1. Визначте місце Трипільської археологічної культури землях України. .,

Трипільська. увібрало в собе ч-ащі елементи археологічних культур, які існували на території України в період м'дно-кам'яної епохи — енеоліту ('V І- початок II тис. дон. є.)

Перші поселення трипільської культури були відкриті видатним київським археологом В Хвоикою у 90-Ч^р XIX ст. біля с. Трипілля на Київщині.

Трипільська кульгура в основному займала територію * лісостепової смуги.

Переважно вони вели відтворювальне господарство — займалися землеробством, скотарством.

Землеробство у трипільців було основним заняттям. Землю спочатку обробляли кам'яними або костяними мотиками. Урожай збирали серпами з крем'яними лезами. Потім зерно обробляли на ручних кам'яних зернотерках.

Трипільці займалися розведенням свійських тварин. Трипільці опанували виплавку міді, займалися прядін ням, ткацтвом, виробництвом кераміки, ремісництвом: ви готовляли різні знаряддя праці, предмети побуту, мислив ську зброю. Кремінь, камінь, а згодом мідь були основно* сировиною для цих ремесел.. Орнамент складався з магічних символів.

Основою трипільського суспільства була велика сім'я до складу якої входило декілька сімейних пар. Жили вои^ у великих будинках, що складалися з кількох кімнат.

Трипільці опанували різні форми мистецтва. Так широко відома мікроскульптура трипільців — глиняні статуетки..

15 Розкрийте причини Національно-визвольної війни українського народу середини XVII сг. Схарактеризуйте гетьмана Богдана Хмельницького як істо-ричну особистість.

1. Соціально-економічні

1). Для українських селян панщина зросла до 5—6 днів на тиждень, збільшилася також натуральні та грошові податки.

2) Значне погіршення економічного становища міщан У містах з Магдебурзьким правом (право на самоврядування) посилилося свавілля польської адміністрації.

3) Погіршення становища реєстрового козацтва скорочувався козацький реєстр до 6 тис. осіб, перетворював не записаних до реєстру козаків у кріпосних селян, забороняв козакам обирати гетьмана, зменшував-територію мешкання та пересування реєстрового козацтва.

2.відсутність в Україні власної держави вела до масового ополячення української правлячої верхівки (магнатів, шляхти)

3.Національно-релігійні - перебування українців у масовому релігійному та національному пригнобленні.

За характером війна була визвольною, антифеодальною, національно-визвольною, проходила під релігійними гаслами. Очолив війну Богдан (Зиновій) Хмельницький

У перших же битвах з поляками виявився талант полководця Б. Хмельницького. Були здобуті перемоги в битвах під Жовтими Водами. Корсунем, Пилявцями, що мали величезне значення для розгортання Визвольної війни. Український народ збирався під знамена 6. Хмельницького.

Уже влітку 1648 р. велика територія України була звільнена від поляків (Київське, Чернігівське, Брацлавське воєводства).

У грудні 1648 р. Хмельницький приїздить з військом до Києва, де його зустрічають як національного героя. Саме в Києві відбувається зміна поглядів Б. Хмельницького на кінцеву мету війни. Спочатку він намагався шляхом повстання примусити Річ Посполиту на поступки, надати права та привілеї козацькій старшині. Тепер гетьман вирішує звільнити Україну від -ляхів» та створити Українську державу.

В. Хмельницький був видатним дипломатом та політиком.. Він мав активні дипломатичні відносини з Туреччиною, Кримом, Молдавією, вів переговори з пра-

вителями дунайських держав, підтримував дипломатичні зв'язки зі Швецією, прагнучи, щоб вона почала війну проти Польщі.

Гетьман провадив активну державну діяльність: зміцнює козацьку адміністрацію, здійснює адміністративно-територіальний розподіл підвладної території на полки, сотні; запроваджує контроль за фінансами, податками; охороняє торгівлю та розвиток ремесла; надає пільги на розвиток церковно-монастирського господарства. Хмельницький створює державний апарат управління

. Хмельницький назавжди увійшов в історію як творець української держав.; середини XVII ст. , великий державний діяч, геніальний політик, полководець та дипломат

22.1. Схарактеризуйте державне, культурне та господарське життя античних міст-держав Північного Причорномор'я.

Перші колонії в Північному Причорномор'ї заснували вихідці з Мілета, Гераклеї Понтійської, Ефеса, Колофона, Теоса.

У II ст. до н. є. на о. Березань грек;; заснували місто Брисфеніду. Пізніше виникли Ольвія, Тира, Лантікапей, Херсонес, Феодосія. Фанагорія та ін. Найбільш освоєні греками-колоністами були райони Дністровського та Дніпро-Бужського лиманів, території Керченського і Та-манського півостровів, Південно-Західного Криму та пониззя Кубані.

За формою політичного устрою грецькі поліси були рабовласницькими республіками Вони мали законодавчу (народні збори), виконавчу (колегії і магістрати) і судову владу. Громадяни полісів (крім жінок і рабів) користувалися широкими правами.Грецькі міста-держави торгували із сусідніми кочовими племенами скіфів, сарматів та ін. Велася торгівля з Незабаром грецькі поліси перетворилися на ремісничі центри, у яких виплавляли й обробляли залізо, виробляли тканини та кераміку, карбували монети. Навколо міст будувалися оборонні вали, планувалася архітектура міських кварталів.

Поліси стали центром розвитку культури Північного Причорномор'я. Велика увага приділялася літературі, музиці, театру.Вони створили низку філософських та історичних творів. виготовляли розписні вази з кольоровими каміннями, вставками зі скла та емалі. Херсонес був великим культурним центром. Тут мешкали поети, музиканти, скульптори, живописці, лікарі, архітектори.

Греки-колоністи брали активну участь у спортивних змаганнях, що відбувалися в Елладі. Починаючи з І ст. до н. є. античні міста занепадають. Д.

17Порівняйте адміністративно-політичний устрій і становище соціальних станів Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України в другій половині XVII ст.

Адміністративно-територіальний устрій--. Територія держави поділялася на 16 полків (7— на Лівобережній Україні, 9 — на Правобережній), які складалися із сотен. За формою правління Гетьманщина (офіційна назва держави — Військо Запорозьке) була козацькою республікою, тому її адміністративно- територіальний устрій нагадував устрій Запорізької Січі:

(Генеральна) військова Рада, яка скликалася для схвалення заздалегідь підготовлених ключових питань розвитку держави.

Однак поступово роль Ради зменшилася. її повноваження перебрала на себе Рада генеральної старшини (Старшинська рада), до складу яко» входили генеральна старшина і полковникиГенеральний уряд очолював гетьман. Під час правління гетьмана Б. Хмельницького відбулося суттєве зміцнення гетьманської влади. У його руках фактично була сконцентрована виконавча й судова влада.

Володимирськии собор У Харкові збудовано приміщення комерційного училища {нині Національна юридична академія) й Земельного банку.

Багато цікавих споруд з'явилося наприкінці XIX ст. на західноукраїнських

18Наведіть приклади культурно-освітньої політики гетьмана Івана Мазепи. Схарактеризуйте його як Історичну особистість.

. Гетьмана називали володарем унікального ораторського хисту, за допомогою якого він міг схиляти на свій бік навіть противників. Також про І. Мазепу говорили, що він був безтурботною, романтичною людиною, яка магнетично впливала на жіночі серця. І. За гетьманом закріпилося прізвисько «украінськрго Бісмарка», оскільки він наприкінці XVII ст. зміг припинити свари серед козацької старшини та встановити свою владу на обох берегах Дніпра.

. Здобув освіту європейського рівня, вільно володів декількома мовами, писав вірші. На козацькій раді у м. Коломак його було обрано гетьманом України. За роки свого гетьманства (з 1687 по 1709 р.) І. Мазепа налагодив тісні зв'язки з Російською державою, зокрема з молодим російським царем Петром І. Він домігся того, щоб українські козаки й селяни не брали участі на важких роботах з будівництва фортець, риття каналів у Росії. Разом із тим гетьман відправляв козацькі полки в воєнні походи на прохання царя, розташовував російські війська на території Гетьманщини, придушував народні повстання. Російський цар Петро І довіряв українському гетьману.

Північна війна між Росією та Швецією погіршила становище Гетьманщини, посилилося її гноблення царським урядом.

Гетьман І. Мазепа вирішив скористатися слушним моментом і звільнити Гетьманщину з-під влади Москви.

Він розпочав таємні переговори з Польщею та Швецією Шведський король Карл XII пообіцяв І. Мазепі допомогти позбутися влади Московського царя. У свою чергу гетьман зобов'язався перейти на бік Швеції в Північній війні. Плани Мазепи не здійснилися. Війська Карла XII були розгромлені 27 червня 1709 р. руським царем Петром І в Полтавській битві.

Поразка Швеції стала особистою трагедією І. Мазепи, крахом його планів щодо досягнення незалежності української держави. Козацтво та більшість козацької старшини не підтримали гетьмана.

І. Мазепа вимушений був відступити з військом Карла XII до Бендер, де незабаром помер.

І. Мазепа — видатний культурно-просвітницький діяч України. За часів його гетьманства Київ набув нового архітектурного вигляду. У 1690— 1693 рр. було збудовано Богоявленську церкву Братського монастиря Києво-Могилянського колегіуму, офіційним опікуном якого був гетьман. У1701 р. колегіум здобув статус академії. За кошт І. Мазепи перебудовано й відрестав-ровано основний навчальний корпус академії — «Ма-зепин корпус.Гетьман І. Мазепа — неперевершена особа української історії, видатний політичний діяч, який прагнув здобути Україні незалежність. Про часи Мазепи казали «від Богдана до Івана не було краще гетьмана