- •1. Предмет і методи політичної науки.
- •3. В.Липинський - теоретик українського консерватизму.
- •4. Етапи р-ку та принципи політичної доктрини лібералізму.
- •5. Принцип географічного детермінізму в політичній теорії
- •6. Влада як суспільне явище. Політична влада.
- •7.Панування. М. Вебер про панування.
- •8. Основні принципи реалізації влади. Джерела влади.
- •9. Концепції влади в сучасній політичній науці.
- •11. Державна та політична влада
- •13. Політична система: суть, структура та функції.
- •14. Механізм функціонування політичної системи. Теорія політичної системи д. Істона
- •15. Структура політичної системи.
- •16.Держава як політична організація суспільства. Н. Макіавеллі про державу.
- •17. Поняття, ознаки та структура держави. Функції держави.
- •18. Генеза держави. Теорії її походження.
- •21. Вчення г.Гегеля про громадянське суспільство.
- •22. Форми держави.
- •23. Форми державного устрою
- •24. Федеративні держави. Федералістські концепції в політичній думці України.
- •25.Форми державного правління. Арістотель та Платон про типологію форм правління.
- •26. Суверенітет держави. Теорія суверенітету ж.-ж.Руссо.
- •27. Політичні режими : сутність, ознаки та типи
- •30. Сутність тоталітаризму. Причини встановлення тоталітарних режимів.
- •31. Тоталітарний режим.
- •32. Перехідні режими: ознаки та стадії переходу
- •34. Демократія як тип політичної влади (принципи, інститути та процедури демократії).
- •35. Сучасні концепції демократії.
- •36. Політичний процес: суть і структура
- •39. Політичні рішення.
- •40. Вибори: роль та функції у політичному процесі.
- •41. Типи виборчих систем. Становлення виборчої системи в Україні
- •42. Суб’єкти політики. Людина та політика.
- •43. Політична соціалізація особи.
- •44. Політична поведінка.
- •45. Позаінституційні форми політичної поведінки. Натовп
- •48. Політична ідеологія.
- •49. Соціальна група, як суб’єкт політики.
- •50. Нації та етноси як суб’єкти політики
- •51. Політичні партії: суть, ознаки та функції.
- •52.Передумови та етапи становлення політичних партій.
- •53. Типологія політичних партій.
- •54. Функції політичних партій. Політичні партії в Україні
- •57. Структура та види політичних еліт, їх функції.
- •58. Теоретичні обгрунтування елітаризму.
- •59. Концепції еліт в. Парето та г. Моска
- •60. Р.Міхельс про олігархію.
- •61.Н. Макіавеллі та його вплив на формування теорії еліт.
- •62. Сучасні концепції еліти. Еліта та демократія.
- •63. Елітаризм в українській політичній думці ( в. Липинський, д. Донцов)
- •65. Політичні конфлікти.
15. Структура політичної системи.
Структура політичної системи — сукупність владних інститутів, що пов’язані між собою і створюють стійку цілісність. Головний єднальний компонент системи — політична влада — зосереджена в державі, політичних партіях і громадських організаціях. Структуру політичної системи становлять:
1. Політичні відносини – вони формуються в суспільстві щодо завоювання та здійснення політичної влади. Це —
- міжкласові, внутрікласові, міжнаціональні та міждержавні відносини;
- вертикальні відносини у процесі здійснення влади між політичними організаціями (державою, партіями, трудовими колективами);
- відносини між політичними організаціями та установами (адміністрацією, інститутами).
2. Політична організація суспільства – охоплює його стабільні політичні організації та установи, які здійснюють політичну владу. Їх поділяють на три види:
- власне політичні організації (держава, політичні партії, політичні рухи);
- політизовані організації (народні рухи, профспілки);
- неполітичні організації (об´єднання за інтересами).
Визначальним елементом політичної організації суспільства, її ядром є держава з усіма її складовими: законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади, збройними силами. Будучи головним інститутом політичної системи, держава здійснює управління суспільством, охороняє його економічну, соціальну і культурну сфери. Вирішальну роль у політичному житті суспільства відіграють громадські організації та рухи, які мають на меті вирішення політичних проблем, задоволення й захист потреб та інтересів своїх членів.
3. Засоби масової інформації – вони є активним і самостійним елементом політичної системи суспільства і в демократичних країнах відіграють роль четвертої влади. ЗМІ – це розгалужена мережа установ, що займаються збиранням, обробкою та поширенням інформації.
4. Політичні принципи та норми – їх призначення полягає у формуванні політичної поведінки та свідомості людини відповідно до цілей і завдань політичної системи
5. Політична свідомість і культура – формуються під впливом соціальної та політичної практики.
16.Держава як політична організація суспільства. Н. Макіавеллі про державу.
Держава — це форма організації суспільства, носій публічної влади, сукупність взаємопов’язаних установ і організацій, які здійснюють управління суспільством від імені народу і забезпечує безпеку особи і нації.
Н. Макіавеллі розглядав державу як певний політичний стан суспільства, що характеризується специфічними відносинами між володарем та підвладними, організованими політичною владою, юстицією, законами. Він виділяв такі конституційні види влади: монархія, аристократія, демократія. Кожен з цих видів був нестабільний, ідеальним є змішаний тип влади, які урівноважував би інтереси різних соціальних груп: багатих і бідних. Учений вважав, що державу створили не Бог, а люди, виходячи з потреби спільного блага. Спочатку люди жили розрізнено, але згодом об'єдналися, щоб краще захищатися. Вони обрали зі свого середовища найсильнішого і найхоробрішого ватажка й почали йому підкорятися. Метою держави є забезпечення кожному вільного користування майном і безпеки. Для цього приймаються закони і призначаються покарання.