Розвиток пам'яті.

Під впливом навчання пам'ять у дітей у молодшому шкільному віці розвивається в двох напрямках:

Підсилюється роль і питома вага словесно-логічного, значеннєвого запам'ятовування (у порівнянні з наочно-образним);

Дитина опановує можливістю свідомо керувати своєю пам'яттю і регулювати її прояви (запам'ятовування, відтворення, пригадування).

У зв'язку з відносною перевагою діяльності першої сигнальної системи в молодших школярів більш розвита наочно-образна пам'ять.

Діти краще зберігають у пам'яті конкретні дані : події, особи, предмети, факти, чим визначення і пояснення. Вони схильні до механічного запам'ятовування, шляхом механічного повторення, без усвідомлення значеннєвих зв'язків.

Вони часто заучують дослівно! Це пояснюється тим, що механічна пам'ять розвинута в них добре, і тим, що молодший школяр не вміє диференціювати задачі запам'ятовування (що треба запам'ятати дослівно, а що загалом), ще погано володіє мовою, йому легше завчити все, чим відтворювати своїми словами. Діти ще не вміють організовувати значеннєве запам'ятовування, не вміють розбивати матеріал на значеннєві групи, виділяти опорні пункти для запам'ятовування, складати логічний план тексту.

До переходу в середню ланку в учня повинна сформуватися здатність до запам'ятовування і відтворення змісту, суті матеріалу, доказів, аргументації, логічних схем, міркувань. Дуже важливо навчити школяра правильно ставити мету для запам'ятовування матеріалу. Саме від мотивації залежить продуктивність запам'ятовування. Якщо учень запам'ятовує матеріал з установкою, що цей матеріал знадобиться незабаром, то матеріал запам'ятовується швидше, пам'ятається довше, відтворюється точніше.

Таким чином, у процесі навчання відбувається наступна динаміка в розвитку пам'яті: запам'ятовування стає осмисленим, довільним у силу формування самоконтролю. Діти опановують прийомами запам'ятовування (від багаторазового прочитування всього матеріалу до чергування прочитування з відтворенням), розподілом тексту на значеннєві частини, співвіднесенням, зіставленням частин тексту.

Спочатку молодші школярі легше запам'ятовують наочний матеріал. Поступово в процесі навчання, зростає роль словесно-логічного запам'ятовування. При запам'ятовуванні словесного матеріалу діти краще запам'ятовують слова, що позначають назви предметів, чим слова, що позначають абстрактні об'єкти (поняття).

Організація навчальної діяльності

У зв'язку з постійним відновленням знань в області інформатики, ефективним методом навчання стандартним видам діяльності можна вважати поетапне формування розумових дій учнів у процесі навчання. Виділяється п'ять основних кроків:

«розповісти», «показати», «зробити разом», «спостерігати», «зійти з дороги».

Організація процесу засвоєння понять

Найбільш актуальним є питання, зв'язане із процесом засвоєння понять. У початковій школі ми не говоримо з дітьми про поняття і поле понять, а здійснюємо цілеспрямоване первинне формування представлень про об'єкт, його ознаках і діях, про слово і число, як об'єктах уваги, пізнання, порівняння, аналізу і т.д. Це дозволяє поступово підвести школяра до усвідомлення поняття і усіх функцій поняття, про що цілеспрямовано буде йти мова в п'ятому і шостому класах.

Для інформатики характерне введення на кожнім уроці від 3 до 5 нових понять. Засвоєння знань про світ відбувається через сприйняття, усвідомлення і запам'ятовування. Відповідно процес засвоєння школярем нових понять відбувається як би в три етапи (I етап – розуміння, II етап - осмислення, III етап – використання).

Етапи	ДІЇ ВЧИТЕЛЯ :	ДІЇ УЧНЯ :
1 етап : розуміння нового поняття	Вживає термін (поняття) при поясненні нового мате-ріалу	Термін (поняття) у пасив-ному словнику школяра. Діти не оперують з терміном - тільки розуміють його значення.
2 етап : уявне (пасивне) використання	Дає усну або письмову вправу: пізнати і виділити	Пізнають, виділяють, що позначаються даним термі-ном явища, підбирають загальні поняття до власного прикладу
3 етап : активне використання поняття	Дає вправу на підбір за-гального поняття до запро-понованого власного при-кладу	У процесі виконання вправ термін переводиться з пасив-ного словника в активний

Реалізація цього процесу йде через формування вмінь узагальнювати поняття, обмежувати поняття, класифікувати їх та ін., тобто на основі цілеспрямованого аналізу об'єкта дослідження, (його моделі), виділяється істотнє і несуттєве, що узагальнюється, а потім на основі узагальненого способу вирішуються власні задачі.

Так, на прикладі часткового випадку діти виділяють істотні ознаки лінійних алгоритмів, потім застосовують як спосіб при створенні інших алгоритмів.