18. Об’єкт злочину.

Об’єкт злочину — це охоронювані законом про криміналь- ну відповідальність суспільні відносини, на які спрямовано су- спільно небезпечне діяння і яким заподіюється шкода або ство- рюється реальна загроза заподіяння шкоди. Об’єкт злочину — один з елементів складу злочину. Отже, об’єкт входить в основу кримінальної відповідальності. Це означає, що для притягнення особи до відповідальності за конкретною статтею Кримінального кодексу необхідно вста- новити, на який об’єкт було спрямовано здійснення злочину, якому об’єктові бажала заподіяти шкоду своїми діями конк- ретна особа і, зокрема, якому саме об’єкту ця шкода була за- подіяна або створювалася загроза заподіяння такої шкоди. Правильне визначення об’єкта зазіхання сприяє визначенню юридичної природи конкретного злочину. Якщо одна людина нападає на іншу і бажає позбавити останню життя, — це злочин проти особистості. А якщо нападник має на меті заволодіти майном потерпілого, то в цьому разі за юридичною природою вчинений злочин зараховується до зазіхань на власність. Правильне визначення об’єкта зазіхання має значення в пе- вних випадках для обмеження подібних між собою злочинів і їх правильної кваліфікації. Наприклад, злочинець жорстоко побив жертву, яка за кілька днів померла. Для того щоб пра- вильно кваліфікувати вчинене, необхідно встановити, на який об’єкт було спрямовано намір винного — життя чи здоров’я. Залежно від рішення цього питання злочин буде кваліфікова- ний як убивство або як заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю, що спричинило через необережність смерть потерпілого.

Значення об’єкта полягає також у тому, що він є одним із критеріїв обмеження злочинів від інших правопорушень. Для цього необхідно встановити, чи охороняються конкретні суспільні відносини кримінально-правовою нормою. І якщо у Кримінальному кодексі не міститься конкретної норми, що охороняє відносини, на які спрямовано зазіхання, то не мож- на визнати це зазіхання злочином. У таких випадках можна порушувати питання про інші види юридичної відповідально- сті: адміністративної або дисциплінарної. У кримінальному праві об’єкти злочину поділяються на за- гальні та родові. Існує й детальніший їх розподіл, але розгля- немо тільки основний. Загальний об’єкт злочину. Загальний об’єкт злочину — це сукупність усіх суспільних відносин, що охороняються кримі- нальним законом від злочинних зазіхань. Якщо проаналізувати всі статті Особливої частини Кримінального кодексу України, то в сукупності отримаємо вичерпний перелік суспільних відносин, що утворюють загальний об’єкт кримінально-правового захисту. Особлива частина цього Кодексу поділяється на розділи і глави. Критерієм для такого розподілу є родовий об’єкт злочину. Су- купність суспільних відносин, що утворюють загальний об’єкт, поділяється на взаємозалежні групи. Вважається, що збиток, який заподіюється одній групі суспільних відносин, побічно за- подіюється й іншим групам. Родовий об’єкт злочину. У ч. 1 ст. 1 КК України називаєть- ся група однорідних суспільних відносин: права і свободи лю- дини й громадянина, власність, громадський порядок та гро- мадська безпека, довкілля, конституційний устрій України, мир і безпека людства. Кожна з цих груп утворює родовий об’єкт, що міститься в конкретній главі Особливої частини. Аналізуючи Особливу час- тину Кримінального кодексу загалом, а також її розділи і гла- ви, можна відтворити вичерпний перелік родових об’єктів. Ро- довий об’єкт покладено в основу розподілу цього Кодексу на глави і розділи. При цьому злочини, передбачені в одному роз- ділі, зазіхають на один родовий об’єкт, якщо саме за цією озна- кою виокремлено розділ. Об’єкт злочину як елемент складу злочину має важливе кримінально-правове значення. Насамперед об’єктом злочину