15.Сутність категорії конкурентоспроможність.

Ключові фактории успіху (або конкурентні переваги) — це характерний для певної галузі перелік чинників, що приносять їй переваги перед іншими галузями (наприклад, у боротьбі за інвестиції за рахунок більшої прибутковості або швидкості обороту капіталу), а також одним підприємствам галузі над іншими. Ці фактори не є постійними, вони змінюються залежно від: особливостей галузей; сегментів ринку, що обслуговуються, а також часу та етапу «життєвого циклу» галузі та підприємства.

Ключові фактори успіху базуються на: науковотехнічному рівні виробництва та продукту; рівні маркетингу; рівні менеджменту; організаційно технічному рівні виробничих процесів; фінансово економічному рівні підприємства; рівні персоналу тощо.

Для кожної галузі є свої специфічні вимоги до комбінації наведених ключових факторів успіху, але для процвітаючого підприємства будьякої галузі кожний із них може стати інструментом перемоги в конкурентній боротьбі.

Ключові фактори успіху формують конкурентоспроможність об’єкта досліджень: товару, виробництва, підприємства, галузі, держави тощо.

Встратегічному управлінні найчастіше конкурентоспроможність розглядається в двох аспектах:

1) конкурентоспроможність товару (продукції) тобто ступінь його відповідності на певний момент вимогам цільових груп споживачів або обраного ринку за найважливішими характеристиками: технічними, економічними, екологічними тощо.

2) конкурентоспроможність підприємства — це рівень його компетенції відносно інших підприємствконкурентів у нагромадженні та використанні виробничого потенціалу певної спрямованості, а також його окремих складових: технології, ресурсів, менеджменту (особливо — стратегічного поточного планування), навичок і знань персоналу тощо, що знаходить вираження в таких результуючих показниках, як якість продукції, прибутковість, продуктивність тощо.

Конкурентоспроможність продукції. Виразом конкурентоспроможності підприємства є продукція, яку воно виготовляє. Більшість моделей, що використовуються для аналізу «портфелю підприємства», базується на визначенні конкурентоспроможності продукції. Кожний з етапів життєвого циклу товару має специфічні характеристики конкурентоспроможності. Так, на перших етапах — зародження та вихід на ринок — ними можуть бути швидкість проектних робіт і час виходу на ринок. Далі на перший план виходять показники рентабельності, продуктивності тощо.

Кожний продукт або послуга цінні настільки, наскільки вони можуть задовольняти потреби споживача, тому в усіх показниках, що характеризують той чи інший продукт або послугу, будуть використовуватися об’єктивні та суб’єктивні, кількісні та якісні параметри й показники, які більшою чи меншою мірою відбивають рівень задоволення потреб. Чим вищий цей рівень, тим більш конкурентоспроможний продукт випускає підприємство.

16. Поняття, параметри та показники конкурентоспроможності продукту. Методи оцінки конкурентоспроможності продукту.

Конкурентоспроможність товару (продукції) тобто ступінь його відповідності на певний момент вимогам цільових груп споживачів або обраного ринку за найважливішими характеристиками: технічними, економічними, екологічними тощо.

Виразом конкур-ті підп-ва є продукція, яку воно виготовляє. Більшість моделей, що викор для аналізу „портфелю підп-ва”, базується на визначенні конкур-ті продукції. Кожний з етапів життєвого циклу товару має специфічні хар-ки конкур-ті. Так, на перших етапах — зародження та вихід на ринок — ними можуть бути швидкість проектних робіт і час виходу на ринок. Далі на перший план виходять показники рентабельності, продуктивності тощо.

Параметри конкур-ті: це найчастіше кількісні хар-ки властивостей товару, які враховують галузеві особливості оцінки його конкур-ті. Розрізняють окремі групи параметрів конкур-ті: технічні, ек-ні, нормативні (різних типів).

Технічні параметри є хар-ю техн і фізич властивостей товару, що визначають особливості галузі та способи його викор-ня, а також функції, які виконує товар у процесі його використання.

Ек параметри визначають рівень витрат на вир-во та ціни споживання через витрати на купівлю, обслуговування, споживання, утилізацію товару.

Нормативні параметри визначають відповідність товару встановленим нормам, стандартам і вимогам, що обумовлені законодавством та іншими нормат док-ми.

Показники конкур-ті – це сукупність системних критеріїв кількісної оцінки рівня конкур-ті товару, які базуються на параметрах конкур-ті. Перелік показників конкур-ті залежить від об’єкта досліджень, а також від обраної методики визначення конкур-ті.

Методи оцінки конкурентоспроможності товару поділ. на:

органолептичні, регістраційні,

вимірювальні, соціологічні (застосовуються при оцінці одиничних критеріїв конкурентоспроможності);

експериментальні (застосовуються при оцінці одиничних критеріїв конкурентоспроможності, а також у рамках споживчої експертизи, дозволяють оцінити рівень якості товарів в реальних умовах експлуатації; мають високу достовірність, хоча трудомісткі і тривалі; особливо цінні результати порівняльних випробувань, які передбачають перевірку товару в реальних умовах експлуатації;

розрахункові (застосовуються для визначення групового і узагальненого критеріїв);

статистичні (використовуються при оцінці конкурентоспроможності товарів за результатами їх продажу (виявлення „лідерів продажу”), послуг зв’язку, установ культури);

аналітичні (широко використовуються при оцінці групових критеріїв, зокрема продукції конкурентів);

маркетингові (використовується для визначення поширеного критерію конкурентоспроможності – частки на ринку групи товарів, товаровиробників, організацій сфери послуг).