- •Лекція 5. Пошуки та підготовка кандидатів у батьки план
- •1. Інформаційно-ознайомчий етап
- •1.1 Зміст інформаційно-ознайомчого етапу
- •1.2 Засоби проведення інформаційної кампанії
- •2. Набір кандидатів у прийомні батьки
- •2.1 Надання інформації по телефону
- •2.2 Реєстрація звернень
- •2.3 Інформаційні групові зустрічі
- •2.4 Умови, за яких особи не можуть стати прийомними батьками
- •3. Відвідування помешкання потенційних прийомних батьків
- •4. Перевірка інформації, наданої кандидатами у прийомні батьки
- •Завдання до лекції
2. Набір кандидатів у прийомні батьки
2.1 Надання інформації по телефону
Результатом проведення інформаційно-рекламної кампанії може бути звернення клієнта по телефону за додатковою інформацією.
Телефонна розмова повинна бути короткою і включати лише відповіді на поставлені запитання. Якщо абонент зацікавився отриманою інформацією, йому пропонується прийти до центру соціальних служб або відділу у справах сім'ї та молоді, де він зможе більш детально дізнатися про інститут прийомної сім'ї.
Соціальний працівник, який відповідає на звернення клієнтів, має бути підготовлений
до ведення телефонних діалогів, вміти налагоджувати контакт з абонентом, а також володіти мистецтвом конструктивного завершення розмови.
Часто люди телефонують лише для того, щоб їх вислухали. Побудувати вірно телефонний діалог соціальному працівнику допоможуть знання мети, завдань та процесу телефонного діалогу. Треба передбачити, що за інформацією звертатиметься велика кількість громадян, які не обов'язково є потенційними кандидатами у прийомні батьки. Соціальний працівник, який приймає телефонні дзвінки від громадян, має володіти інформацією про порядок створення прийомних сімей і знати функціонал інших органів державної влади і місцевого самоврядування, що турбуються про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Для цього важливо мати телефонний довідник з переліком телефонів:
інспектора з охорони дитинства;
відділу соціального захисту населення;
служби у справах неповнолітніх;
відділу у справах сім'ї та молоді державної адміністрації;
громадської приймальні державної адміністрації;
Червоного Хреста;
банків одягу;
притулків тощо.
Особливості ведення телефонного діалогу. Телефонний діалог ґрунтується на готовності соціального працівника вислухати клієнта і відкритості спілкування. Під час розмови важливо визначити мотивацію абонента, його бачення ситуації, з'ясувати наміри та питання, з яких він/вона звертається.
Соціальному працівникові необхідно:
поцікавитись звідки отримана інформація про прийомну сім'ю;
чому вона його зацікавила;
зрозуміти як абонент уявляє прийомну сім'ю;
чи знає він/вона про інші форми опіки.
На завершальній стадії діалогу соціальний працівник бере на себе ініціативу конструктивно завершити розмову. Якщо у результаті діалогу стає зрозуміло, що клієнт не має обмежень щодо можливості створення прийомної сім'ї, соціальний працівник домовляється про зустріч з метою визначення подальшої співпраці. У разі, коли людина не є потенційним кандидатом у прийомні батьки і задає побічні питання, її необхідно переадресувати до спеціаліста, який займається цими проблемами, або ж тактовно та аргументовано відмовити.
Варто пам'ятати, що телефонний діалог - елемент формування громадської думки про інститут прийомної сімї, тому важливо надавати точну і дозовану інформацію. Якщо люди навіть не є потенційними кандидатами у прийомні батьки, у результаті розмови можуть стати нашими однодумцями і сприятимуть розповсюдженню наданої їм інформації.
