2.2.Україна та Венесуела

Досягнуті в Києві домовленості щодо транспортування до Білорусі венесуельської нафти через територію України не суперечать інтересам Російської Федерації, заявив Президент України Віктор Янукович. «Я жодного разу не чув, щоб Росія заважала ці питання вирішувати. Вважаємо, що вирішення такого питання для Білорусі не суперечить інтересам Росії», – заявив Янукович після зустрічі з президентом Венесуели Уго Чавесом у Києві. Відповідаючи на запитання, в яких обсягах Україна готова транспортувати венесуельську нафту, глава держави заявив, що вона готова транспортувати нафти стільки, «скільки надходитиме до чорноморських портів України». За словами Януковича, нині таке транспортування відбувається в цистернах, але найближчим часом транспортуватиметься нафтопроводом. Зі свого боку, президент Венесуели заявив, що якби угоду з Білоруссю і можливі угоди з Україною становили б для когось загрозу, то такі ініціативи не ухвалювалися б.

2.3.Білорусія та Венесуела

Президент Венесуели Уґо Чавес у Каракасі зустрівся зі своїм білоруським колегою Олександром Лукашенком. Як наголосив Чавес під час зустрічі, і Венесуела, і Білорусь «мають збудувати не лише стратегічний альянс, але й відчуття справжнього братерства». Венесуела є найбільшим торговельним партнером Білорусі у Латинській Америці, минулого року торговельний обіг між країнами перевищив мільярд доларів.

Президент Венесуели Уго Чавес заявив у суботу, перебуваючи в Мінську, що його країна забезпечить Білорусь нафтою на наступні 200 років. За результатами його переговорів із президентом Білорусі Олександром Лукашенком країни підписали угоду про постачання Мінськові 30 мільйонів тон венесуельської нафти протягом найближчих трьох років. При цьому Чавес заявив, що постачання венесуельської нафти до Білорусі буде довгострокове. Раніше країни вже домовлялися про постачання Білорусі по 80 тисяч

2.4Куба і Венесуела

Заборгованість Куби Венесуелі за постачання нафти і нафтопродуктів становить 4 мільярди 670 мільйонів доларів, передає доповідь Центру політичних досліджень університету Майамі.

Венесуела з 2003 року постачила Кубі нафти і нафтопродуктів на суму в 12 мільярдів 200 мільйонів доларів. 38% від цієї суми, згідно з укладеними контрактами між Каракасом і Гаваною, мають відстрочку в платежі терміном на 25 років, мовиться в доповіді. Розрахунки зроблені на основі даних, опублікованих минулого тижня Національним статистичним управлінням Куби.

Найтісніше економічні відносини між Гаваною і Каракасом почали розвиватися з 2000 року. Тоді була досягнута домовленість, що Куба направить на роботу до Венесуели лікарів, а також постачатиме медикаменти в обмін на нафту.

За даними американських науковців, кубинський імпорт у 2008 році збільшився на 64%, досягнувши 4,1 мільярда доларів. Це викликано значним підвищенням цін на енергоносії.

З червня цього року Куба перейшла на режим виняткової економії електроенергії, що, на думку влади, вже призвело до істотного скорочення витрат на енергозабезпечення.

У 2007 році президент Венесуели Уго Чавес заявляв, що центральноамериканські країни і держави Карибського басейну можуть розраховуватися за нафту продукцією місцевого виробництва, наприклад, бананами та цукром.