13. Методи державного регулювання економіки.

Методи ДРЕ — це сукупність способів, прийомів та засобів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни.

Держконтракт і держзамовлення — це договори між державою і суб'єктами господарювання на виготовлення певного товару чи виконання певного виду послуг з метою задоволення соціально-економічних потреб споживача, стимулювання виробництва дефіцитного товару, у тому числі на експорт, розвитку пріоритетних галузей і виробництв, впровадження нових технологій, виконання міжнародних угод та задоволення соціальних потреб суспільства.

Методи ДРЕ- прямі, непрямі, планові, ек-чні, адм.., імперат., індикативні, неформальні, специфічні.

Прямі методи-м-ди, за доп.яких д-ва безпосер.втручається в ек.процеси.

Інструменти прямого втручання-1) держконтракт і держзамовлення 2) субсидії, субвенції, дотації 3) ліцензування, квотування, контингентування 4) прямі витрати уряду 5) встановлення фіксованих цін, валютних курсів 6) встан.ек, соц., еколог.стандартів.

пільги (в оподаткуванні, кредитуванні, гарантуванні ринку збуту тощо).

14. Правове регулювання ліцензування господарської діяльності.

ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»,

Ліцензія — документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання-ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного стро¬ку за умови виконання ліцензійних умов (ст. 14 ГКУ).

Ліцензіат — юридична або фізична особа, що має виданий орга¬ном державної влади документ, який засвідчує її право на прова¬дження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відно¬сини, що пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються Законом України "Про ліцензування пев¬них видів господарської діяльності" від 1 червня

15. Правове регулювання патентування підприємницької діяльності.

16. Загальні засади створення суб’єктів господарювання.

Утворення суб'єкта господарювання

1.Суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом за¬снування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

2.Суб'єкти господарювання можуть утворюватися шляхом примусового поділу (ви¬ділення) діючого суб'єкта господарювання за розпорядженням антимонопольних орга¬нів відповідно до антимонопольно-конкурентного законодавства України.

3. Створення суб'єктів господарювання здійснюється з додержанням вимог антимонопольно-конкурентного законодавства.

Господарська організація створюється двома способами — 1) шляхом засновництва і 2) шляхом реорганізації. Форми останньої можуть бути різними — перетворення, злиття, приєднання, поділ, виділення. Нові господарські організації створюються лише при злитті, поділі, виділенні. Створення непідприємницьких господарських організацій і порядок прий¬няття відповідного рішення регламентуються нормами спеціальних законів, які визначають особливості правосуб'єктності окремих їх видів.

Створення господарських організацій є певним процесом, що складається з низки юри¬дичних і фактичних дій як самих інвесторів, так і уповноважених державних органів (напри¬клад державного реєстратора тощо). Ці дії умовно можна об'єднати в стадії (етапи):

1) ухвалення рішення про створення;

2) формування майнової бази;

3) організація і проведення установчих зборів;

4) державна реєстрація.