
- •1. Поняття міжнародного права. Особливості міжнародного права
- •2. Сфера дії міжнародного права. Суб'єктна і об'єктна сфери дії міжнародного права. Просторова сфера дії міжнародного права
- •3. Виникнення міжнародного права та періодизація його історії. Сучасне міжнародне право та його ознаки
- •4. Норми міжнародного права. Створення норм міжнародного права. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного права.
- •6. Міжнародний звичай у системі джерел міжнародного права. Способи виникнення міжнародних звичаїв.
- •7. Допоміжні засоби визначення норм міжнародного права
- •8. Поняття основних принципів міжнародного права. Нормативний зміст основних принципів міжнародного права
- •10.Взаємодія і взаємовплив міжнародного і внутрішньодержавного права
- •11.Концепція трансформації міжнародного права. Види і способи трансформації.
- •12. Поняття та види суб'єктів міжнародного права. Поняття та зміст міжнародної правосуб'єктності.
- •13. Зміст правосуб’єктності держав. Основні права та обов’язки держав.
- •14. Правосуб'єктність націй і народів,що борються за національне визволення
- •15.Поняття реалізації норм міжнародного права. Форми і способи реалізації норм міжнародного права.
- •16.Міжнародний механізм реалізації міжнародного права. Поняття, значення, структура.
- •17.Внутрішньодержавний механізм реалізації міжнародного права.
- •18. Визнання у міжнародному праві. Теорії визнання. Види і форми визнаня.
- •19.Визнання держав. Критерії визнання держав.
- •20. Інститут правонаступництва держав в міжнародному праві. Джерела міжнародного правонаступництва
- •21. Поняття правонаступництва в міжнародному праві. Види і форми правонаступництва. Підстави правонаступництва.
- •22.Правонаступництво України у зв’язку з розпадом срср.
- •23. Поняття міжнародно-правової відповідальності. Кодифікація норм про відповідальність у міжнародному праві.
- •24. Підстави міжнародно-правової відповідальності. Суб’єкти міжнародно-правової відповідальності.
- •25. Поняття, ознаки і елементи міжнародного правопорушення
- •26.Види і зміст міжнародно- правової відповідальності.
- •27. Типи і види міжнародно-правових санкцій. Механізм застосування міжнародно-правових санкцій
- •28. Право міжнародних договорів як галузь міжнародного права. Кодифікація права міжнародних договорів
- •29. Поняття міжнародного договору в сучасній доктрині і практиці. Найменування і структура міжнародних договорів
- •30. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів. Ратифікація міжнародних договорів. Ратифікаційні грамоти
- •31. Набрання міжнародним договором чинності. Дія міжнародного договору
- •32. Виконання міжнародних договорів. Принцип непорушності договорів. Умови недійсності міжнародних договорів
- •33. Право міжнародних організацій як галузь міжнародного права. Джерела права міжнародних організацій
- •34. Поняття й ознаки міжнародних організацій. Правовий статус і міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій
- •35. Функції міжнародних організацій.
- •36. Правова природа актів міжнародних організацій.
- •37. Оон: цілі й принципи діяльності. Рада Безпеки оон.
- •38.Порядок скликання і роботи міжнародних конференцій. Акти міжнародних конференцій і їх юридична сила.
- •39.Поняття і значення права мирного вирішення міжнародних спорів. Поняття мирних засобів вирішення міжнародних спорів.Класифікація мирних засобів вирішення міжнародних спорів.
- •40.Безпосередні переговори і консультації. Добрі послуги і посередництво.
- •41.Міжнародна примирлива процедура:слідчі і погоджувальні комісії.
- •42.Міжнародний арбітраж як засіб мирного вирішення міжнародних спорів. Постійна палата третейського суду.
- •43.Структура і компетенція Міжнародного Суду оон.
- •44.Процедура вирішення спорів у міжнародних організаціях.
- •45. Міжнародно-правова регламентація стану населення. Громадянство і його значення для стану населення.
- •46.Способи придбання громадянства. Способи втрати громадянства.
- •47. Безгромадянство і подвійне громадянство.
- •48. Міжнародно-правовий режим біженців і вимушених переселенців. Право притулку.
- •49.Правове положення іноземців. Види правового положення іноземців.
- •53.(56)Захист прав людини і основних свобод міжнародно-правовоими засобами
- •54. Понаття, джерела і принципи міжнародного захисту прав людини й основних свобод
- •58.Спеціалізовані органи оон з захисту прав людини
- •57.Міжнородний контроль за дотриманням прав людини і основних свобод
- •60.Європейська система захисту прав людини: загальна характеристика
- •61.Поняття і види територій в міжнародному праві. Демілітаризовані і нейтралізовані території. Умовна територія
- •64.Державні кордони. Види кордонів. Делімітація і демаркація. Режим державного кордону України.
- •68.Правовий режим Антарктики. Система договору про Антарктику
- •69.Кодифікація міжнародного морського права. Види морських просторів.
- •72.Внутрішні морські води,правовий режим
- •74.Виключна економічна зона та її правовий режим
- •75.Континентальний шельф і його правовий режим. Межі континентального шельфу.| Делімітація континентального шельфу
- •77. Відкрите море і його правовий режим. Свободи відкритого моря
- •78.Правовий статус Міжнародного району морського дна. Використання ресурсів Міжнародного району морського дна. Міжнародний орган з морського дна
- •79.Поняття і види міжнародних проток. Правовий статус і режим міжнародних проток. Правовий режим Чорноморських проток
- •80.Правовий режим міжнародних каналів. Режим Суецького каналу
- •84.Голова дипломатичного представництва. Початок місії голови дипломатичного представництва. Закінчення місії голови дипломатичного представництва
- •85.Персонал дипломатичних представництв. Класи і ранги дипломатичних агентів. Дипломатичний корпус
- •86.Дипломатичні привілеї та імунітети
- •87.Постійні представництва держав при міжнародних організаціях
- •88.Право спеціальних місій. Привілеї та імунітети спеціальної місії та її членів.
- •89. Консульське право і його джерела. Поняття і види консульських установ.
- •90.Няття і структура міжнародного економічного права. Принципи міжнародного економічного права. Джерела міжнародного економічного права
- •91Сучасна система міжнародних економічних організацій. Основні напрями впливу міжнародних економічних організацій на міжнародні економічні відносини
- •92Структура і основні напрями діяльності Всесвітньої торгової організації
- •94Ждународное торговое право.
- •97Няття права міжнародної безпеки. Джерела права міжнародної безпеки. Цілі й принципи права міжнародної безпеки
- •98Поняття і види колективної безпеки. Загальна колективна безпека
- •98Ригіональні міжнародні організації у системі колективної безпеки. Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Організація Північноатлантичного договору
- •100. Міжнародно-правові проблеми роззброєння.
- •101. Нерозповсюдження ядерної зброї. Обмеження стратегічних наступальних озброєнь
- •103. Заборона розробки, виробництва, застосування хімічної і бактеріологічної зброї та їх знищення
- •106. Заходи зміцнення довіри. Міжнародний контроль
- •108. Початок війни і його правові наслідки. Цілі війни. Театр війни
- •109. Правовий статус учасників збройних конфліктів. Розвідники і шпигуни. Найманці. Парламентери
- •110. Захист поранених і хворих під час війни
- •111. Правовий статус військовополонених. Режим військового полону. Кримінальні і дисциплінарні покарання щодо військовополонених.
- •112. Режим військової окупації
- •113. Захист цивільного населення під час війни
- •114. Поняття і види міжнародних злочинів
- •116. Поняття і принципи міжнародного повітряного права. Джерела міжнародного повітряного права
- •117. Правовий режим повітряного простору. Свобода польотів у міжнародному повітряному просторі
- •118. Міжнародна організація цивільної авіації
- •119. Відповідальність у міжнародному повітряному праві
- •120. Поняття і принципи міжнародного космічного права. Джерела міжнародного космічного права
- •121. Правовий режим космічного простору і небесних тіл
- •122. Правовий режим космічних об'єктів і екіпажів
- •123. Відповідальність у міжнародному космічному праві
- •124. Поняття та система міжнародного екологічного права. Джерела міжнародного екологічного права
- •125. Класифікація принципів міжнародного екологічного права
- •126. Международные экологические организации
- •133. Международно-правовая охрана водно-болотных угодий
- •134. Международно-правовая охрана окружающей среды от загрязнения радиоактивными отходами
- •135. МІжнародно-правова охорона Світового Океану від забруднення. Співробітництво причорноморських держав у сфері охорони навколишнього середовища
- •137. Понятие и источники международного атомного права
- •138. Международная помощь в случае ядерной аварии
- •139. Международное сотрудничество в области обмена информацией и связи
- •145. Международная организация труда (мот) является специализированным учреждением Организации объединенных наций (оон).
98Поняття і види колективної безпеки. Загальна колективна безпека
Колективна безпека – це система спільних дій держав та (або) міжнародних організацій з метою підтримання міжнародного миру та безпеки, попередження або припинення за допомогою адекватних та легітимних засобів актів агресії.
Залежно від рівня створення систем колективної безпеки розрізняють два їх види – загальну (універсальну) та регіональні системи колективної безпеки.
Основи загальної колективної безпеки заклав Статут ООН. Харак¬терною рисою системи безпеки ООН перш за все є попередження загро¬зи миру шляхом створення і підтримки усесторонньої системи мирної співпраці. Для цього держави зобов'язані проявляти терпимість; роз¬вивати дружні відносини і усесторонню співпрацю; створювати умови, за яких може дотримуватися справедливість і повага до міжнародних зобов'язань; утримуватися від загрози силою або її застосування; ви-ріпіувати спори і ситуації виключно мирними засобами; об'єднувати свої сили для підтримки миру і безпеки.
Лише ООН за рішенням Ради Безпеки має право застосовувати силу або загрозу силою у випадках, передбачених її Статутом. Рада Безпеки визначає наявність загрози миру або порушення миру. Встано¬вивши відповідні факти, вона вирішує питання про вживання заходів, передбачених Статутові.
Для забезпечення здійснення своїх рішень Рада Безпеки ще право застосувати невійськові заходи, зажадати від членів ООН повного або часткового припинення економічних відносин, транспортного спо¬лучення, роботи ліній зв'язку і, нарешті, дипломатичних відносин з державою-правопорушницею.
Якщо Рада Безпеки визнає, що такого роду заходи виявилися недо¬статніми або можуть виявитися недостатніми, вона має право ухвалити рішення про застосування заходів військового характеру. Вони можуть включати демонстрацію збройних сил, блокаду і інші операції збройних сил членів ООН. Останні зобов'язані надати в розпорядження Ради Безпеки відповідні збройні сили і засоби їх обслуговування. Держави-члени ООН повинні утримувати в стані постійної готовності відповідні контингенти збройних сил.
Виключенням із загального принципу незастосування сили є пра¬во на самооборону. Статут ООН підтвердив існування «невід'ємного права на шдивідуальну або колективну самооборону,якщо відбудеться збройний напад» (ст. 51). Рада Безпеки повинна бути негайно сповіщена про вжиті заходи. Право на самооборону здійснюється до тих пір, поки Рада Безпеки не вживе заходів, що необхідні для відновлення миру. Заходи самооборони повинні бути адекватними, Це виходити за межі необхідної оборони. Наприклад, у відповідь на локальний прикордон¬ний конф/гікт не можна розгортати повномасштабні військові дії. Право на самооборону виникає лише за наявності факту збройного нападу, а, отже, превентивні військові дії є неправомірними. Це положення було підтверджено Міжнародним судом ООН в рішенні у справі «Нікарагуа проти США» (1980 р.). Суд також відзначив, що постачання повстанцям зброї і запасів не може розглядатися як збройний напад.
У Статуті ООН йдеться також про право на колективну само¬оборону. Договори про колективну безпеку зазвичай містять по¬ложення, згідно з яким напад на одну із сторін розглядатиметься як напад на всіх.
Міжнародний суд в рішенні у справі «Нікарагуа проти США» обумовив застосування права на колективну самооборону наступними вимогами: держава, що зазнала нападу, повинна офіційно заявити, що вона є жертвою збройного нападу; необхідне також ЇЇ звернення до союзних держав про надання допомоги в порядку колективної само¬оборони.
Останні роки в практиці держав стало актуальним питання про існування права на гуманітарну інтервенцію - застосовування сили для захисту своїх громадян в іншій державі. Застосування сили у та¬кому разі може розглядатися як здійснення права на самооборону, що витікає з розширеного тлумачення ст. 51 Статуту ООН. Застосування сили для порятунку своїх громадян не заборонено міжнародним пра¬вом. Воно не може розглядатися як спрямоване проти територіальної недоторканності або політичної незалежності держави. За всіх умов воно повинне використовуватися виключно за цільовим призначенням, тільки в тих випадках, коли у держави немає інших шляхів порятунку життя своїх громадян.