14.2. Планування обсягів виробництва продукції

Обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках встановлюється на основі обсягу поставок:

Величина запасу готової продукції на кінець планового періоду визначається виходячи із терміну зберігання продукції на складі й тривалості планового періоду

Однак на багатопрофільних диверсифікованих підприємствах натуральні вимірники не дають змогу визначити загальний обсяг та структуру виробництва, розраховувати витрати, дохід та прибуток підприємства від реалізації продукції.

Валовий оборот підприємства (ВО) — це обсяг валової продукції не­залежно від того, де вона буде використана — в межах підприємства, чи поза ним.

Внутрішньозаводський оборот підприємства (ВЗО) — це та кіль­кість продукції, яка використовується всередині підприємства для по­дальшої переробки.

Реалізована продукція (РП) — це продукція, яка відвантажується споживачеві і за яку надійшли кошти на поточний рахунок підприємст-ва-постачальника або мають надійти у зазначений термін.

Виробнича програма — це саме та кількість продукції, яку потрібно ви­робити в плановому році, щоб забезпечити план продажу (план реалізації).

Обсяг чистої продукції підприємства (ЧП) обчислюється за фор­мулою:

ЧП = ТП - (М + СА),

де М — матеріальні витрати на виробництво продукції, грн;

СА — сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, грн.

Чиста продукція — це вартість, створена на підприємстві, або додана вартість. Чиста продукція може бути обчислена як сума основної та додаткової заробітної плати працівників підприємства з відрахуваннями на соціальні заходи і прибутку.

14.4. Якість та конкурентоспроможність продукції

Якість продукції — сукупність властивостей, які відображають без­пеку, новизну, довговічність, надійність, економічність, ергономічність, естетичність, екологічність продукції тощо, які надають їй здатність за­довольняти споживача відповідно до її призначення.

Якість як економічна категорія — це суспільна оцінка, що характе­ризує ступінь задоволення потреб у конкретних умовах споживання тієї сукупності властивостей, що явно виражені або потенційно закладені в товарі.

Потреби зазвичай виражаються у властивостях, у їх порівнянні з аналогічними властивостями базового, або еталонного зразка.

Для забезпечення належної якості у процесі проектування, вигото­влення і використання нових виробів у виробничо-господарській діяль­ності підприємства важливо застосовувати певну систему показників, що дасть можливість визначити і контролювати рівень якості усіх видів продукції.

Рівень якості — це кількісна характеристика міри придатності того чи іншого виду продукції для задоволення потреб споживачів. Оціню­вання якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів.

Усі показники якості продукції поділяють на такі групи:

1) диференційовані (одиничні, комплексні) показники, що характеризують одну або кілька властивостей одиниці продукції;

2) загальні — показники якості всього обсягу продукції, що її виро­бляє підприємство, незалежно від її виду і призначення.

До цієї групи належать наступні показники:

співвідношення сертифікованої і несертифікованої продукції;

питома вага;

нової продукції в загальному її обсязі;

продукції вищої категорії якості;

продукції, що відповідає міжнародним стандартам;

продукції, що експортується.

Крім двох розглянутих груп існує третя група непрямих показників якості продукції, яка характеризується штрафами за неякісну продук­цію; обсягом і питомою вагою забракованої продукції; втратами від бра­ку тощо. Показниками якості цієї групи є: гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних ремонтів у розрахунку на один виріб; наявність рекламацій, їх кількість і вартість; рівень попиту на даний ви­ріб тощо.

Складна система показників застосовується для оцінки якості зна­рядь праці. Вона охоплює більшість груп одиничних показників і майже всі комплексні вимірники якості. Якість знарядь праці характеризуєть­ся також низкою загальних показників, до яких належать:

• надійність;

• довговічність;

• ремонтопридатність;

• продуктивність.

Надійність — властивість виробу виконувати свої функції зі збере­женням експлуатаційних показників у встановлених межах протягом відповідного проміжку часу. Кількісно вона характеризується се­редньою тривалістю роботи між двома несправностями.

Довговічність — властивість виробу тривалий час зберігати свою роботоздатність (експлуатаційну придатність).

Ремонтопридатність — можливість техніки швидко виявляти й усувати несправності.

Якість продукції ґрунтується на порівнянні значень показників якості даної продукції з відповідними показниками якості базової продукції або іншими показниками, що встановлені діючими стандартами та нормами.

Оцінка якості продукції характеризується рівнем її конкурентоспро­можності.

Конкурентоспроможність характеризує властивість об'єкта задо­вольняти певну конкретну потребу в порівнянні з аналогічними об'єкта­ми даного ринку.

Конкурентоспроможність підприємства означає його здатність до ефективної господарської діяльності та забезпечення прибутковості за умов конкурентного ринку. Отже, конкурентоспроможність підприєм­ства — це здатність забезпечувати випуск і реалізацію конкурентоспро­можної продукції.

Конкурентоспроможність продукції — сукупність її властивостей, що відображає міру задоволення конкретної потреби споживачів проти наявної на ринку аналогічної продукції.

Отже, конкурентоспроможність продукції — це сукупність спожив­них властивостей виробу, що характеризують його відмінність від виробу — конкурента за ступенем відповідності конкретним суспільним по­гребам та з урахуванням витрат на їх задоволення, а також цінового показника і прибутковості.