- •1. Предмет і методи політичної науки.
- •3. В.Липинський - теоретик українського консерватизму.
- •4. Етапи р-ку та принципи політичної доктрини лібералізму.
- •5. Принцип географічного детермінізму в політичній теорії
- •6. Влада як суспільне явище. Політична влада.
- •7.Панування. М. Вебер про панування.
- •8. Основні принципи реалізації влади. Джерела влади.
- •9. Концепції влади в сучасній політичній науці.
- •11. Державна та політична влада
- •13. Політична система: суть, структура та функції.
- •14. Механізм функціонування політичної системи. Теорія політичної системи д. Істона
- •15. Структура політичної системи.
- •16.Держава як політична організація суспільства. Н. Макіавеллі про державу.
- •17. Поняття, ознаки та структура держави. Функції держави.
- •18. Генеза держави. Теорії її походження.
- •21. Вчення г.Гегеля про громадянське суспільство.
- •22. Форми держави.
- •23. Форми державного устрою
- •24. Федеративні держави. Федералістські концепції в політичній думці України.
- •25.Форми державного правління. Арістотель та Платон про типологію форм правління.
- •26. Суверенітет держави. Теорія суверенітету ж.-ж.Руссо.
- •27. Політичні режими : сутність, ознаки та типи
- •30. Сутність тоталітаризму. Причини встановлення тоталітарних режимів.
- •31. Тоталітарний режим.
- •32. Перехідні режими: ознаки та стадії переходу
- •34. Демократія як тип політичної влади (принципи, інститути та процедури демократії).
- •35. Сучасні концепції демократії.
- •36. Політичний процес: суть і структура
- •39. Політичні рішення.
- •40. Вибори: роль та функції у політичному процесі.
- •41. Типи виборчих систем. Становлення виборчої системи в Україні
- •42. Суб’єкти політики. Людина та політика.
- •43. Політична соціалізація особи.
- •44. Політична поведінка.
- •45. Позаінституційні форми політичної поведінки. Натовп
- •48. Політична ідеологія.
- •49. Соціальна група, як суб’єкт політики.
- •50. Нації та етноси як суб’єкти політики
- •51. Політичні партії: суть, ознаки та функції.
- •52.Передумови та етапи становлення політичних партій.
- •53. Типологія політичних партій.
- •54. Функції політичних партій. Політичні партії в Україні
- •57. Структура та види політичних еліт, їх функції.
- •58. Теоретичні обгрунтування елітаризму.
- •59. Концепції еліт в. Парето та г. Моска
- •60. Р.Міхельс про олігархію.
- •61.Н. Макіавеллі та його вплив на формування теорії еліт.
- •62. Сучасні концепції еліти. Еліта та демократія.
- •63. Елітаризм в українській політичній думці ( в. Липинський, д. Донцов)
- •65. Політичні конфлікти.
42. Суб’єкти політики. Людина та політика.
Суб'єкти політики — це соціуми, а також створені ними установи, організації, чия активна практична діяльність спрямована на перетворення політичної та інших сфер життєдіяльності людини як відповідних об'єктів політики.
Суб'єкт політики, таким чином, передбачає: наявність самих соціумів та їх організацій, здатних до політичної діяльності і створених з цією метою; певні цілі їхньої діяльності; цілеспрямовану активність; виявлений інтерес; взаємозв'язок, взаємодію з об'єктом політики. Суб'єктом політики є кожний соціум, здатний творити політику. Суб'єкти політики також визначають, хто є головною дійовою особою, хто другорядною, а хто й масою, натовпом, пасивним об'єктом маніпулювання. Суб'єкти політики – це конкретно-політичні носії багатообразної політичної діяльності, направленої на завоювання, захист або використання влади з метою реалізації своїх корінних інтересів. У їх ролі можуть виступати як індивіди, так і соціальні спільності, які самостійно виробляють і реалізують програми дії, направлені на досягнення певної політичної мети за допомогою свідомої діяльності.
Людина може перебувати у сфері політики щонайменше у двох якостях — як громадянин держави і як учасник політичних подій та процесів. Роль особи як суб’єкта політики визначається і виявляється на соціальному, інституційному і персоніфікованому рівні.
В політиці індивід виступає в якості громадянина. Стати ним він може тільки в процесі спілкування з іншими людьми, політичними і неполітичними інститутами, з суспільством в цілому. Це відбувається завдяки політичній соціалізації — процес залучення особи до участі у виробленні політики.
43. Політична соціалізація особи.
Політична соціалізація розглядається в політології як процес включення індивіда в політичну систему. процес взаємодії особистості з політичною системою двоїстий. Політична соціалізація активно впливає на формування політичної свідомості особи та її політичну поведінку, що сприяє становленню особистості громадянина. Процес політичної соціалізації включає не тільки цілеспрямований вплив на особу панівної ідеології і політичних інститутів суспільства, але також і стихійні впливи та власну активність індивіда.
Політична соціалізація функціонує на кількох рівнях взаємодії людини та політичної системи. На першому, соціальному рівні (рівні соціальних груп) на особу впливають загальносоціальні проблеми розвитку суспільства: економічні, політичні, національні, демографічні, екологічні, морально-етичні та інші макросоціальні проблеми. Другий (соціально-психологічний) рівень політичної соціалізації характеризується передачею особі політичних цілей і цінностей через такі механізми, як вплив, навіювання, ідентифікація особистості з тим чи іншим політичним цілим, політичне навчання, наслідування тощо. Третій (внутрішньоособистісний) рівень політичної соціалізації характеризується дією таких механізмів, як особисті потреби, спонукання, ціннісні орієнтації, настанови, які впливають на політичну свідомість і політичну поведінку особи.
Політична соціалізація особи триває протягом усього життя. Етапами цього процесу стають уже не тільки певні вікові зміни, а й належність особи до тієї чи іншої соціальної групи, засвоєння відповідних соціальних і політичних ролей, досвід особистої участі в політичній діяльності.