодалізму, коли старшина й дворяни прагнули захопити великі родючі землі, закріпачити козаків.
У 1775 р. Катерина II доручила генералу Петрові Теке-лію захопити з армією Січ, знищити Кіш, установити над козаками «єдине начальство-.
У серпні 1775 р. у царському маніфесті Катерини II офіційно прої олошувалося про ліквідацію Запорізької Січі й самої назви -запорізький козак».
У 1783 о. було ліквідовано козацьке військо, а козаки були переведені в розряд державних селян. Запорізькі козаки або закріпачувалися, або тікали на Кубань, Кавказ, за Дунай, де засновували нові Січі. А землі Запорізької Січі були роздані у володіння дворянам і старшині.
Останнім кошовим отаманом Запорізької Січі був Петро Калнишевський
22.Порівняйте роль народовців, радикалів, москвофілів у суспільно політичному житті західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.
Москвофіли організаційно оформилися в 60-ті рр XIXст. Москвофіли заперечували існування окремого українського народу та вважали, що галицькі русини (західні українці) є частиною єдиного великоруського народу. Практична діяльність москвофілів полягала в боротьбі з пияцтвом та створенні братств тверезості, заснуванні наукового "Товариства ім. Качковського», участі в роботі Ставропігійського інституту, Народного дому та <Галицько-Руської матиці». Москвофіли заснували політичну організацію «Руська рада», що мала стати представником всіх місцевих русинів. Москвофілів підтримував російський царизм, який прагнув вико ристати їх як протидію українському рухові.
Протилежну позицію в суспільно-політичному русі займали народовці. Ця течія виникла на початку 60-хрр. та Народовці вважали, що вирішити проблеми західних українців можна, лише спираючись на народ. Для цього необхідно підвищити його національну свідомість, захистити мову та літературу та підвищити культурно-освітній рівень. Згодом розвивалася ідея необхідності об'єднання всіх українців— західних та східних. Ідеї народовців були відображені в таких періодичних виданнях, як -Вечорниці», «Буковина», «Справа», «Нива», «Руслан», «Правда»'. Практична діяльність народовців полягала в сприянні відкриттю у Львові українського професійного театру наукового товариства -Просвіта» (1868). Літературного товариства ім Т. Г.Шевченка Першою політичною організацією народовців стала заснована в 1885р. «Народна рада-, яку очолив Ю. Роман-чук. -Народна рада- перетворилася на представницький орган західних українців та сприяла національному розвиткові Галичини.
У Західній Україні поступово сформувалася радикальна течія. З діяльністю західноукраїнських радикалів пов'язане створення перших українських політичних партій в Галичині. У жовтні 1890 р. радикально настроєні діячі українського визвольного руху створили (РУРП) Партія почала боротьбу з тими представниками національного руху, які пішли на співпрацю з поляками та австро-угорським урядом (-новоерівцями»). Радикали прагнули демократизувати суспільне життя, використати досягнення культури та науки для підвищення національної свідомості українців, об'єднання українців в єдину державу. Керівники РУРП виступали за передачу землі шляхом ЇЇ викупу у власність селянських общин, надання селянам кредитів для викупу землі та подальшої сільськогосподарської діяльності. Свої ідеї радикали висловлювали віазе-тах «Громада» та «Хлібороб». Практична діяльність радикалів полягала у відкритті громадських читалень.