Задача 9.

На ринку комплектуючих до мобільних телефонів у Європейському регіоні діють 14 фірм.  Частка фірми 1 становить 15%, фірми 2 - 10%, фірм 3, 4, 5, 6 - по 8%, фірм 7, 8, 9, 10, 11 - по 6%, фірм - 12, 13 - по 5% , фірми 14 - 3%.  Розрахувати індекс Херфіндаля-Хіршмана для цих 14 фірм.  Якщо фірми 2 і 3 вирішать об'єднатися, чи повинні державні органи дозволити їм об'єднатися? Злиття дозволяється, якщо індекс не перевищує 1900.  Рішення:  Індекс Херфіндаля-Хіршмана визначається як сума квадратів часток усіх фірм, що діють на ринку:  HHI = 152 +102 +82 +82 +82 +82 +62 +  +62 +62 +62 +62 +52 +52 +32 = 280.  Індекс Херфіндаля-Хіршмана менше 1000, отже, концентрація на ринку низька.  Припустимо, фірми 2 і 3 вирішать об'єднатися. У таких умовах індекс Херфіндаля-Хіршмана складе:  HHI = 152 +182 +82 +82 +82 +62 +62 +  +62 +62 +62 +52 +52 +32 = 980.  Злиття дозволяється, оскільки індекс Херфіндаля-Хіршмана не перевищує 1900. 

Задача 10.

Використовуючи модель галузевої конкуренції М. Портера, привести по кожному з чинників умови, які протидіють досягненню конкретних переваг і виходу підприємства на міжнародний ринок.

Відповідь: Для ідентифікації і аналізу сприятливих можливостей і небезпек, з якими може стикнутися підприємство в галузі, використовується модель Портера, що охоплює наступні 5 конкурентних сил: • ризик входу потенційних конкурентів створює небезпеку прибутковості підприємства; • суперництво існуючих в галузі підприємств, що виявляється під впливом структури галузевої конкуренції, умов попиту, висоти бар'єрів виходу в галузі; • можливість покупців «торгуватися» представляє загрозу тиску на ціни через потреб у кращій якості або сервісі; • тиск з боку постачальників полягає в їх загрозу підняти ціни, змушуючи підприємства знизити кількість продукції, що поставляється, а, отже, і прибуток; • загроза появи замінюють продуктів: існування повністю замінюють продуктів - це серйозна конкурентна загроза, що обмежує ціни підприємства і його прибутковість. Висота бар'єрів входу зумовлює ризик входу потенційних конкурентів. Існують три основні джерела бар'єрів входу: • лояльність до торгової марки покупців (вхідні компанії повинні перекрити це значними інвестиціями); • абсолютна перевага по витратах (більш низькі витрати виробництва забезпечують компаніям значні переваги, які важко придбати новим компаніям); • економія на масштабі (це перевага асоціюється з великими компаніями), пов'язана зі зниженням витрат при масовому виробництві стандартизованої продукції, знижками при великих закупівлях сировини, матеріалів і комплектуючих, зниженням питомих витрат на рекламу і т.д. Бар'єри виходу формують умови суперництва існуючих в галузі підприємств.Бар'єри виходу є економічними та емоційними чинниками, які утримують підприємство, навіть якщо доходи малі. Більше того, вони являють собою серйозну небезпеку при падінні попиту в галузі: у даній ситуації з'являються зайві виробничі потужності, що веде до інтенсифікації цінової конкуренції, тому що підприємства знижують ціни, намагаючись використовувати потужності. Зазвичай бар'єри виходу включають наступні обставини: • інвестиції в обладнання, які не мають альтернатив використання, якщо підприємство залишить галузь, їх треба списувати; • висока фіксована вартість виходу через виплати звільненим робітникам; • емоційне тяжіння до галузі; • стратегічні взаємини між стратегічними зонами господарювання, наприклад, міркування синергізму або інтеграції між ними; • економічна залежність від галузі: наприклад, якщо підприємство недиверсифікований, то воно змушене залишитися в галузі. Ідентифікація стратегій конкурентів проводиться за допомогою узагальнення відомостей наступного характеру: сфера конкуренції, стратегічні претензії, цілі за розмірами, конкурентна позиція, стратегічна поведінка. Для того, щоб оцінити майбутні позиції фірм у конкуренції, треба сконцентрувати увагу на їх потенційних можливостях поліпшити своє становище на ринку. Агресивні конкуренти є джерелами нових стратегічних ініціатив. Задоволені суперники продовжують існуючу стратегію з певною адаптацією. Неспокійні і бідні суперники можуть перейти до свіжих стратегічних дій нападаючого чи захисного плану. У цьому зв'язку корисно уявити себе на місці менеджерів цих компаній і припустити їхні можливі дії.

Задача 11.

Відомі технічні й економічні параметри вантажівок фірм «Фіат»(Італія) та «Мерседес» (Німеччина). За даними таблиці визначте конкурентоздатність вантажівки «Фіат» щодо вантажівки «Мерседес» на міжнародному ринку. Відомо, що обидві вантажівки відповідають установленим міжнародним стандартам і належать до одного класу.

Параметри	Вагомість параметра,%	«Фіат»	«Мерседес»
Технічні Вантажопідйомність, кг Повна маса, кг Максимальна швидкість, км/год Пробіг шин, тис.км	100 35 21 21 23	2750 5200 97 50	2750 5200 98 50
Економічні Прейскурантна ціна, євро Паливо, євро/рік Мастильні матеріали, євро/рік Вартість одного комплекту шин, євро/рік Техобслуговування, євро/рік Інші витрати, євро/рік		12000 2475 297 540 2054,5 495	12600 3000 350 545 2375 500

,

,- індекс технічних параметрів

,- відносний параметр якості

- індекс економічних параметрів,

- ціна споживання

=0,9978

- «Фіат» більш конкурентоздатний, аніж «Мерседес» на ринку.

Задача 12.

За допомогою даних «воронки продаж» (CRM-система), яка відображає ступінь виконання плану продажів менеджерами у сфері В2В-маркетингу, керівнику відділу планування збуту необхідно спрогнозувати обсяг реалізації продукції на ринку Данії протягом наступних 5-ти місяців. Для цього використовуються такі дані за минулі періоди:

6% неперспективних клієнтів стають покупцями протягом 5-ти місяців;

13% перспективних клієнтів стають покупцями протягом 4-х місяців;

25,5% потенційних споживачів здійснюють покупки протягом 3-х місяців;

36% клієнтів, які згідні на зустріч у передпродажний період, стають покупцями протягом 2-х місяців;

49% клієнтів, які згідні на зустріч для оформлення покупки, здійснюють її протягом 1-го місяця.

Дані продажу (одиниць):

Менеджер з продажу	Створення зацікавленості		Передпродажний період		Купівля	Післяпродажний період
	Неперспективні клієнти	Перспективні клієнти	Потенційні покупці	1-а/2-а зустріч	2-а/3-я зустріч	Доставка	Підтримка
Іванова	46	42	21	10	6	7	25
Зібров	37	50	33	16	4	14	35
Подвальний	65	63	43	6	7	8	33

Q пр = (46+37+65)*0,06 + (42+50+63)*0,13 + (21+33+43)*0,255 + (10+16+6) * 0,36 + (6+4+7)*0,49 = 73

Задача 13.

Польська компанія «Карма» реалізує свою продукцію в основному на ринках Португалії і Чехії.

На ринку Португалії, що забезпечує 55% продаж, компанія займає частку ринку 40%.

На чеському ринку компанія має частку 30%. Середня роздрібна ціна кондитерського виробу 2,5 євро, проте компанія встановлює надбавку та продає свою продукцію за ціною 3 євро. Маркетингові дослідження показали, що половина тих, хто купує продукцію ТМ «Карма» є лояльними клієнтами, тобто здійснюють повторну купівлю.

Визначити ефективну частку ринку, індекс лояльності споживачів, цінність бренда «Карма» для споживачів.

Чеф.Португалія = 0,55*0,4= 0,22

Чеф.Чехія = 0,45*0,3 = 0,135

Ч еф. заг. = 0,22 + 0,135 = 0,355

Відносна ціна = 3/2,5 = 1,2

Інд.лояльності = 0,5

Цінність бренда = 0,355*1,2*0,5 = 0,213

Задача 13.

Оцінити ступінь збалансованості ринку енергетичних напоїв, якщо відомі такі показники ринку цього товару за 5 років.

Показник / роки	2006	2007	2008	2009	2010
Надходження товару, тис. грн.	1650	1800	1900	1700	1950
Товарні запаси на початок року, тис. грн.	210	230	245	220	280
Товарні запаси на кінець року, тис. грн.	230	250	290	260	220
Норматив товарних запасів, тис. грн.	220	240	235	245	230

Задача 14.

Визначити ступінь збалансованості ринку телевізорів у певному регіоні, якщо відомі такі дані про елементи ринку цього товару за останні 7 років.

Показник / Роки	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Товарні запаси на початок року, шт.	687	890	789	920	768	690	910
Товарні запаси на кінець року, шт.	725	910	780	900	780	770	789
Роздрібний товарообіг, шт.	1020	1180	1245	1167	998	1039	990

Один із способів визначення ступеня збалансованості ринку є розрахунок

коефіцієнта збалансованості ринку ( зб К ). Для визначення коефіцієнта

збалансованості застосовують формулу:

(1)

де К зб - коефіцієнт збалансованості;

Н і - надходження товару в і-му році;

П і - продаж товару в і-му році;

Тз і+1 - товарні запаси на 1.01 (і+1)-го року;

N і - норматив товарних запасів і-го року;

n - кількість років, за які аналізують співвідношення попиту і

пропозиції.

Слід зазначити, що застосування наведеного коефіцієнта збалансованості

ринку в абсолютних одиницях обмежене впливом факторів зміни цін, оновлення

асортименту, зміни структури продажу тощо. Щоб уникнути цього, тобто

розширити застосування коефіцієнта збалансованості, доцільно перейти довідносного показника, розділивши попередній коефіцієнт збалансованості на

продаж товарів. Тоді наведена формула (1) набуде вигляду:

(2)

Економічний зміст коефіцієнта збалансованості полягає у визначенні за n

років відносного відхилення надходження товару від його реалізації і товарних

запасів від нормативу на 1 грн. середнього продажу товару за цей же період.

Для того, щоб скористатися наведеними формулами (1) і (2) розрахунку

коефіцієнта збалансованості ринку, спочатку необхідно розрахувати продажкоефіцієнта збалансованості ринку, спочатку необхідно розрахувати продаж

товару в і-му році. Для цього використовують так звану формулу балансової

ув’язки.

(3)

де Пі - продаж товару в і-му році;

ТЗп і - товарні запаси на початок і-го року;

Н і - надходження товару в і-му році;

ТЗк і - товарні запаси на кінець і-го року.

Коефіцієнт збалансованості може набувати додатного і від’ємного значень.

Це залежить від співвідношення показників Н і П, а також ТЗ і N.

Ринок вважають збалансованим, якщо значення К зб близьке до нуля. Якщо

зб К ≥0 і значення різниці суттєве, то пропозиція товару перевищує попит на

нього. При К зб <0, навпаки, попит на товар перевищує товарну пропозицію.

У даному випадку для визначення ступеня збалансованості товарного

ринку необхідно порівняти коефіцієнти темпів зростання продажу товарів і

коефіцієнтів темпів зростання товарних запасів у динаміці за кілька років.

Співвідношення між цими показниками, що вказує на ступінь збалансованості

ринку, повинно відповідати формулі:

(4)

де ТЗ Ктр - коефіцієнт темпу зростання товарних запасів;

т о Ктр / - коефіцієнт темпів зростання продажу товару.

Для зручності розрахунків і подальшого аналізу ступеня збалансованості

ринку доцільно скористатися нижченаведеною таблицею.

Якщо абсолютне значення коефіцієнтів лівої сторони рівності (4)

менше від правої, то спостерігається недостатнє товарне пропонування. Якщо ж

значення коефіцієнтів лівої сторони рівності більші від правої, то, навпаки,

товарне пропонування надлишкове.

Задача 15.

Оцінити торговельну кон’юнктуру у регіоні за основними показниками

ринку у базисному і фактичному періодах.

Проявом сприятливої торговельної кон’юнктури буде дотримання

наступної пропорції:

(5)

де В – обсяг виробництва товарів широкого вжитку;

О – обсяг роздрібного товарообігу;

ТЗ – обсяг товарних запасів у промисловості і торгівлі;

ГЗ – грошові заощадження населення (заощадження у банках, цінних паперах тощо);

б – базисний період;

ф – фактичний період.

Усі показники у пропорції (5) вартісні. Отже, для формування і розвитку сприятливої торговельної кон’юнктури роздрібний товарообіг та товарні запаси повинні зростати швидше, ніж грошові заощадження населення, а виробництво повинно випереджувати зростання роздрібного товарообігу.

Слід зазначити, що порушення цих пропорцій вкрай небажане як для економіки регіону, так і для окремих громадян. Надлишок грошей в обігу, тобто надмірне їх заощадження, впливає на загальний рівень цін, викликає їх зростання, інфляційні процеси. Якщо товарообіг зростає прискореними темпами, то це також порушує пропорцію, не забезпечує випереджувального

зростання виробництва товарів широкого вжитку.

Задача 16.

Російська фірма пропонує свою продукцію на ринки 3-х країн, для яких на основі результатів маркетингових досліджень визначено певні умови реалізації продукції.

Визначити потенційну та реальну місткість ринків.

№	Показники	Країна
		Угорщина	Чехія	Італія
	Чисельність споживачів, тис.ос. (Чс)	85	79	91
	Внутрішнє (національне) виробництво продукції, тис.од./рік (Вн)	111,5	-	44,2
	Експорт продукції з країни, тис.од./рік (Е)	54,1	15,2	-
	Імпорт продукції в країну, тис.од./рік (І)	23,4	41,3	-
	Норма споживання, од./рік (Нс)	2,5	1,8	3,1
	Ціна одиниці товару, євро (p)	35	43	48
	Частка реальних споживачів (n)	0,7	0,9	0,54
	Коефіцієнт еластичності попиту від цін та доходів (Кеп)	0,9	1	0,6

М потенц. = Ч_с × Н_с × К_еп – (Н-З_ф-З_м) – А – І - Е

або

М потенц. =  n_і × p_і × q_і

М реал. = В_н + І - Е

або

М реал. = В_н + І – Е + Зал. + І_к - Е_к