87. Сутність стратегічного контролю. Об’єкти та вимоги до обліку і контролю у стратегічному управлінні.

Стратегічний контроль — це особливий вид управлінської дія­льності на підприємстві, що полягає у спостереженні та оцінці про­ходження процесу стратегічного управління, який забезпечує досяг­нення поставлених цілей та виконання обраних стратегій через встановлення стійкого зворотного зв'язку.

Стратегічний контроль базу­ється на імовірнісних оцінках і показниках, але це не означає, що їх не треба встановлювати; необхідні так звані “контрольні точки”, для яких розроб­ляються нормативні значення найважливіших показників: витрати, окупність, часові витрати та ін. Стратегічний контроль полягає у визначенні того, чи можливе подальше здійснення стратегій і чи приведе їхня реалізація до досягнення цілей.

Об’єкти контролю: Терміни виконан­ня наказів, розпо­ряджень, окремих завдань, докумен­тів тощо, Якість роботи (окре­мих виконавців. груп, підрозділів тощо), Додержання вста­новлених параме­трів (нормативів, стандартів) — технічних, еко­номічних, або обєктами контролю є робота, виконавець, процес.

Контроль повинен бути:

- всеосяжним та об'єктивним (тобто зорієнтованим на адек­ватне відображення досягнутих параметрів відносно встановлених цілей та обраних стратегій);

- стратегічно спрямованим (орієнтуватися на кінцеві резуль­тати, в цьому контексті контроль розглядається як засіб досягнення цілей);

- мати безперервний та регулярний (невідворотний плановий характер);

- гнучким;

- відповідати змісту тих робіт, які контролюються, обліковуються, перевіряти не лише кількість і термін, але і якість роботи;

- зрозумілим;

- своєчасним, щоб можна було скоригувати процеси, що від­буваються;

88.Етапи проведення стратегічного контролю.

Стратегічний контроль є невід'ємною частиною стратегічного планування. Він дозволяє оцінити можливі відхилення від запланованих показників чи від способів досягнення намічених результатів.  Функція стратегічного контролю належить керівнику підприємства. Стратегічний контроль включає оцінку ефективності стратегії підприємства і маркетинговий аудита чи ревізію. Стратегічний контроль повинний здійснюватися на рівні усього підприємства.

Основні етапи стратегічного контролю:

1) визначення органів контролю та механізмів його застосування;

2) виявлення стандартів і норм для забезпечення об’єктивності оцінок;

3) встановлення правильності виконання робіт, передбачених планами

різного типу;

4) порівняння досягнутих параметрів робіт з встановленими

стандартами й нормами;

5) вжиття коригуючих заходів.

89. Стратегічний контролінг в системі см.

Стратегічний контролінг — це найважливіша складова контролінгу, управляюча зовнішнім середовищем, стратегічними чинниками успіху, альтернативними стратегіями, стратегічною метою.

Стратегічний контролінг направлений на реалізацію довгострокових стратегій і програм.

Ціль стратегічного контролінгу — це своєчасне встановлення причин відхилення в цілях внесення поправок в стратегію фірми до виникнення оперативних недоліків.

Мета стратегічного контролінгу, на думку А. Гельвайтера, полягає в своєчасному встановленні причин відхилення в цілях внесення поправок в стратегію підприємства до виникнення "оперативних проблем"

З урахуванням сучасного розвитку можна виділити наступні задачі стратегічного контролінгу:

• встановлення якісної і кількісної мети фірми;

• відповідальність за стратегічне планування;

• розробка системи альтернативних стратегій;

• визначення критичних точок в зовнішньому і внутрішньому середовищі для системи альтернативних стратегій;

• визначення "вузьких" і пошук "слабких місць". Управління "вузькими" і "слабкими місцями";

• формування системи показників для інформаційної системи контролінгу;

• управління відхиленням фактичних показників від планових (нормативних);

• управління відхиленнями;

• управління системою мотивації;

• управління економічним потенціалом підприємства.