6. Побудова крим закону.

В науці крим. права немає єдиного розуміння крим. закону, одні автори ототожнюють його з кримінальним кодексом, інші ні. Чіний крим. кодекс Укр. прийнятий ВРУ 5квітня 2001року і набрав чінності з 1вересня 2001року.

ККУ складається з двох частин Загальної та Особливої, розділів(ХХ), статей(447). В Загальну частину включені норми, що визначають завдання, принципи та основні інститути кримінального права. Система Загальної частини КК складається із таких розділів:Загальні положення, Закон про кримінальну відповідальність, Злочин, його види та стадії, Особа, яка підлягає крим. відповід.(субєкт злочину), Вина та її форми, Співучасть у злочині, Повторність, сукупність і рецедив злочинів;ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ; звільнення від крим. відповід.; Покарання та його види; Призначення покарання; звільнення від покарання та його відбування; Судимість; Примусові заходи мед. характеру та примусове лікування; Особливості крим. відповід. та покарання неповнолітніх.

7. Поняття диспозицій.

Поняття диспозиції і санкції статей Особливої частини Кримінального кодексу України та їх види

У загальній теорії права розрізняють три елементи норми права: гіпотезу, диспозицію і санкцію. Однак жодна криміналь- но-правова норма не містить термінологічного окреслення всіх трьох елементів: у статтях Загальної частини не визначено сан- кцій і більшості гіпотез; статті Особливої частини “замовчують” про гіпотези. Тому у кримінальному праві загальноприйнято класифікувати елементи тільки на диспозицію і санкцію. Диспозиція пояснює діяння, які визнаються злочинами і за вчинення яких встановлюється покарання. Розрізняють чоти- ри види диспозиції.

Проста диспозиція тільки називає злочин, не розкриваючи його ознак. Таких диспозицій так само небагато, як і загальновизнаних (безперечних) термінів, зміст яких очевидний і не потребує пояснень. Як приклад можна зазначити диспозицію ст. 119 КК України — вбивство через необережність. Описова диспозиція не тільки називає злочин, а й описує його основні ознаки. Наприклад, крадіжка — це таємне викра- дення чужого майна.

Описова диспозиція найпоширеніша у кримінальному законі, і це виправдано, тому що кримінальний закон повинен чітко і формально визначати всі основні об’єк- тивні та суб’єктивні ознаки діянь, за які встановлюється кри- мінальна відповідальність.

Відсилочна диспозиція для встановлення ознак злочину пропонує звернутися до іншої статті КК України. Так, у ст. 122 йдеться: “Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК…”.

Бланкетна диспозиція відсилає до норм інших галузей права — трудового, цивільного, адміністративного тощо. Саме за допомогою бланкетних диспозицій сформульовано майже всі злочини у сфері економічної діяльності, більшість посадових злочи- нів, злочинів проти суспільної безпеки, пов’язаних з порушенням спеціальних правил (будівельних та інших) або правил поводжен- ня з предметами, що становлять підвищену суспільну небезпеку (зброя, боєприпаси, радіоактивні речовини та ін.).

Санкція — це частина кримінально-правової норми і частина статті КК України, що визначає вид і розмір покарання.

Абсолютно визначені санкції встановлюють точний вид і точний розмір покарання. У чинному законодавстві не міститься абсолютно визначених санкцій, оскільки вони не дають змоги індивідуалізувати покарання залежно від обставин конкретного злочину і особи винного.

Відносно визначені санкції встановлюють конкретний вид покарання і його межі, у зв’язку з чим розрізняють два їх види: • із вказівкою максимального розміру покарання (наприклад, “до трьох років позбавлення волі” ч. 1 ст. 118, 120 КК України); • із вказівкою мінімального і максимального розмірів покарання (“від трьох до десяти років позбавлення волі”). Саме цей різновид найпоширеніший у статтях Особливої частини. Альтернативні санкції вказують два або більше видів пока- рання, що можуть бути призначені за скоєний злочин (наприклад, “від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі”).