
- •Множини, способи їх задання. Дії над множинами. Означення раціонального числа. Ірраціональність 2. Означення дійсного числа. Аксіома неперервності множини дійсних чисел r.
- •Числові множини. Обмежені множини. Точна верхня і точна нижня грані. Теорема про існування точної верхньої грані.
- •Означення границі числової послідовності. Єдність границі, обмеженість збіжної послідовності.
- •Нескінченно малі послідовності. Властивості нескінченно малих послідовностей. Арифметичні властивості границі послідовності.
- •Монотонні послідовності. Теореми про монотонність границі, про три послідовності.
- •Теорема Вейерштрасса про існування границі монотонної послідовності. Критерій Коші. Число e.
- •Принцип вкладених відрізків. Означення підпослідовності. Теорема Больцано – Вейерштрасса.
- •Означення границі функції в точці по Гейне і по Коші. Означення границі функції на нескінченності. Властивості границі функції в точці. Границя limx0(sinx/X).
- •Нескінченно малі функції. Порівняння нескінченно малих. Принцип заміни нескінченно малих. Порядок малості. Нескінченно великі функції.
- •Неперервність функції в точці. Теореми про запас неперервних функцій, про композицію неперервних функцій. Точка розриву. Типи точок розриву.
- •Локальні властивості неперевних функцій.
- •1. Локальна обмеженість:
- •2. Стійкість знаку:
- •Властивості неперервних функцій на відрізку.
- •Монотонні функції. Обернена функція. Теорема про неперервність оберненої функції. Теорема Больцано.
- •Рівномірна неперервність функції на множині. Теорема Кантора.
- •Похідна функції в точці, права, ліва. Неперервність функції, що має похідну. Правило диференційовання.
- •Білет 17. Похідна оберненої функції, та функції заданої параметрично.
- •Диференційовність функції в точці. Зв’язок між диференційовностью та існуванням похідної. Диференціал функції. Властивості диференціала.
- •Теореми Ферма та Ролля.
- •Теореми Коші, Лагранжа про середне значення.
- •Перше правило Лопіталя. Друге – сформулювати. Означення невизначенностей. Порівняння росту.
- •Формула Тейлора.
- •Критерій монотонності функції. Означення локальних екстремумів. Необхідна умова локального екстремуму.
- •Перша та друга достатні умови локального екстремуму.
- •Опуклість функції вгору і вниз. Точка перегину. Достатня умова опуклості, необхідна та достатня умова точки перегину.
- •Простір Rn. Приклади множин в Rn. Послідовності в Rn. Теорема про збіжність послідовності в Rn. Теорема Больцано- Вейерштрасса в Rn.
- •Непервні функції n – зміннмх в точці (означення). Властивості неперервнмх функцій n – зміннмх (локальні, арифметичні, композиція - довести).
- •Замкнуті та відкриті множини в Rn. Компакти. Перша та друга теореми Вейєрштрасса про неперервні функції на компактах .
- •Частинні похідні. Диференційовність функції n – зміних. Геометричний зміст диференційовності функції двох змінних. Необхідна умова диференційовності функції n-зміних.
- •Достатня умова диференційовності функції n-зміних. Похідна складної функції.
- •Диференціал функції функції n-зміних.
- •Частинні похідні вищих порядків. Теорема про мішані похідні.
- •Диференціали вищіх порядків. Формула Тейлора. Локальна Формула Тейлора – Пеано.
- •Означення локальних екстремумів функції n- змінних. Необхідна умова локального екстремуму. Достатня умова локального екстремуму.
- •Функції задані неявно. Теорема про неявну функцію. Дотична і нормаль до поверхні, заданої неявно.
- •Первісна функція та невизначений інтеграл. Теорема про загальний вигляд первісної функції. Елементарні властивості невизначеного інтеграла.
- •Заміна зміної та інтегрування частинами в невизначеному інтегралі. Інваріантність формул інтегрування.
- •Теорема Безу. Основна теорема алгебри. Теорема про розклад полінома на множники над полем c.
- •Теорема про розклад полінома на множники над полем r.
- •Ріціональні функції. Теорема про розклад раціональної функції на елементарні дроби. Інтегрування елементарних функцій I та II типу на прикладі.
- •Лінійний простір. Базис, координати та вимірність простору. Теорема про заміну бізиса. Приклад: поворот системи координат.
- •Теорема про заміну базиса
- •Лінійні відображення. Властивості лінійних відображень. Побудова матриці лінійного відображення. Дія лінійного відображення на координати. Перетворення матриці при заміні базиса.
- •Власні числа і власні вектори лінійного оператора. Характеристичний полином лінійного оператора.
- •Діагоналізація матриці лінійного простора. Критерій діагоналізації. Достатня умова приведення матриці до діагонального виду.
- •Евклідові простори. Теорема про існування ортонормованого базиса евклідового простору. Властивості ортонормованих базисів.
- •Ортогональні матриці та їх властивості. Квадратичні форми: зведення до канонічного виду методом Лагранжа.
- •Квадратичні форми і зведення до канонічного виду методом ортогональних перетворень.
Теорема про розклад полінома на множники над полем r.
Лема: Якщо P(x) - многочлен з дійсними коефіцієнтами і він має комплексний корінь z то спряжене число z0 теж буде коренем цього многочлену.
Доведення: z = a+bi , z = a-bi з означення спряженості маємо:
z1 z2 = z1 + z2; z1z2 = z1 z2
=> (zn) = (z)n, a R a = a
Всі ці властивості доводяться простим обчисленням. Припустимо, що z0 - комплексний корінь Pn(z0) = 0 маємо:
C0+C1z0+...+Cnz0n = 0 Перейдемо до операції спряження в лівій і правій частині:
C0+C1z0+...+Cnz0n = 0
Тоді за властивостями:
C0+C1z0+...+Cnz0n = 0
C0+C1z0+...+Cnz0n = 0
Pn(z0) =0
Висновок: многочлен з дійсними коефіцієнтами має парне число чисто комплексних коренів.
Розглянем многочлен Pn(x) - з дійсними коефіцієнтами і розкладемо його на множину над полем комплексних чисел
Pn(x)=Cn(x-x1)(x-x2)...(x-xn)
Серед (х) є дійсні і комплексні корені. Об’єднаємо всі дійсні корені і пари спряжених комплексних коренів:
а1,...,am - дійсні корені k1,...,km - їх кратності
Тоді маємо:
Pn(x) = Cn(x-a1)k1...(x-am)km(x-z1)(x-z1)...(x-zh)(x-zh)
Оскільки (x-z1)(x-z1) = x2-(z1+ z1)x+z1 z1=
z=a+bi z+z =2a, a R тоді: (z1+z1) = p1 R
z=a-bi zz = |z|2 0, |z|2 R z1z1 = q1 0, q1 R
=(x2+p1x+q1) D=p12 - 4q1 < 0
Об"єднуючи однакові квадратні тричлени маємо:
=Cn(x-a1)k1...(x-am)km(x2+p1x+q1)r1... (x2+psx+qs)rs
Формула називається формулою розкладу полінома над полем дійсних чисел k1+...+km+2(r1+...+rs) = n
Висновок:многочлен з дійсними коефіцієнтами розглядається на множині першого степеня та другого з від’ємним дискримінантом, з відповідними кратностями.
Білет 42.
Ріціональні функції. Теорема про розклад раціональної функції на елементарні дроби. Інтегрування елементарних функцій I та II типу на прикладі.
Означення: раціональною функцією, або раціональним дробом називається відношення двох поліномів. Раціональні фунції утворюють поле.
Раціональна функція називається правильною, якщо степінь чисельника менше степені знаменика.
Означення: раціональні функції наступних двох видів називаються елементарними A/(x - a)n, при n1, (Mx + N)/(x2 + px + q)n, при n1, або елементарними раціональними дробами.
Теорема: кожна правильна раціональна функція розкладається в алгебраїчну суму елементарних раціональних функцій. Цей розклад однозначний з точністю до порядка доданків.
m>n, Pn(x)/Am(x) = Pn(x)/[(x-a1)k1…(x-ar)kr(x2+p1x+q1)h1…(x2+psx+qs)hs]
= ri=1kij=1 Aij/(x-ai)j + si=1hij=1 (Mijx+Nij)/(x2+pix+qi)j ,
де Aij,Mij,Nij R
Інтегрування елементарних функцій I типу:
1. dx/(x-2) = ln | x- 2| + C
2. dx/(x+3)20 = (x+3)-20dx = -1/19(x+3)-19 + C
Інтегрування елементарних функцій II типу:
1. (3x + 5)dx/(x2 + 2x + 5) = [3/2(2x + 2)+2]dx/(x2 + 2x + 5) =
= 3/2(2x+2)dx/(x2 + 2x + 5) + 2dx/(x2 + 2x + 5) =
= 3/2ln(x2 + 2x + 5) + artctg[(x+1)/2] + C.
2. Використовується рекурентна формула
In = dx/(x2 + a2)n
In+1 = x/(2na2(x2 + a2)n) + (2n-1)In/(2na2) використовуючи яку інтеграл зводиться до випадку 1.
Білет 43.