Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
EKZAMENATsIJNI_PITANNYa.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.27 Mб
Скачать
        1. Проаналізуйте основні види підприємницької діяльності.

Розрізняють такі види підприємництва:

    1. виробниче;

    2. торговельне;

    3. посередницьке;

    4. фінансове;

    5. страхове.

Виробниче підприємництво — це будь-яка матеріальна, інтелектуальна, творча діяльність, яка пов'язана з виробництвом продукції, товарів, наданням відповідних послуг, створенням певних духовних цінностей. Зміст цього виду підприємництва полягає в тому, що підприємець, використовуючи в якості чинників власні або придбані засоби праці і робочу силу, організовує виробництво продукції, послуг, духовних цінностей для подальшого продажу покупцям з метою отримання прибутку.

Виробниче підприємництво відноситься до числа найбільш суспільно необхідних і одночасно найскладніших видів бізнесу. Воно не приносить так швидко прибуток, як інші види бізнесу, його прибутковість, зазвичай, складає лише 10-12 %. У зв'язку з цим воно не є дуже привабливим для початку діяльності сучасних вітчизняних підприємців. Головна функція виробничого підприємництва — організація виробництва (товарів, будівельних робіт, транспортних перевезень, послуг зв'язку тощо). На розвиток виробничого підприємництва в Україні суттєво впливають такі негативні явища, як відсутність нормальної законодавчої бази, недосконалість податкової системи, незахищеність підприємців тощо.

Комерційне підприємництво характеризується діяльністю, яка пов'язана з операціями й угодами з купівлі-продажу товарів і послуг. В цьому бізнесі підприємець виступає в ролі торговця, комерсанта, який купляє товари для подальшого перепродажу. Товар закуповується, звичайно, за оптовими (гуртовими) цінами, а продається — за більш високими договірними. За рахунок різниці між гуртовою і роздрібною ціною торговий підприємець створює для себе прибуток і покриває витрати, які пов'язані з реалізацією товару. Комерційне підприємництво отримало найбільший розвиток в Україні (так само і в інших країнах СНД) в перші роки переходу до ринку. Воно стало стрімко розвиватися, в основному як приватне, індивідуальне підприємництво. Даний вид діяльності притягує швидшою віддачею і відносно високою прибутковістю, яка досягає 20-30 % і навіть більше.

Фінансове підприємництво — це особливий вид комерційної діяльності, який пов'язаний з купівлею-продажем національної й іноземної валют і цінних паперів. Підприємець купляє дані фінансові ресурси у їх власників, а потім з вигодою для себе перепродає покупцям. Різниця між цінами купівлі-продажу грошових ресурсів складає прибуток (маржу) фінансового підприємця.

        1. Охарактеризуйте поняття банківської системи та визначте місце Національного банку в ній.

Банківська система – це сукупність всіх банків у національній економіці. В даний час в країнах, де є розвинена ринкова економіка, ця система має два рівня – Центральний банк і комерційні банки. Центральний банк може бути представлений як сукупність інших банківських установ, які виконують функції самого Центрального банку. Центральний Банк виконує всі грошові функції – він здійснює монополію національних грошових знаків, займається кредитами та іншими важливими функціями. Комерційні банки концентрують в основному кредитні ресурси і здійснюють банківські операції, а також фінансові послуги для юридичних і фізичних осіб. Комерційні банки можуть розділятися на державні, кооперативні і акціонерні форми власності.

Взагалі, банківська система – це сукупність діючих банків, кредитних установ, економічних організацій, що виконують банківські операції. Крім цих організацій, банківська система має ще й спеціалізовані організації, які не здійснюють жодних банківські операцій, але забезпечують діяльність банків. Наприклад, це можуть бути розрахунково-касові центри, дилерські фірми, аудиторські контори, фірми, які працюють з цінними паперами, а також організації, що працюють з рейтингами банків і забезпечують їх спеціальною інформацією та обладнанням. Все це і є банківська система.

Банки і всі кредитні організації постійно взаємодіють з наступними клієнтами:

• з суб'єктами економіки;

• один з одним;

• з Центральним банком;

• з іншими органами влади.

У більшості країн з ринковою економікою існує дворівнева структура банківської системи. Перший рівень банківської системи складає Центральний банк країни. Він виконує наступні функції:

• здійснює емісію національних грошових знаків, організовує їх обіг та вилучення з обігу, визначає стандарти і порядок ведення розрахунків і платежів;

• проводить загальний нагляд за діяльністю кредитно-фінансових установ країни і виконання фінансового законодавства;

• надає кредити комерційним банкам;

• випускає та проводить погашення державних цінних паперів;

• керує рахунками уряду, здійснює закордонні фінансові операції;

• здійснює регулювання банківської ліквідності за допомогою традиційних для центрального банку методів впливу на комерційні банки: проведення політики облікової ставки, операцій на відкритому ринку з державними цінними паперами та регулювання нормативу обов'язкових резервів комерційних банків.

З точки зору власності на капітал центральні банки поділяються на:

• державні, капітал яких належить державі (наприклад, центральні банки у Великобританії, ФРН, Франції, Канади, України);

• акціонерні (наприклад, в США);

• змішані – акціонерні товариства, частина капіталу яких належить державі (в Японії, Бельгії).

Банківська система в сучасній ринковій економіці зазвичай включає три основні групи кредитно-фінансових інститутів:

• центральний банк;

• комерційні банки;

• спеціалізовані кредитно-фінансові установи.

Центральний банк здійснює керівництво всією кредитною системою країни, він покликаний регулювати кредит і грошовий обіг, контролювати й стабілізувати рух обмінного курсу національної валюти, згладжувати своїм впливом перепади у рівні ділової активності, цін та ін.

Центральний банк виступає в якості агента уряду. В цьому випадку він консультує уряд в таких областях, як управління національним боргом, валютна і кредитно-грошова політика. Крім того, він є представником уряду в фінансових операціях останнього.

Таким чином Центральний банк є одним з найважливіших інструментів механізму державного регулювання економіки і поєднує в тому чи іншому ступені функції банку і органу державного управління.

Особливе положення Центрального банку проявляється в тому, що він не має на меті отримання максимального прибутку і не конкурує в сфері бізнесу, не обслуговує населення – все це виконують комерційні банки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]