8. Основні принципи реалізації влади. Джерела влади.

Домінуючим принципом функціонування державної влади є принцип її розподілу на три гілки та створення системи ваг і стримувань. Проте не йдеться про буквальний розподіл державної влади, влада залишається єдиною, відбувається лише функціональний розподіл влади, який не допускає зосередження владних повноважень в одних руках (одного індивіда чи групи індивідів) — створюється три групи державних органів, кожна з яких виконує свою особливу функцію.

Історія подарувала нам приклади таких джерел влади.

Насамперед це патріархальне джерело, з якого вини­кає феномен спадкової влади. Існує харизматичне джерело, яке пробивається як по­треба суспільства в лідерові, вождеві. Сутністю патріархального і харизматичного джерел є те, що вони мають ірраціональний характер існування.

Є також джерела влади раціонального характеру. Це де­мократія, вибори, пошук справедливого розподілу влади тощо.

Разом із тим, необхідно звернути увагу й на те, що у ви­гляді особливих джерел влади виступають соціальні революції, путчі, двірцеві перевороти тощо.

Ці джерела є особливими перш за все тому, що їх можна назвати своєрідною єдністю ірраціонального (ґрунтується на почуттях) і раціонального, що продиктоване тверезим, хо­лодним соціальним розрахунком.

Стосовно сьогодення, основним джерелом влади назива­ють демократію, як прояв народовладдя. Це джерело спо­нукає на вибір найпрозорішого шляху до влади — через кон­ституцію. До особливих джерел влади належить така її суттєва риса як вольовий характер. Найчастіше ця воля виявляється че­рез мораль і право. У політиці вольовий характер влади особ­ливо прозоро виявляє себе через уже згадані авторитет і на­сильство та через заохочення, суперництво, співробітництво. 

9. Концепції влади в сучасній політичній науці.

Влада - це вплив однієї частини суспільства (індивіда, групи, організації тощо) на поведінку іншої у бажаному для себе напрямі. Влада є відношенням, отже, передбачає наявність двох сторін. Основною особливістю владного відношення є переважний вплив однієї його сторони на іншу. Тому сторону з переважним впливом доцільно називати суб'єктом, а сторону, яка цього впливу зазнає - об'єктом владного відношення.

Основні концепції влади наступні:

• телеологічна (здатність досягнення поставлених цілей, одержання намічених результатів. . У межах телеологічної концепції йдеться не тільки про владу людини над людиною, а й про владу людини над природою);

• реляціоністська (відношення між двома партнерами, коли один із них - суб'єкт - справляє визначальний вплив на іншого - об'єкт. Суб'єктом і об'єктом можуть виступати як окремі індивіди, так і різноманітні групи та організації. )

• системна (з'єднує всі елементи політичної системи таким чином, щоб це сприяло збалансованому стану як самої системи, так і суспільства в цілому);

• біхевіористська (владу - особливий тип поведінки, за якої одні люди командують, а інші підкоряються, прагнення до влади проголошується домінуючою рисою природи людини). У межах біхевіористської концепції влади виокремлюються три основні моделі трактування влади: силова, ринкова, ігрова

• психологічна (людина вона підсвідоме віддає перевагу рабству перед свободою заради уникнення відповідальності).

Існують також інші концепції влади — інструменталістська, структуралістська, функціональна, конфліктологічна.

10. Теорія та практика поділу влади. Дж.Локк та Ш.-Л.Монтеск’є про поділ влади.

Домінуючим   принципом   механізму   функціонування державної влади є принцип її поділу. Родоначальником теорії поділу влади є англійський мислитель Д.Локк. З теорії суспільного договору він виводить походження окремих видів влади й усі інші питання політико-державного устрою суспільства, механізми їх функціонування. Він розрізняв законодавчу, виконавчу й федеративну влади, остання розглядалася їм у єдності з виконавчої, тому що вони перебувають в одних руках. Француз Ш.Монтеск'є вперше виділив судову владу як самостійну. Він висунув ідею незалежних влади, що стримують один одного, намагався розробити механізми їх взаємодії. Даний принцип знайшов юридичне закріплення вперше в Конституції США, конституційних актах Великої Французької революції. У Конституції Росії 1993 року в якості однієї з основ конституційного ладу виступає принцип поділу влади. Поділ державної влади на три її галузі необхідно, по-перше, для виключення абсолютизації. Концентрації влади в руках однієї людини або державного органа, що неминуче приводить до зловживань, установлення диктатури й т.п. По-друге, чітке розмежування функцій між галузями державної влади дозволяє ефективно виконувати важливі державні повноваження кожної з них. По-третє, здійснюється взаємний контроль, створюється система стримувань і противаг. Поділ влади являє собою функціональний розріз єдиної державної влади й не означає багатовладдя. Влада є єдиною, тому що її єдиним джерелом є народ. Тому мова йде тільки про розмежування повноважень між галузями неподільної державної влади.