
- •1. Предмет і методи політичної науки.
- •3. В.Липинський - теоретик українського консерватизму.
- •4. Етапи р-ку та принципи політичної доктрини лібералізму.
- •5. Принцип географічного детермінізму в політичній теорії
- •6. Влада як суспільне явище. Політична влада.
- •7.Панування. М. Вебер про панування.
- •8. Основні принципи реалізації влади. Джерела влади.
- •9. Концепції влади в сучасній політичній науці.
- •11. Державна та політична влада
- •13. Політична система: суть, структура та функції.
- •14. Механізм функціонування політичної системи. Теорія політичної системи д. Істона
- •15. Структура політичної системи.
- •16.Держава як політична організація суспільства. Н. Макіавеллі про державу.
- •17. Поняття, ознаки та структура держави. Функції держави.
- •18. Генеза держави. Теорії її походження.
- •21. Вчення г.Гегеля про громадянське суспільство.
- •22. Форми держави.
- •23. Форми державного устрою
- •24. Федеративні держави. Федералістські концепції в політичній думці України.
- •25.Форми державного правління. Арістотель та Платон про типологію форм правління.
- •26. Суверенітет держави. Теорія суверенітету ж.-ж.Руссо.
- •27. Політичні режими : сутність, ознаки та типи
- •30. Сутність тоталітаризму. Причини встановлення тоталітарних режимів.
- •31. Тоталітарний режим.
- •32. Перехідні режими: ознаки та стадії переходу
- •34. Демократія як тип політичної влади (принципи, інститути та процедури демократії).
- •35. Сучасні концепції демократії.
- •36. Політичний процес: суть і структура
- •39. Політичні рішення.
- •40. Вибори: роль та функції у політичному процесі.
- •41. Типи виборчих систем. Становлення виборчої системи в Україні
- •42. Суб’єкти політики. Людина та політика.
- •43. Політична соціалізація особи.
- •44. Політична поведінка.
- •45. Позаінституційні форми політичної поведінки. Натовп
- •48. Політична ідеологія.
- •49. Соціальна група, як суб’єкт політики.
- •50. Нації та етноси як суб’єкти політики
- •51. Політичні партії: суть, ознаки та функції.
- •52.Передумови та етапи становлення політичних партій.
- •53. Типологія політичних партій.
- •54. Функції політичних партій. Політичні партії в Україні
- •57. Структура та види політичних еліт, їх функції.
- •58. Теоретичні обгрунтування елітаризму.
- •59. Концепції еліт в. Парето та г. Моска
- •60. Р.Міхельс про олігархію.
- •61.Н. Макіавеллі та його вплив на формування теорії еліт.
- •62. Сучасні концепції еліти. Еліта та демократія.
- •63. Елітаризм в українській політичній думці ( в. Липинський, д. Донцов)
- •65. Політичні конфлікти.
65. Політичні конфлікти.
Політичний конфлікт — зіткнення, протиборство різних соціально-політичних сил, суб’єктів політики в їх прагненні реалізувати свої інтереси і цілі, пов´язані насамперед із боротьбою за здобуття влади, її перерозподіл, зміну свого політичного статусу, а також з політичними перспективами розвитку суспільства. Специфіка політичного конфлікту проявляється у тому, що його учасники мають організаційну оформленість. Сторонами конфлікту виступають політичні партії, організовані групи тиску, громадські рухи, інститути державної влади, парламентські фракції, ЗМІ, міжнародні організації і держави. В політиці конфліктне протистояння часто набуває форми протилежності: правляча влада - опозиція.
Політичні конфлікти типологізують за різними ознаками. Зокрема виділяють вертикальні та горизонтальні конфлікти. Предметом суперечки у горизонтальних конфліктах є розподіл владних повноважень між різними політико-державними сегментами правлячої еліти, протиріччя всередині самих політичних інститутів. Результатом цих конфліктів можуть бути кадрові переміщення в органах влади і управління, корегування політичного курсу, прийняття нових нормативних актів, що збільшують або скорочують об'єм повноважень окремих суб'єктів влади. До горизонтальних відносять:
- конфлікти між основними гілками влади.
- конфлікти всередині інститутів влади.
- конфлікти між партіями і суспільними рухами з різними ідеологічними орієнтаціями;
- конфлікти між різними ланками управлінського апарату.
В основі вертикальних політичних конфліктів лежить різний доступ соціальних груп до управління, різні можливості впливу на прийняття рішень. Влада як предмет конфлікту виступає засобом доступу цих груп до економічних і соціальних благ.
До вертикальних конфліктів відносять статусно-рольові конфлікти. Їх джерелом є нерівність політичних статусів, нерівний об'єм політичних і громадянських прав, дискримінація за ознакою раси, етносу, статі, віросповідання
Існують і інші типології конфліктів, а саме:
конфлікт інтересів - пов’язаний із зіткненням різних, насамперед політичних і соціально-економічних, інтересів.
конфлікт цінностей - зіткнення різних ціннісних орієнтацій (ліві — праві, ліберали — консерватори, та ін.)
конфлікт ідентифікації - виявляється як суперечність щодо вільного визначення вільним громадянином своєї етнічної та громадянської належності.