Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Matan-examen-ответы.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2.2 Mб
Скачать

Первісна функція та невизначений інтеграл. Теорема про загальний вигляд первісної функції. Елементарні властивості невизначеного інтеграла.

Функція F(x) визначена в інтервалі (a,b) називається первісною для функції f(x) визначеною в тому самому інтервалі, якщо виконується рівність F(x) = f(x).

Теорема: дві первісні однієї й тієї ж самої функції в інтервалі (a,b) можуть відрізнятись лише на константу.

Доведення: нехай F1(x) i F2(x) дві первісні однієї й тієї ж самої функції f(x) в інтервалі (a,b). Розглянемо різницю F(x) = F1(x)-F2(x). Нехай x1<x2 дві довільні точки цього інтервалу. Застосуємо до F(x) теорему Лагранжа на відрізку [x1,x2]. Маємо

F(x2) - F(x1) = F(c)(x2-x1) де x1 < c < x2

F(c) = F1(c) - F2(c) = f(c) - f(c) =0

F(x1) - F(x2) = 0  F(x2)=F(x1) x1<x2  F(x) = const = C

Означення: невизначеним інтегралом функції f(x) заданої в інтервалі (a,b) називається множина всіх первісних цієї функції.

Позначається f(x)dx = {F(x)+c), c Є R

Отже загальний випадок первісної F(x)+C

Властивості інтегралу:

1. Лінійність (f(x)+g(x))dx=f(x)dx+g(x)dx

a*f(x)dx=a*f(x)dx

Для доведення потрібно взяти похідні від лівої і правої частини і скористатися властивостями лінійності похідної. Доведемо першу.

( ( f(x) + g(x) )dx ) = f(x) + g(x)

( f(x)dx + g(x)dx ) = ( f(x)dx ) + ( g(x)dx ) = f(x) + g(x). 

2. Мають місце такі рівності:

( f(x)dx ) = f(x) – випливає з означення інтеграла

dF(x) = F(x) + C

Доведемо другу.

dF(x) = F(x)dx F(x) – первісна для F(x)

F(x)dx = F(x) + C  dF(x) = F(x) + C. 

Білет 39.

Заміна зміної та інтегрування частинами в невизначеному інтегралі. Інваріантність формул інтегрування.

Метод заміни змінної.

Теорема: Якщо функція f(x) - неперервна в інтервалі (a,b) , а функція x=(t) має неперервну похідну , то має місце формула

f(x)dx|x=(t) =f((t))(t)dt

Доведення: позначимо F(x) первісну функцію для функції f(x).

Тоді розглянемо складну функцію F((t)). Її похідна

(F((t))) = F((t))(t) = f((t))(t) 

f((t))(t)dt = F((t)) + C 

  F((t))+C=F(x)dx|x=(t)

f(x)dx = F(x)+C 

Наслідок: з теореми про заміну змінної випливає властивість інваріантності формули інтегрування.

f(x)dx|x=(t) =f((t))(t)dt = f((t))d(x)

Означення: перехід від виразу (t)dt  d((t)) називається перенесенням функції під знак дифференціалу.

Метод інтегрування частинами.

Теорема: якщо дві функції U(x) i V(x) мають неперервні похідні в інтервалі (a,b) то виконується формула:

U(x)V(x)dx=U(x)V(x)-V(x)U(x)dx

UdV=UV-VdU - формула інтегрування частинами.

Доведення:

(U(x)V(x)) =U(x)V(x)+U(x)V(x)

(U(x)V(x)+U(x)V(x))dx = U(x)V(x)+C

U(x)V(x)dx+U(x)V(x)dx = U(x)V(x)+C

U(x)V(x)dx = U(x)V(x)-U(x)V(x)dx+C = U(x)V(x)-U(x)V(x)dx 

Білет 40.

Теорема Безу. Основна теорема алгебри. Теорема про розклад полінома на множники над полем c.

Теорема: залишок або остача від ділення полінома P(x) на x-a дорівнює P(a).

Доведення:

Pn(x) = An-1(x)(x-a) + R(x)

де An-1 - неповна частка, R(x) - остача; оскільки степінь R(x)<1  R(x) = Const =R1 х.

Pn(x)=An-1(x)(x-a)+R при x=a

Pn(a)= An-1(a)(a-a)+R  R = Pn(a)

Наслідок:поліном Pn(x) ділиться на x-a без остачі тоді і тільки тоді, коли Pn(а) = 0 тобто, коли а є коренем многочлена Pn(x).

Основна теорема алгебри: кожний поліном має корінь ( взагалі кажучі комплексний).

Розклад многочлена над полем комплексних чисел.

Теорема: нехай Pn(z) поліном степеня n з комплексними коефіцієнтами. За основною теоремою алгебри він має корінь.

Існує z1C , Pn(z1)=0, тоді за теоремою Безу маємо:

Pn(z)=(z-z1)Qn-1(z).

За основною теоремою Qn-1 має корінь z2 Qn-1(z2) = 0 тоді:

Qn-1(z) = (z-z2)Qn-2(z)

Pn(z)=(z-z1)(z-z2) Qn-2(z)

Повторивши n раз отримаємо:

Pn(z)=Cn(z-z1)(z-z2)...(z-zn)

Таким чином многочлен в колі комплексних чисел має стільки коренів , яка в нього степінь. Об'єднуючи одна по одній співмножники маємо :

Pn(z)= Cn(z-z1)k1... (z-zm)km

Де z1...zm - різні корені, тоді :

k1+...+km = n, де k - кратності коренів.

Подалі будуть позначення виду:

Спряжене комплексне число z позначається z

Білет 41.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]