2. Премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службов­цям за виробничі результати, включаючи премії за економію конкрет­них видів матеріальних ресурсів, у тому числі за:

• виконання і перевиконання виробничих завдань;

• виконання акордних завдань у встановлений строк;

• підвищення продуктивності праці;

• поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності бри­гади, дільниці, цеху;

• економію сировини, матеріалів, інструментів та інших мате­ріальних цінностей;

• зменшення простоїв устаткування та за інші якісні показники в роботі підприємств, а також премії, нараховані робітникам із преміального фонду майстра тощо.

3. Винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи Надбавки за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), Передбачені чинним законодавством.

4. Оплата праці працівників, які не перебувають у штаті підприємств, виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду, за умови, що розрахунки з працівниками за виконану роботу провадяться безпосередньо цим підприємством. Розмір коштів, спрямованих на оплату праці цих працівників, визначається, виходячи з кошторису на виконання робіт (послуг) за договором, і платіжних документів.

5. Оплата працівникам, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання разових робіт (ремонт інвентаря, побілка і фарбування, робіт і експертизи тощо).

6. Оплата за працю у вихідні та святкові (неробочі) дні, в понадуроч­ний час за розцінками, встановленими законодавчими актами.

7. Заробітна плата до кінцевого розрахунку по закінченню року (або Іншого періоду), обумовлена системами оплати праці на сільськогоспо­дарських підприємствах.

8. Суми відшкодування втраченого заробітку внаслідок тимчасової втрати працездатності до фактичного заробітку у випадках, коли праців­ник і далі працює на підприємстві.

9. Виплати різниці в окладах працівника, працевлаштованих з інших підприємств зі збереженням протягом деякого часу (відповідно до зако­нодавства) розміру посадового окладу за попереднім місцем роботи, а та­кож при тимчасовому заміщенні.

10. Процентні або комісійні винагороди, виплачені додатково до та­рифної ставки (окладу).

11. Оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв'язку молотою понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі організації праці, при підсумованому обліку робочого часу і в ін­ших випадках, передбачених законодавством.

12. Суми, нараховані за виконану роботу особам, залученим для робо­ти на підприємстві згідно із спеціальними договорами з державними орга­нізаціями (на надання робочої сили), які видані безпосередньо цим особам.

13. Оплата праці кваліфікованих робітників, керівників, спеціалістів підприємств, залучених без звільнення від основної роботи для підготов­ки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, для керів­ництва виробничою практикою студентів, для навчання учнів загально­освітніх шкіл.

14. Оплата праці студентів вищих навчальних закладів і учнів серед­ніх спеціальних і професійно-технічних навчальних закладів, які працюють на підприємствах у складі студентських загонів.

15. Оплата праці студентів вищих навчальних закладів і учнів серед­ніх спеціальних і професійно-технічних закладів, що проходять вироб­ничу практику на підприємстві, а також оплата праці учнів загально­освітніх шкіл у період професійної орієнтації, які залучені на тимчасову роботу до посильної праці на період канікул.

16. Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати праців­ників у межах, передбачених чинним законодавством.

17. Оплата за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачу­ваної роботи у випадках, передбачених чинним законодавством.

18. Вартість безкоштовно наданих працівникам окремих галузей народ­ного господарства (відповідно до законодавства) комунальних послуг, про­дуктів харчування; витрати на оплату житла, безкоштовно наданого пра­цівникам підприємств відповідно до законодавства (суми грошових компен­сацій за ненадання безкоштовно житла, комунальних послуг та інше).

19. Витрати, пов'язані з наданням безкоштовного проїзду працівни­кам залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного транспорту та міського електротранспорту.

20. Вартість безкоштовно наданих предметів (включаючи формений одяг, обмундирування), що залишаються в особистому постійному ко­ристуванні, або сума пільг у зв'язку з продажем їх за зниженими цінами.

21. Оплата щорічних і додаткових відпусток відповідно до законо­давства, грошових компенсацій за невикористану відпустку.

22. Оплата спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгового часу підліткам.

23. Оплата робочого часу працівників, які залучаються до виконан­ня державних або громадських обов'язків, якщо ці обов'язки викону­ються в робочий час відповідно до законодавства.

24. Заробітна плата, яка зберігається відповідно до законодавства за місцем основної роботи за працівниками, залученими на сільськогоспо­дарські та інші роботи, згідно з відповідними рішеннями уряду.

25. Суми заробітної плати за основним місцем роботи робітникам, ке­рівникам і спеціалістам підприємств за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів.

26. Оплата навчальних відпусток, наданих працівникам, які навча­ються у вечірніх та заочних вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, аспірантурах, а також навчаються без відриву від виробниц­тва у вечірніх, заочних загальноосвітніх школах.

27. Суми, виплачені особам, які проходять навчання (підготовку) для роботи на щойно введених у дію підприємствах за рахунок коштів, пе­редбачених у загальних кошторисах будівництва.

28. Оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у фор­мі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними систе­мами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні ви­плати, які не передбачені актами чинного законодавства або які виплачують понад встановлені зазначеними актами норми.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать:

1. Оплата простоїв не з вини працівника.

2. Суми, що виплачуються працівникам, які перебувають у відпустці з ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати.

3. Суми, що виплачуються працівникам, які брали участь у страйках.

4. Надбавки і доплати, не передбачені законодавством, і понад розмі­ри, встановлені чинним законодавством.

5. Винагороди за підсумками роботи за рік.

6. Винагороди (процентні надбавки) за вислугу років, стаж роботи (над­бавки за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), не передба­чені законодавством, і понад розміри, встановлені чинним законодавством.

7. Винагороди за відкриття, винаходи і раціоналізаторські пропозиції.

8. Премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, за створення, освоєння та впровадження нової техніки, за введення в дію у строк і до­строково виробничих потужностей і об'єктів будівництва, за своєчасну поставку продукції на експорт та

Заробітна плата має виконувати такі функції:

1. відтворювальну — як джерело відтворення робочої сили і засобів залучення людей до праці;

2. стимулювальну — встановлення залежності рівня заробітної плати від кількості, якості і результатів праці;

3. регулювальну — як засіб розподілу і перерозподілу кадрів за ре­гіонами країни, галузями економіки з урахуванням ринкової кон'юнктури;

4. соціальну — забезпечення соціальної справедливості, однакової винагороди за однакову працю.

Але в сучасних умовах заробітна плата в Україні виконує наступні функції:

• збереження зайнятості ціною заниження заробітної плати;

• забезпечення соціальних гарантій;

• стримування інфляції (шляхом несвоєчасної виплати заробітної плати);

• перерозподіл зайнятих за галузями і сферами економіки;

• поширення нелегальної діяльності та вторинної зайнятості;

• посилення мобільності робочої сили.

Основні принципи організації оплати праці здійснюють за допомо­гою таких її складових елементів, як система угод і договорів на різних рівнях економіки, а також через нормування праці, тарифну систему, форми й системи оплати праці на окремих підприємствах і його струк­турних підрозділах.

Мета нормування праці на підприємствах полягає в тому, щоб на ос­нові впровадження нової техніки, удосконалення організації виробниц­тва і праці, поліпшення її умов зменшити витрати на випуск продукції, підвищити продуктивність праці, яка є важливою умовою розширення виробництва і зростання реальних доходів працівників.

Нормування як кількісна міра праці впливає і на її якісні відміннос­ті. Недоліки в нормуванні, які виражаються в різній напруженості норм, рівні їх виконання, визначають і порушення співвідношення в оплаті праці залежно від складності роботи. Норми праці сприяють однаковій оплаті за однакову працю лише в тому разі, коли вони відображають її однакову напруженість.

Організація оплати праці значною мірою залежить від якості нормативних матеріалів, оскільки застосування завищених норм часу і зани­ження норм виробітку в оцінці величини затрат праці працівників приз­водить до порушення принципу оплати залежно від кількості затраченої праці.

Оплата за працею припускає порівняння праці різної якості. Диференціація заробітної плати працівників на підприємстві залежно від складності й умов праці здійснюється за допомогою тарифної системи, яка являє собою сукупність нормативів, що регулюють основну частину заробітної плати робітників і службовців.

Основними елементами тарифної системи є тарифно-кваліфіка­ційні довідники робіт і професій робітників, кваліфікаційні довідники посад керівників, спеціалістів і службовців, тарифні сітки та ставки і схеми посадових окладів, або єдина тарифна сітка.

Тарифно-кваліфікаційні довідники, об'єднані в єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник робіт і професій (ЄТКД) - нормативні доку­менти, в яких усі види робіт, що виконуються на тому чи іншому вироб­ництві, розподіляються на групи залежно від їхньої складності. Тарифно-кваліфікаційний довідник використовується для тарифікації робіт і установлення кваліфікаційних розрядів робітникам.

Кваліфікаційний довідник посад керівників, спеціалістів і службов­ців є нормативним документом, в якому даються загальногалузеві квалі­фікаційні характеристики кожної посади. За його допомогою можна виз­начити коло виконуваних обов'язків кожним керівником, спеціалістом і службовцем, правильно установити поділ праці між керівниками та спе­ціалістами, забезпечити єдність у визначенні їхніх посадових обов'язків і вимог, які до них ставляться.

Тарифна сітка є основою регулювання професійно-кваліфікаційного поділу та руху робочої сили і застосовується для визначення співвід­ношення в оплаті праці робітників, які виконують роботи різної склад­ності. Вона містить певну кількість розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів. Тарифний розряд відображає рівень кваліфікації робітника, тобто у робітника вищої кваліфікації — вищий розряд тарифної сітки. Тарифні коефіцієнти свідчать, у скільки разів оплата праці кожного розряду кваліфікаційних робітників вища від оплати праці робітника 1-горозряду. Співвідношення тарифних коефіцієнтів крайніх розрядів є діапазоном тарифної сітки.

Важливим елементом тарифної системи є тарифна ставка. Тарифна ставка визначає розмір заробітку за годину, день або місяць роботи.

Ставка 1-го розряду — це мінімальна заробітна плата працівника, Визначена в колективному договорі, тобто вона відображає законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту некваліфіковану працю, Нижче від якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником Місячну, годинну норму праці (обсяг роботи).