- •1. Поняття кримінального права і його предмет.
- •3. Принципи кримінального права.
- •4. Поняття кримінального закону.
- •6. Побудова крим закону.
- •7. Поняття диспозицій.
- •8. Тлумачення крим закону.
- •10. Зворотна дія у часі.
- •11.Дія у просторі.
- •12. Злочин.
- •13. Класифікація злочинів.
- •14. Кримінальна відповідальність.
- •15. Кримінально-правові відносини.
- •16. Підстави крим відповідальності.
- •17. Поняття складу злочину.
- •18. Об’єкт злочину.
- •19. Поняття предмету злочину.
- •20. Об’єктивна сторона складу злочину.
- •21. Діяння.
- •22. Бездіяльність.
- •23. Причинний зв язок.
- •24. Суспільно небезпечні наслідки.
- •25. Факультативні ознаки об єктивної сторони.
- •26. Місце скоєння злочину
- •27. Суб єкт злочину.
- •28. Вік крим відповідальності.
- •29. Осудність та обмежена осудність.
- •30. Неосудність та її критерії.
- •31. Спеціальний суб єкт злочину.
- •32. Суб єктивна сторона.
- •33. Вина.
- •34. Умисел.
- •35. Необережність та її види.
- •38.Злочини з 2 формами вини.
- •39.Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •40. Випадок та його відмінність від злочинної недбалості.
- •41. Юридична та фактична помилки в крим праві
- •42. Стадії вчинення злочину.
- •43. Готування до вчинення злочину.
- •44. Замах на вчинення злочину.
- •45. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
- •46. Співучасть.
- •47. Види співучасників.
- •48. Виконавець.
- •49. Організатор.
- •50. Пособник.
- •51. Підбурювач.
- •52. Форми співучасті.
- •53. Спеціальний суб єкт.
- •55. Причетність до злочину.
- •56. Множинність злочинів.
- •57. Єдиний злочин(одиничний).
- •58. Повторність злочинів.
- •59. Рецидив злочину.
- •60. Необхідна оборона.
- •61. Затримання особи.
- •62. Крайня необхідність.
- •63.Фізичний або психічний примус.
- •64.Діяння що пов язане з ризиком.
- •65. Звільнення від крим відповідальності.
- •66. Давність притягнення.
- •67. Покарання.
- •68. Система покарань, класифікація покарань.
- •69. Штраф.
- •70. Позбавлення військового спец звання.
- •71. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •72. Громадські роботи.
- •73. Виправні роботи.
- •74. Конфіскація майна.
- •75. Арешт.
- •76. Обмеження волі.
- •77. Тримання в дисциплінарному батальйоні.
- •78. Позбавлення волі на певний строк.
- •79. Довічне позбавлення волі.
- •80. Призначення покарання.
- •81. Обставини що пом якшують покарання.
- •82. Обставини що обтяжують покарання.
- •83.Призначення більш м якого покарання.
- •84. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •85. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •86. Звільнення від покарання.
- •87. Звільнення від покарання за хворобою.
- •88. Давність виконання обвинувального вироку.
- •89. Звільнення від відбування покарання.
- •90. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •91.Умовно дострокове звільнення від відбування покарання.
- •93. Судимість.
- •94. Погашення та зняття судимості.
- •95.Примусові заходи медичного характеру.
- •98. Умовно дострокове звільнення від вібування за злочини.
- •99. Примусові заходи виховного характеру.
19. Поняття предмету злочину.
Предмет злочину і його відмінність від об’єкта злочину та знарядь і засобів вчинення злочину
Предмет злочину — це матеріальна річ зовнішнього світу, з приводу якої скоюється злочин. Предмет злочину треба відрізняти від знарядь і засобів вчи- нення злочину. Якщо матеріальна річ зовнішнього світу вико- ристовується при вчиненні конкретного злочину, то це — зна- ряддя або засоби. Наприклад, пістолет, використовуваний при бандитському нападі — це засіб. Якщо ж розкрадається вогне- пальна зброя, то ця зброя — предмет конкретного злочину; ав- томобіль при крадіжці буде предметом розкрадання, а при по- рушенні правил дорожнього руху й експлуатації транспортного засобу (ст. 286 КК України) — знаряддям злочину. Якщо нар- котичні засоби обманним шляхом вводяться потерпілому для того, щоб привести його в несвідомий стан і потім скоїти кра- діжку цінностей у квартирі, вони виконують функцію засобів вчинення злочину. Якщо ж такі засоби виготовляються, набу- ваються або здобуваються, вони становлять предмет злочину. Предмет злочину може бути також критерієм відмежування злочинних дій від незлочинних. Наприклад, підроблення по- свідчення або іншого документа, а також виготовлення підроб- лених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій з метою використання утворюють склад злочину (ст. 358 КК України). Якщо ж підроблюються інші документи, що не породжують правових наслідків, такі дії не кваліфіку- ються як злочин. Предмет злочину як обов’язкова ознака складу злочину на- лежить до підстав кримінальної відповідальності, і його вста- новлення обов’язкове для притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Предмет злочину має також значення для правильної ква- ліфікації вчиненого діяння і розмежування подібних злочинів. Наприклад, розкрадання майна шляхом крадіжки у великих розмірах. У цьому разі великий розмір впливає на кваліфіка- цію. Розкрадання вогнепальної зброї є злочином проти суспільної безпеки, а розкрадання гладкоствольної мисливської зброї — злочином проти власності. Властивості й особливості предмета злочину мають значення для багатьох інститутів кримінального права: з’ясування і конкретизації об’єкта зазіхання, вирішення питання про при- тягнення особи до кримінальної відповідальності, кваліфікації діяння і призначення покарання. Практичне значення предмета злочину полягає також у тому, що для багатьох складів зло- чину він є однією з основних, обов’язкових ознак. Розбіжності між об’єктом і предметом злочину полягають також у тому, що злочинне зазіхання завжди заподіює шкоду об’єкту злочину, тоді як предмет злочину в більшості випадків не ушкоджується. За винятком злочинів проти життя і здоров’я осо- би, заподіяна предмету зазіхання шкода може бути усунута або відшкодована. Ушкоджену річ можна відновити, знищену замі- нити новою або відшкодувати її вартість. Ускладнення в усунен- ні шкоди, заподіяної предмету злочину, виникає тільки в разі знищення індивідуально визначеної або унікальної речі. Заподіяна об’єктові злочину шкода, навпаки, за загальним правилом є неусувною або її відшкодування, усунення вкрай складне. Неможливо, наприклад, усунути шкоду, заподіяну здоров’ю, честі або гідності, як неможливо відновити поруше- ну статеву свободу або розголошену таємницю. Не можна та- кож усунути шкоду, заподіяну злочином інтересам правосуддя і деяким іншим суспільним відносинам. Якщо виходити з того, що злочин заподіює чотири види со- ціально небезпечної шкоди — майнову, фізичну, моральну і політичну, то на рівні об’єкта злочину відшкодованою може бути тільки майнова шкода. Фізичну, моральну і політичну шкоду від злочину усунути або відшкодувати неможливо. Видами предмету злочину є такі:
• речі — майно, гроші, документи, зброя, інші предмети матеріального світу;рослини, дерева і тварини (предметом злочину можуть бути тварини в разі жорстокого поводження з ними, а та- кож птахи і звірі в разі незаконного полювання на них). Не всі злочини мають предмет злочину, а тільки ті, де зло- чинне зазіхання на об’єкт злочину здійснюється через вплив на предмети матеріального світу. Не мають предмету такі зло- чини, як порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії (ст. 161 КК України), зґвалтування (ст. 152 КК України) та ін.