42. Стадії вчинення злочину.

Реальну суспільну небезпеку, яка є основною ознакою злочину, становить не тільки закінчений злочин, а й дії, що передують його закінченню. При цьому охоронювані законом права й інтереси особи, власність, суспільний порядок і безпека, конституційний лад та інші об’єкти, що перебувають під охороною закону або ставляться під загрозу їх порушення, заподіяння їм шко- ди, або така шкода частково заподіюється фактично.

В одних випадках особа, що має намір вчинити злочин (наприклад, крадіжку чужого майна), одразу реалізує задумане (проникає у квартиру і таємно заволодіває коштовними речами, грішми тощо). Такі дії утворюють закінчений злочин — крадіжку. В інших випадках особа або попередньо готується до здійснення злочину (тієї ж крадіжки), виготовляє за зліпком дублікат ключів, з’ясовує час відсутності й повернення хазяїв квартири тощо, або власне вчиняє злочинне діяння (наприклад, за допомогою виготовлених ключів відчиняє двері складу з матеріальними цінностями, не знаючи, що ввімкнулась охоронна сигналізація). І в тому, і в іншому випадку злочин не закінчується, хоча небезпека таких дій очевидна. У цьому зв’язку Кримінальний кодекс вважає злочинним і кримінальним не тільки вже вчинений злочин, а й суспільно небезпечні дії, не доведені до кінця з причин, що не залежать від волі винного. Відповідно до ч. 1 ст. 13 КК України “закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кри-мінального кодексу”, а “незакінченим злочином визнаються готування до злочину і замах на злочин” (ч. 2 тієї ж статті).

Таким чином, безпосередньо із закону випливає наявність трьох стадій вчинення злочину: готування до злочину, замах на злочин і закінчений злочин.

Готування до злочину в узагальненій формі — створення реальних умов для подальшого вчинення злочину. Замах — це дія (в окремих випадках бездіяльність), безпосередньо спрямована на вчинення злочину, іншими словами, часткове виконання об’єктивної сторони конкретного злочинного зазіхання, якщо злочинцеві за незалежних від нього обставин не вдалося завершити злочин. Закінчений злочин — це діяння, що містить усі ознаки конкретного складу злочину в повному обсязі.

Види стадій вчинення навмисного злочину. Кримінальний ко- декс вирізняє терміни “незакінчений” і “закінчений” злочини.

До незакінчених злочинів належать два види злочинної діяльності:

• злочин, перерваний з незалежних від особи обставин — готування до злочину і замах на злочин;

• злочин, перерваний з волі особи, що вчиняє злочин; такою є добровільна відмова від доведення злочину до завершення.

У кримінальному законі замах не поділяється на види. У теорії кримінального права, як правило, називаються такі його основні види: закінчений, незакінчений і негідний. Закінчений замах — це ситуація, коли винний зробив усе необхідне і достатнє, на його думку, для досягнення злочинного результату, для завершення злочину, але цей результат не настав з незалежних від нього обставин. Наприклад, убивця ретельно прицілився і вистрілив у жертву. Він зробив усе, що необхідно, для позбавлення людини життя. Але при цьому або не врахував закони балістики, або здригнулася рука, або жертва встигла відхилитися. У результаті жертві заподіяно поранення, але не смертельне, або взагалі вбивця не влучив у жертву. Але в усіх цих випадках замах вважатиметься закінченим. Незакінчений замах — це ситуація, коли винний не зумів зробити всіх дій, що необхідні й достатні, на його думку, для завершення злочину. Так, злодій намагався зламати запори сховища, щоб викрасти цінне майно, але не зміг цього зробити, тому що приготовлені знаряддя виявилися непридатними, щоб зламати такі запори. Незакінченим замахом на вбивство буде оцінено ситуацію, коли особа прицілилася в жертву, але зброя дала осічку. Закінчений замах відрізняється від незакінченого за суб’єктивним критерієм, тобто все залежить від оцінки ступеня завершеності злочинних дій власне суб’єктом. Негідний замах у теорії кримінального права поділяється на два види: замах на негідний об’єкт (предмет) і замах з негідними засобами. Замахом на негідний об’єкт вважатиметься такий, коли особа через помилки виконує дії, що об’єктивно не можуть заподіяти шкоди об’єкту злочину. Цей вид замаху на злочин трапляється дуже рідко. Наприклад, це постріл че- рез вікно в лежачу людину, що була мертвою до пострілу; викрадення фальшивого каменю, прийнятого за коштовний. Замах з негідними засобами — це застосування винним засобів або знарядь, що за об’єктивними властивостями не можуть заподіяти бажаної шкоди (винний дає жертві нешкідливий порошок, який помилково вважає отрутою).