- •1. Поняття кримінального права і його предмет.
- •3. Принципи кримінального права.
- •4. Поняття кримінального закону.
- •6. Побудова крим закону.
- •7. Поняття диспозицій.
- •8. Тлумачення крим закону.
- •10. Зворотна дія у часі.
- •11.Дія у просторі.
- •12. Злочин.
- •13. Класифікація злочинів.
- •14. Кримінальна відповідальність.
- •15. Кримінально-правові відносини.
- •16. Підстави крим відповідальності.
- •17. Поняття складу злочину.
- •18. Об’єкт злочину.
- •19. Поняття предмету злочину.
- •20. Об’єктивна сторона складу злочину.
- •21. Діяння.
- •22. Бездіяльність.
- •23. Причинний зв язок.
- •24. Суспільно небезпечні наслідки.
- •25. Факультативні ознаки об єктивної сторони.
- •26. Місце скоєння злочину
- •27. Суб єкт злочину.
- •28. Вік крим відповідальності.
- •29. Осудність та обмежена осудність.
- •30. Неосудність та її критерії.
- •31. Спеціальний суб єкт злочину.
- •32. Суб єктивна сторона.
- •33. Вина.
- •34. Умисел.
- •35. Необережність та її види.
- •38.Злочини з 2 формами вини.
- •39.Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •40. Випадок та його відмінність від злочинної недбалості.
- •41. Юридична та фактична помилки в крим праві
- •42. Стадії вчинення злочину.
- •43. Готування до вчинення злочину.
- •44. Замах на вчинення злочину.
- •45. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
- •46. Співучасть.
- •47. Види співучасників.
- •48. Виконавець.
- •49. Організатор.
- •50. Пособник.
- •51. Підбурювач.
- •52. Форми співучасті.
- •53. Спеціальний суб єкт.
- •55. Причетність до злочину.
- •56. Множинність злочинів.
- •57. Єдиний злочин(одиничний).
- •58. Повторність злочинів.
- •59. Рецидив злочину.
- •60. Необхідна оборона.
- •61. Затримання особи.
- •62. Крайня необхідність.
- •63.Фізичний або психічний примус.
- •64.Діяння що пов язане з ризиком.
- •65. Звільнення від крим відповідальності.
- •66. Давність притягнення.
- •67. Покарання.
- •68. Система покарань, класифікація покарань.
- •69. Штраф.
- •70. Позбавлення військового спец звання.
- •71. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •72. Громадські роботи.
- •73. Виправні роботи.
- •74. Конфіскація майна.
- •75. Арешт.
- •76. Обмеження волі.
- •77. Тримання в дисциплінарному батальйоні.
- •78. Позбавлення волі на певний строк.
- •79. Довічне позбавлення волі.
- •80. Призначення покарання.
- •81. Обставини що пом якшують покарання.
- •82. Обставини що обтяжують покарання.
- •83.Призначення більш м якого покарання.
- •84. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •85. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •86. Звільнення від покарання.
- •87. Звільнення від покарання за хворобою.
- •88. Давність виконання обвинувального вироку.
- •89. Звільнення від відбування покарання.
- •90. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •91.Умовно дострокове звільнення від відбування покарання.
- •93. Судимість.
- •94. Погашення та зняття судимості.
- •95.Примусові заходи медичного характеру.
- •98. Умовно дострокове звільнення від вібування за злочини.
- •99. Примусові заходи виховного характеру.
84. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
1. При сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
2. При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.
3. До основного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за злочини, у вчиненні яких особу було визнано винною.
4. За правилами, передбаченими в частинах 1-3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення вироку у першій справі. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за першим вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
85. Призначення покарання за сукупністю вироків.
1. Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
2. При складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п'ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п'ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п'яти років. При складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.
3. Призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків.
4. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
5. Якщо засуджений після винесення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше злочинів, суд призначає покарання за ці нові злочини за правилами, передбаченими в статті 70 цього Кодексу, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю, злочинів, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті.