
- •1. Поняття кримінального права і його предмет.
- •3. Принципи кримінального права.
- •4. Поняття кримінального закону.
- •6. Побудова крим закону.
- •7. Поняття диспозицій.
- •8. Тлумачення крим закону.
- •10. Зворотна дія у часі.
- •11.Дія у просторі.
- •12. Злочин.
- •13. Класифікація злочинів.
- •14. Кримінальна відповідальність.
- •15. Кримінально-правові відносини.
- •16. Підстави крим відповідальності.
- •17. Поняття складу злочину.
- •18. Об’єкт злочину.
- •19. Поняття предмету злочину.
- •20. Об’єктивна сторона складу злочину.
- •21. Діяння.
- •22. Бездіяльність.
- •23. Причинний зв язок.
- •24. Суспільно небезпечні наслідки.
- •25. Факультативні ознаки об єктивної сторони.
- •26. Місце скоєння злочину
- •27. Суб єкт злочину.
- •28. Вік крим відповідальності.
- •29. Осудність та обмежена осудність.
- •30. Неосудність та її критерії.
- •31. Спеціальний суб єкт злочину.
- •32. Суб єктивна сторона.
- •33. Вина.
- •34. Умисел.
- •35. Необережність та її види.
- •38.Злочини з 2 формами вини.
- •39.Мотив та мета злочину, їх значення для кваліфікації.
- •40. Випадок та його відмінність від злочинної недбалості.
- •41. Юридична та фактична помилки в крим праві
- •42. Стадії вчинення злочину.
- •43. Готування до вчинення злочину.
- •44. Замах на вчинення злочину.
- •45. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
- •46. Співучасть.
- •47. Види співучасників.
- •48. Виконавець.
- •49. Організатор.
- •50. Пособник.
- •51. Підбурювач.
- •52. Форми співучасті.
- •53. Спеціальний суб єкт.
- •55. Причетність до злочину.
- •56. Множинність злочинів.
- •57. Єдиний злочин(одиничний).
- •58. Повторність злочинів.
- •59. Рецидив злочину.
- •60. Необхідна оборона.
- •61. Затримання особи.
- •62. Крайня необхідність.
- •63.Фізичний або психічний примус.
- •64.Діяння що пов язане з ризиком.
- •65. Звільнення від крим відповідальності.
- •66. Давність притягнення.
- •67. Покарання.
- •68. Система покарань, класифікація покарань.
- •69. Штраф.
- •70. Позбавлення військового спец звання.
- •71. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
- •72. Громадські роботи.
- •73. Виправні роботи.
- •74. Конфіскація майна.
- •75. Арешт.
- •76. Обмеження волі.
- •77. Тримання в дисциплінарному батальйоні.
- •78. Позбавлення волі на певний строк.
- •79. Довічне позбавлення волі.
- •80. Призначення покарання.
- •81. Обставини що пом якшують покарання.
- •82. Обставини що обтяжують покарання.
- •83.Призначення більш м якого покарання.
- •84. Призначення покарання за сукупністю злочинів.
- •85. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •86. Звільнення від покарання.
- •87. Звільнення від покарання за хворобою.
- •88. Давність виконання обвинувального вироку.
- •89. Звільнення від відбування покарання.
- •90. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •91.Умовно дострокове звільнення від відбування покарання.
- •93. Судимість.
- •94. Погашення та зняття судимості.
- •95.Примусові заходи медичного характеру.
- •98. Умовно дострокове звільнення від вібування за злочини.
- •99. Примусові заходи виховного характеру.
18. Об’єкт злочину.
Об’єкт злочину — це охоронювані законом про криміналь- ну відповідальність суспільні відносини, на які спрямовано су- спільно небезпечне діяння і яким заподіюється шкода або ство- рюється реальна загроза заподіяння шкоди. Об’єкт злочину — один з елементів складу злочину. Отже, об’єкт входить в основу кримінальної відповідальності. Це означає, що для притягнення особи до відповідальності за конкретною статтею Кримінального кодексу необхідно вста- новити, на який об’єкт було спрямовано здійснення злочину, якому об’єктові бажала заподіяти шкоду своїми діями конк- ретна особа і, зокрема, якому саме об’єкту ця шкода була за- подіяна або створювалася загроза заподіяння такої шкоди. Правильне визначення об’єкта зазіхання сприяє визначенню юридичної природи конкретного злочину. Якщо одна людина нападає на іншу і бажає позбавити останню життя, — це злочин проти особистості. А якщо нападник має на меті заволодіти майном потерпілого, то в цьому разі за юридичною природою вчинений злочин зараховується до зазіхань на власність. Правильне визначення об’єкта зазіхання має значення в пе- вних випадках для обмеження подібних між собою злочинів і їх правильної кваліфікації. Наприклад, злочинець жорстоко побив жертву, яка за кілька днів померла. Для того щоб пра- вильно кваліфікувати вчинене, необхідно встановити, на який об’єкт було спрямовано намір винного — життя чи здоров’я. Залежно від рішення цього питання злочин буде кваліфікова- ний як убивство або як заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю, що спричинило через необережність смерть потерпілого.
Значення об’єкта полягає також у тому, що він є одним із критеріїв обмеження злочинів від інших правопорушень. Для цього необхідно встановити, чи охороняються конкретні суспільні відносини кримінально-правовою нормою. І якщо у Кримінальному кодексі не міститься конкретної норми, що охороняє відносини, на які спрямовано зазіхання, то не мож- на визнати це зазіхання злочином. У таких випадках можна порушувати питання про інші види юридичної відповідально- сті: адміністративної або дисциплінарної. У кримінальному праві об’єкти злочину поділяються на за- гальні та родові. Існує й детальніший їх розподіл, але розгля- немо тільки основний. Загальний об’єкт злочину. Загальний об’єкт злочину — це сукупність усіх суспільних відносин, що охороняються кримі- нальним законом від злочинних зазіхань. Якщо проаналізувати всі статті Особливої частини Кримінального кодексу України, то в сукупності отримаємо вичерпний перелік суспільних відносин, що утворюють загальний об’єкт кримінально-правового захисту. Особлива частина цього Кодексу поділяється на розділи і глави. Критерієм для такого розподілу є родовий об’єкт злочину. Су- купність суспільних відносин, що утворюють загальний об’єкт, поділяється на взаємозалежні групи. Вважається, що збиток, який заподіюється одній групі суспільних відносин, побічно за- подіюється й іншим групам. Родовий об’єкт злочину. У ч. 1 ст. 1 КК України називаєть- ся група однорідних суспільних відносин: права і свободи лю- дини й громадянина, власність, громадський порядок та гро- мадська безпека, довкілля, конституційний устрій України, мир і безпека людства. Кожна з цих груп утворює родовий об’єкт, що міститься в конкретній главі Особливої частини. Аналізуючи Особливу час- тину Кримінального кодексу загалом, а також її розділи і гла- ви, можна відтворити вичерпний перелік родових об’єктів. Ро- довий об’єкт покладено в основу розподілу цього Кодексу на глави і розділи. При цьому злочини, передбачені в одному роз- ділі, зазіхають на один родовий об’єкт, якщо саме за цією озна- кою виокремлено розділ. Об’єкт злочину як елемент складу злочину має важливе кримінально-правове значення. Насамперед об’єктом злочину