6.2. Поняття та класифікація нематеріальних активів підприємства

Нематеріальні активи є одним із видів необоротних активів і явля­ють собою засоби тривалого використання, які не мають матеріальної (фізичної, натуральної) форми. У більшості випадків нематеріальні ак­тиви є легалізацією прав власників або підтримкою переваг, які випли­вають із прав власності.

Відповідно до П(С)БО 8 нематеріальний актив визначається як немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) і знаходиться на підприємстві у цілях використання протягом періоду більше як одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або надання в оренду іншим особам.

Відповідно до П(С)БО 19 нематеріальні активи — усі активи, крім грошових коштів, їхніх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей.

Класифікація та облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами:

1) права користування природними ресурсами (право користу­вання надрами, іншими ресурсами природного середовища, гео­логічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);

2) право користування майном (право користування земельною ді­лянкою, право користування будівлею, право на оренду примі­щень тощо);

3) права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо);

4) права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, ко­рисні моделі, промислові знаки, сорти рослин, породи тварин, "ноу-хау", захист від недобросовісної конкуренції тощо);

5) авторські та суміжні з ними права (право на літературні та му­зичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо);

6) гудвіл — це перевищення вартості придбання над часткою по­купця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих акти­вів та зобов'язань на дату придбання. Іншими словами, гудвіл — це різниця між ринковою та балансовою вартостями підприємства. Дата придбання — дата, на яку контроль за чистими активами і діяльністю підприємства, що купується, переходить до покупця. Позитивний гудвіл означає, що вартість підприємства переви­щує сукупну вартість його активів та зобов'язань, а негативний вказує на занижену ціну підприємства;

7) інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Основними ознаками нематеріальних активів є:

відсутність матеріально-речової структури;

використання протягом тривалого часу (понад один рік);

здатність бути корисними підприємству;

високий ступінь невизначеності розмірів можливого у майбут­ньому прибутку завдяки їх використанню.

6.3. Визнання й оцінка нематеріальних активів

Нематеріальні активи мають грошову оцінку. Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі підприємства, якщо:

1) існує ймовірність одержання майбутніх економічних вигід, пов'язаних із його використанням;

2) його вартість може бути достовірно визначена.

Не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі ви­трат того звітного періоду, у якому вони були здійснені:

витрати на дослідження;

витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;

витрати на рекламу і просування продукції на ринку;

витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприєм­ства або його частини;

витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл),

вартість видань.

Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс Підприємства за первісною вартістю.

Первісна вартість придбаного нематеріального активу склада­ється із:

ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок);

мита;

непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню;

інших витрат, безпосередньо пов'язаних із його придбанням та доведенням до стану, у якому від придатний для використання за призначенням.

До первісної вартості нематеріального активу, створеного під­приємством, входить:

1) прямі витрати на оплату праці;

2) прямі матеріальні витрати;

3) інші витрати, безпосередньо пов'язані із створенням цього нема­теріального активу та приведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо).