2. Характеристика образів-персонажів.

В оповіданні «Олеся» автор відтворює подвиг дівчинки, яка, не жаліючи свого життя, завела ворогів в хащу, щоб вони не потрапили в село, де вона жила. У Грінченка багато творів, що покликані виховувати в дітей почуття патріотизму.

У своїх творах для дітей Борис Грінченко відтворює найрізноманітніші події, дитячі долі, всі вони змальовують реальне життя і здатні виховати в дитині найкращі людські риси — доброти, благородства, мужності, вірності.

Дуже цiкавим психологiчним дослiдженням дитячої душi виявилось оповiдання Б.  Грiнченка "Сестриця Галя". Залишившись напiвсиротою, дванадцятирiчна Галя стає меншим дiткам за матiр. I тут розкривається благородне серце малолiтньої трудiвницi, яка в екстремальнiй ситуацiї розгубилася менше, нiж старий батько, i взяла на свої дитячi плечi турботи по господарству та вихованню братика та сестрички.

Поведiнка Галi у скрутний час не є випадковою. Батьки виховали її порядною людиною, i це дало свої результати. Незважаючи на свiй вiк, маленька дiвчинка вже є справжнiм педагогом. Вона чутливо постави лась i до маленького братика, який плакав i кликав маму, i до сестрички, яка хотiла їсти. Маленька Галя зумiла стримати свої почуття, затаїти своє горе всерединi дитячої душi i не дала волю сльозам, якi пiдступали до горла. Вона теж дуже страждала вiд утрати найдорожчої людини - мами, але, дивлячись на пригнiченого горем батька, Галинка не дозволила собi теж впасти у вiдчай.

В оповiданнi "Сестриця Галя" Грiнченко виявив себе справжнiм знавцем дитячої душi, особливо такої вразливої i чутливої, як Галинчина. Поведiнка Галi зовсiм не типова для дiтей її вiку, бо вони самi ще дiти i їм властива любов до iграшок, пiсень, дитячих розваг. Дiтям у цьому вiцi дуже потрiбна любов батькiв, бабусь та дiдусiв, яку вони потiм здатнi будуть повернути своїм дiтям. Але це станеться з часом. Галя ж зробила це, незважаючи на нестачу батькiвської любовi та ласки. Її старий батько, побачивши Галю за роботою, дуже здивувався i, засоромившись своєї бездiяльностi, пiшов допомагати дочцi. Галя ж, бачачи батька, пригнiченого смертю коханої дружини та втомленого многолiтньою важкою працею, залишила його, щоб той вiдпочив. Вона вирiшила впоратись сама. I саме в цю мить батько зрозумiв, що на старшу доньку вiн може покластися будь-якої митi. Галя не пропаде навiть тодi, коли його вiк на цiй землi скiнчиться. I найголовнiше, вона нiколи не залишить свого братика та сестричку напризволяще. Галя стала їм замiсть матерi зараз, у скрутний час, i вони цього нiколи не забудуть. Брат та сестра Галi ще дуже малi, але, коли вони виростуть, цi дiти, напевно, так i будуть вважати Галю своєю мамою, а не сестрою. I, таким чином, цi двi маленькi живi iстоти не залишаться сиротами, i Галя нiколи не буде вiдчувати себе самотньою.

Дiвчатка-сироти виступають героїнями багатьох оповiдань Грiнченка. Саме до них письменник виявляє велику батькiвську любов, бажаючи довести важливiсть цiєї любовi дорослим, яким вiн радить частiше звертатися до його дитячих оповiдань i бiльше уваги придiляти своїм власним дiтям.

В оповіданні «Украла» Грінченко відтворив один з епізодів тодішнього шкільного життя: дівчинка Олександра вкрала у подруги шматок хліба. Діти бачили, як був здійснений цей «злочин», згодом привели дівчинку до вчителя.

Учитель Василь Митрович досить майстерно розв'язує напружену сцену, зумівши викликати у дітей жаль і співчуття до дівчинки, бо, як виявилося, крала вона хліб, тому що була голодною. Зважаючи на ті обставини, що діти терпіли страшні злидні, учитель пробуджує у школярів почуття доброти, здатності завжди підтримувати одне одного в житті.

Оповідання Б. Грінченка «Украла» сповнено авторським гуманізмом, в основі якого лежить віра в людину, в її здатність до милосердя. 

Оповідання «Дзвоник» належить до дитячих оповідань Б. Грінченка, у яких письменник змальовує дітей, що занадто рано стали дорослими, їм довелося стати працівниками та няньками рідних та нерідних малят. У них немає щасливого дитинства, іграшок, дитячих забав. Увесь час поглинають турботи дорослого жорстокого життя, точніше боротьби за це життя.

Така страшна сирітська доля випала й героїні оповідання «Дзвоник» - Наталі. Вся увага письменника зосереджена на показі моральних страждань дитини, що опинилася в незвичайних умовах, у зовсім незнайомому середовищі, серед людей, які не хочуть i не можуть зрозуміти її душі. Здавалося б, тепер Наталі стало краще: вона нагодована й одягнена, спить у теплому лужку, начальниця її не б’є i не лає. Та все ж дитині неймовірно тяжко: щоденне глузування з «селючки», обзивання нестерпним прізвиськом, відторгнення вiд iнших, вiдчуженiсть тяжким гнітом притиснули її.

Головне непорозуміння, яке i стало причиною трагедії маленької дівчинки, полягало у тому, що Наталя не знайшла тут привітного ставлення до себе, не могла почути нi рідної мови, нi радної пiснi, нi необхідної для дитини приязні та теплоти. Це не могло сприяти розвиткові того доброго, що десь глибоко жевріло в душі нікому не потрібної сироти.

Наскрізний образ дзвоника, створений Грінченком, виявився тією характерною реалією, яка напрочуд зримо підсилює i довершує відчуття нестерпності казарменого режиму. Дзвоник паралізує волю дитини, сковує її думку. Він здається Наталі живою істотою, яка за всіма наглядає, несподівано вривається в її спогади.

Через роздуми маленької дівчинки Грінченко показує, як її внутрiшнiй біль переростає у відчай i в самотній душі з’являється думка про самогубство. Страшним акордом у цьому психологічному процесі постає прохання Наталі, звернене до начальниця дитячого притулку: «Олександро Петрівно, дозвольте мені втопитися у дворі в колодязі!» Повторене тричі, воно з винятковою силою художньої правди розкриває трагедію маленького самотнього серця.

Начальниця не зрозуміла її трагедії, не захотіла навіть дізнатися про причини, що підштовхнули дитину, добре виховану, тиху i сором’язливу , просити дозволу померти. Зневажання дорослими дитячих проблем призводить до страшних людських трагедій. Наталя ніколи не зможе забути цього дня, свого прохання, зневажливої вiдповiдi начальниці.

Оповідання «Дзвоник» за темою i характером розгортання конфлікту не має аналогів в українській лiтературi. Воно позначено глибиною проникнення у внутрiшнiй світ дитини та великою любов’ю до неї.

Ідучи вiд конкретних життєвих випадків, Борис Грінченко майстер но узагальнював їх, а довголітня вчительська праця допомагала йому розкривати поведінку дітей у найрiзноманiтнiших ситуаціях. Він, насамперед, прагнув піднести високі гуманiстичнi ідеали, навчити юних читачів гуманності.

В оповіданні «Кавуни» розповідається про двох хлопців-сусідів, що подалися на сусідній баштан за кавунами. Раптом вони почули гомін, і один з них, Стецько, тікаючи, видав їх, причому його не було впіймано. Санько ж зазнав жорстокого покарання — його було сильно побито, але він не видав свого товариша, бо знав, що його поб’є батько. Санько цілий тиждень відлежувався після побоїв, а коли знову зустрівся з Стецьком, сказав йому лише: «Ех ти!». Це оповідання вчить дітей стійкості і виховує почуття відповідальності за інших. Злякавшись, Стецько не подумав про свого товариша, він прагнув порятунку лише собі. Санько ж повів себе шляхетно, не видав товариша. Автор підводить читача до думки, що справжня дружба вимагає вірності в будь-якій ситуації.

На Санька схожий і хлопець Грицько з однойменного оповідання Грінченка. Він врятував сусідського хлопчика, коли відчув, що від нього залежить щось дуже важливе, при цьому забув про задерикувате ставлення до себе свого сусіда.

Матеріали для самоконтролю

Тести до теми:

1.Особисте і творче життя Грінченка пов’язане з містами:

а)  Чернівцями

б)  Львовом

в)  Києвом

г) Харковом

д) Черніговом

е) Луцьком

є) Одесою

  2.  Укажіть прозові жанри, у яких працював Грінченко:

а) роман; драма; есе

б)  етюд; комедія

в)  повість-дилогія; повість

г) оповідання

3. Героїчний вчинок дівчини зображено у творі :

а) «Каторжна» Б.Грінченка

б) «Дзвоник» Б.Грінченка

в) «Украла» Б.Грінченка

г) «Олеся» Б.Грінченка

 4. Укажіть, хто з героїв Грінченка ріс «без милування, без жалування, без ляльок, без дитячих іграшок, без калини»:

а) Олеся («Олеся»)

б) Докія («Каторжна»)

в) Горпина («Без хліба»)

г) Наталя («Дзвоник»)

5. Докія з оповідання «Каторжна» Грінченка загинула:

а) через власну необережність

б) від опіків

в) втопилася

г) отруїлася

 6. В оповіданнях Б.Грінченка «Сестриця Галя», «Каторжна», «Україна», «Дзвоник» зображено:

а) знедолене дитинство;

б) трагедію селянської сім’ї;

в) становище тогочасної йому школи та безправність учнів;

г) пошуки інтелігенцією свого місця в житті.

Еталони відповідей:

1.г,д 5.б

2.г 6.а

3.г

4.б