Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Matan-examen-ответы.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2.2 Mб
Скачать

Рівномірна неперервність функції на множині. Теорема Кантора.

Означення: функція f(x) задана на числовій множині M називається рівномірно неперервною на множині M, якщо >0 () і тільки від , що x1,x2 M x1-x2<  f(x1)-f(x2)<

Теорема Кантора: кожна функція, що неперервна на відрізку [a; b] є рівномірнонеперервною на цьому відрізку.

Доведення: Припустимо, що f(x) неперервна на [a; b], але не буде рівномірнонеперервною, це означає, що виконується заперечення до цього означення 0>0 (0) x1,x2[a; b] x1-x2< f(x1)-f(x2)0 візьмем  = 1/2, 1/3, 1/4,…1/n. Тоді для  = 1/n xn,yn xn-yn<1/n, але f(xn)-f(yn)0, a xn,yn b – послідовності xn і yn обмежені тому за теоремою Больцана-Вейерштрасса з них можна вибрати збіжні підпослідовності

(xn)  xnj  x0 x0 [a; b] 

j +   xnk  x0

(ynj)  ynk  y0 y0 [a; b]  ynk  y0

k   

xnk - ynk <1/nk  0  x0 = y0

xnk  x0  f(xnk)  f(x0)

ynk  y0  f(ynk)  f(y0)  f(xnk) - f(ynk)  0, при k  00>0

таким чином наше припущення було невірним. 

Білет 16.

Похідна функції в точці, права, ліва. Неперервність функції, що має похідну. Правило диференційовання.

Означення: нехай функція f(x) визначенна в околі точки x0 тоді похідною функції f(x) в точці x0 називається границя відношення приросту функції до приросту аргумента в цій точці, за умови, шо приріст аргументу прямує до 0. f( x0) =(df / dx)x0 = Df(x0).

Означення: лівою похідною в точці x0 називається границя відношення приросту функції до приросту аргументу, за умови, що прирост аргументу прямує до 0 зліва.

f-( x0) = limh0-0( ( f(x0+h)-f(x0) )/h ) = lim x0-0 ( f/x ) x0

Аналогічне означення правої похідної f+( x0).

Теорема: якщо функція f(x) має похідну в точці a то вона неперервна в цій точці.

Доведення: нехай f(x) має похідну f(x) = limxa( ( f(x)-f(a) )/(x-a) )  ( f(x) – f(a) )/(x-a) = f(a) + (x), де (x) 0, коли xa  f(x)-f(a) = f(a)(x-a)+(x)(x-a). Перейдемо до границі.

limxa( f(x) – f(a) ) = limxaf(x)(x-a)+ limxa(x)(x-a) = 0 + 0 = 0  lim xaf(x) = f(a). 

Правила диференціювання:

Теорема: якщо функції f(x) і g(x) мають похідну в точці x, то:

1. (f+g)(x) = f(x) + g(x)

2. (cf)(x) = cf(x)

3. (fg)(x) = f(x)g(x) + g(x)f(x)

4. (f/g)(x) = ( f(x)g(x) - g(x)f(x) )/g2(x)

Доведення: 1 та 2 випливає з того що границя суми двох функцій дорівнює сумі границь, а константа виноситься за знак границі.

Доведемо 3.

(fg)(x) = f(x+h)g(x+h) – f(x)g(x) = f(x+h)g(x+h) – f(x)g(x+h)+ f(x)g(x+h) – f(x)g(x) = ( f(x+h) – f(x) )g(x+h) + f(x)( g(x+h) –g(x) ) поділимо на h ліву і праву частину рівності і спрямуємо h до 0.

(fg)(x) / h = ( f(x+h) – f(x) )/hg(x+h) + f(x)( g(x+h) –g(x) )/h  оскільки g(x) має похідну в точці x, то вона і неперервна в точці x, тому має місце рівність limh0g(x+h) = g(x), отже маємо  f(x)g(x)+f(x)g(x).

Доведемо 4.

Доведемо для випадку (1/g)(x) = -g(x)/g2(x)

Розглянемо приріст (1/g)(x) = 1/g(x+h) – 1/g(x) = ( g(x)-g(x+h) )/ (g(x+h)g(x)) поділимо ліву і праву частину на h0 маємо: (1/g)(x)/h = - ( g(x+h) – g(x) )/h1/( g(x+h)g(x) )  - g(x)( 1/(g(x)g(x) ) ) = -g(x)/g2(x).

(f/g)(x) = (f  1/g)(x) = f(x) (1/g(x))+f(x)(1/g)(x) = f(x)/g(x) + f(x)(-g(x))/g2(x) =( f(x)g(x) – f(x)g(x) )/g2(x). 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]