- •1. Поняття кримінального права і його предмет.
- •3. Принципи кримінального права.
- •4. Поняття кримінального закону.
- •6. Побудова крим закону.
- •7. Поняття диспозицій.
- •8. Тлумачення крим закону.
- •10. Зворотна дія у часі.
- •11.Дія у просторі.
- •12. Злочин.
- •13. Класифікація злочинів.
- •14. Кримінальна відповідальність.
- •15. Кримінально-правові відносини.
- •16. Підстави крим відповідальності.
- •17. Поняття складу злочину.
- •18. Об’єкт злочину.
- •19. Поняття предмету злочину.
- •20. Об’єктивна сторона складу злочину.
- •21. Діяння.
- •22. Бездіяльність.
- •23. Причинний зв язок.
- •24. Суспільно небезпечні наслідки.
- •25. Факультативні ознаки об єктивної сторони.
- •26. Місце скоєння злочину
- •27. Суб єкт злочину.
- •28. Вік крим відповідальності.
- •29. Осудність та обмежена осудність.
- •30. Неосудність та її критерії.
- •31. Спеціальний суб єкт злочину.
- •32. Суб єктивна сторона.
- •33. Вина.
- •34. Умисел.
- •35. Необережність та її види.
- •38.Злочини з 2 формами вини.
- •39.Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •40. Випадок та його відмінність від злочинної недбалості.
- •41. Юридична та фактична помилки в крим праві
- •42. Стадії вчинення злочину.
- •43. Готування до вчинення злочину.
- •44. Замах на вчинення злочину.
- •45. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
- •46. Співучасть.
- •47. Види співучасників.
- •48. Виконавець.
- •49. Організатор.
- •50. Пособник.
- •51. Підбурювач.
- •52. Форми співучасті.
- •53. Спеціальний суб єкт.
- •55. Причетність до злочину.
- •56. Множинність злочинів.
- •57. Єдиний злочин(одиничний).
- •58. Повторність злочинів.
- •59. Рецидив злочину.
- •60. Необхідна оборона.
- •61. Затримання особи.
- •62. Крайня необхідність.
- •63.Фізичний або психічний примус.
- •64.Діяння що пов язане з ризиком.
- •65. Звільнення від крим відповідальності.
- •66. Давність притягнення.
- •67. Покарання.
- •68. Система покарань, класифікація покарань.
- •69. Штраф.
- •70. Позбавлення військового спец звання.
- •71. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •72. Громадські роботи.
- •73. Виправні роботи.
- •74. Конфіскація майна.
- •75. Арешт.
- •76. Обмеження волі.
- •77. Тримання в дисциплінарному батальйоні.
- •78. Позбавлення волі на певний строк.
- •79. Довічне позбавлення волі.
- •80. Призначення покарання.
- •81. Обставини що пом якшують покарання.
- •82. Обставини що обтяжують покарання.
- •83.Призначення більш м якого покарання.
- •84. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •85. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •86. Звільнення від покарання.
- •87. Звільнення від покарання за хворобою.
- •88. Давність виконання обвинувального вироку.
- •89. Звільнення від відбування покарання.
- •90. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •91.Умовно дострокове звільнення від відбування покарання.
- •93. Судимість.
- •94. Погашення та зняття судимості.
- •95.Примусові заходи медичного характеру.
- •98. Умовно дострокове звільнення від вібування за злочини.
- •99. Примусові заходи виховного характеру.
31. Спеціальний суб єкт злочину.
1. Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.
2. Спеціальним суб'єктом злочину є фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа.
3. Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
4. Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому, адміністративному або судовому органі іноземної держави, а також будь-які особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені).
(Із доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 11.06.2009 р. N 1508-VI,який вводиться в дію з 1 січня 2010 року)
Згідно ч.2 ст.18 КК України спеціальним суб'єктом злочину є фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа. Додаткові ознаки, що характеризують особу як суб'єкта злочину, передбачені в деяких (не в усіх) нормах і тому дозволяють говорити про спеціального суб'єкта злочину.
У теорії кримінального права ознаки суб'єкта злочину поділяються на загальні(особа фізична, осудна, досягнення певного віку) та додаткові (ознаки спеціального суб'єкта злочину).
Вказівка на службову особу також відображена в постановах Пленуму Верховного Суду України, наприклад, відповідно до п.1 постанови від 26.04.2002р. №5 «Про судову практику у справах про хабарництво».
В ч.3 і 4 ст.18 КК України спеціальна ознака суб'єкта злочину — «службова особа» — зафіксована шляхом вказівки на використання особою свого службового становища.
Проводячи глибокий аналіз Особливої частини КК України, можна виділити такі види спеціальних суб’єктів:
1.Суб‘єктом злочину одержання хабара (ст.368) може бути лише посадова особа.
2.Суб‘єктом військових злочинів може бути лише військовослужбовець(ст.408).
3.Суб‘єктом державної зради (ст.111) може бути лише громадянин України.
4.Суб‘єктом порушення вимог законодавства про охорону праці (ст.172) може бути лише особа, на яку були покладені обов‘язки щодо відповідальності за дотримання правил техніки безпеки на виробництві.
5.Суб‘єктом порушення вимог законодавства про охорону здоров’я може бути медичний працівник (ст.140).
Спеціальні ознаки можуть бути різними: службовий стан (директор), професія (лікар), певна діяльність (підприємець), родинні відносини (мати новонародженої дитини) та ін.
