9. Розкрийте зміст поняття «інвестиційний клімат» та його чинники, а також опишіть проблеми участі України в міжнародних інвестиційних процесах.

Інвестиційний клімат — сукупність чинників економічного, політичного, правового та соціального характеру, які бере до уваги інвестор, ухвалюючи рішення щодо здійснення інвестицій.

Для оцінки інвестиційного клімату використовують такі узагальнюючі синтетичні показники:

1. політична і фінансова стабільність;

2. рівень загальноекономічного розвитку країни;

3. рівень розвитку ринкової та інвестиційної інфраструктури;

4. ємність внутрішнього ринку;

5. вартість робочої сили;

6. купівельна спроможність населення;

7. рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків.

Комплекс чинників, що визначають інвестиційний клімат, можна поділити на три групи.

1. Інституційні: внутрішня і зовнішня політична стабільність, національне законодавство в цілому і політика держави щодо іноземних інвестицій, господарське і фінансове право, міцність державних інститутів, менталітет, ступінь державного втручання в економіку, культура.

2. Економічні: загальна характеристика економіки, ємність фондового ринку, характеристика банківської сфери, стабільність національної валюти, ринкова та інвестиційна інфраструктура, інформаційна відкритість і традиційність, податки і тарифи, вартість робочої сили, доступ до факторів виробництва.

3. Соціально-психологічні: соціальний рівень розвитку суспільства, рівень кваліфікаційної підготовки робочої сили, доступ до факторів виробництва.

10. Розкрийте економічний зміст міжнародного кредиту та механізми кредитування зовнішньої торгівлі.

Міжнародний кредит – це форма руху позикового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, де кредиторами і позичальниками виступають субєкти різних країн.

Міжнародний кредит – це економічні відносини, які виникають між кредиторами і позичальниками різних країн з приводу надання, використання та погашення позики. Кредитні відносини складаються на принципах: повернення;терміновості;платності; гарантованості.

ФУНКЦІ, які відображають специфіку руху позичкового капіталу у сфері МЕВ:

- забезпечення перерозподілу між країнами фінансових і матеріальних ресурсів, що сприяє їх ефективному використанню; позичковий капітал потрапляє в ті сфери, яким віддають перевагу економічні агенти з метою отримання прибутків.

- збільшення нагромадження в межах всього світового господарства за рахунок використання тимчасово вільних грошових коштів одних країн для фінансування капіталовкладень в інших країнах;

- Економія витрат обігу у сфері міжнародних розрахунків через заміну справжніх грошей кредитними, а також шляхом розвитку і прискорення безготівкових платежів, заміни готівкового валютного обігу міжнародними кредитними операціями.

- прискорення реалізації товарів у світовому масштабі.

- У сучасних умовах виконує функцію регулювання економіки і сам є об’єктом регулювання.

Міжнародний кредит — це кредит, де кредиторами і позиковцями виступають різні держави, тобто рух позикового капіталу в сфері міжнародних економічних відносин.

Форми міжнародного кредиту можна класифікувати за різними принципами:

1. За призначенням розрізняють кредити:зв´язані;фінансові.

2. За джерелами:зовнішнє кредитування;внутрішнє кредитування.

3. За формою надання:товарні;валютні.

4. За строками міжнародні кредити поділяються на:надстрокові — добові, тижневі, до трьох місяців;короткострокові — до 1 року;середньострокові — 1-5 років;довгострокові — понад 5-7 років.

5. За валютою позики:у валюті країни-позичальника;у валюті країни-кредитора;у валюті третьої країни;у міжнародній грошовій одиниці (СПЗ, ЕКЮ тощо).

6. За забезпеченістю:забезпечені (товарними документами, цінними паперами, векселями, нерухомістю тощо);бланкові — під зобов´язання боржника.

7. За формою надання:готівкові;акцептні;депозитні сертифікати;облігаційні позики.